2.2. Прилади для визначення температури спалаху

Експериментальні методи визначення температури спалаху базуються на застосуванні спеціальних приладів, які мають резервуари (тиглі). Тиглі можуть бути відкритими і закритими. Крім тиглів у склад приладів входять нагрівальні ванни і термометри.

У роботі використовується прилад ПВНЭ (рис. 2.1).

Рис. 2.1 – Прилад ПВНЭ:

1 – нагрівальна ванна; 2 – нагрівальна спіраль; 3 – мішалка; 4 – стакан (тигель);

5 – запалювальна лампочка; 6 – термометр; 7 – гнучка передача; 8 – заслінка

Він складається з латунного стакана (тигля) 4, в який заливають досліджувану рідину. Тигель закривають кришкою, на якій змонтовані мішалка 3 з гнучкою передачею 7, запалювальна лампочка 5 і механізм відкривання за-слінки 8. У кришці є отвір, в який вставляється термометр 6: тигель поміщено у нагрівальну ванну 1, яка обладнана нагрівальною спіраллю 2 з вивідними клемами, які знаходяться на корпусі. У середині корпус заповнений теплоізоляційним матеріалом.

Прилад підключають до мережі напругою 220 В через лабораторний автотрансформатор (ЛАТР), який дозволяє плавно регулювати швидкість нагрівання досліджуваної рідини.

2.3. Послідовність виконання

1. З’ясувати назву горючої рідини, яка буде досліджуватися.

2. Визначити орієнтовне значення температури спалаху горючої рідини за формулою (2.1). Температуру кипіння рідини прийняти відповідно до таблиці А.4.

Знайдену таким чином температуру спалаху в подальшому розглядати як очікувану.

3. Визначити температуру спалаху досліджуваної рідини експериментально.

Якщо тигель не заповнений досліджуваною рідиною, промити його розчинником, просушити і наповнити досліджуваною рідиною до мітки на його внутрішній поверхні.

Закрити тигель кришкою, встановити у нагрівальну ванну. Вставити в отвір на кришці термометр.

Включити прилад у мережу 220 В через ЛАТР. На ЛАТР виставити напругу 150 В. Для рівномірного нагріву рідину перемішувати за допомогою мішалки.

Визначити атмосферний тиск за допомогою барометра.

При температурі, на 20 °С нижчій за очікувану температуру спалаху, запалити запалювальну лампочку. Відрегулювати полум’я так, щоб воно мало форму кулі діаметром 3 ... 4 мм.

При температурі, на 17 °С нижчій за очікувану температуру спалаху, почати випробування з визначення температури спалаху.

Випробування на спалах проводиться при підвищенні температури на кожний градус для продуктів з температурою спалаху до 140 °С і на кожні два градуси для продуктів з температурою спалаху вище 140 °С.

У момент випробування на спалах перемішування рідини припинити, відкрити заслінку і опустити полум’я лампочки в атмосферу пари, яка знаходяться над поверхнею досліджуваної рідини. Полум’я опустити за 0,3 секунди; залишити його в нижньому положенні на одну секунду, потім підняти у верхнє положення.

За температуру спалаху слід прийняти показання термометра в момент появи полум’я над поверхнею досліджуваної рідини. Не слід приймати за спалах ореол, що іноді оточує полум’я перед тим, як воно викличе фактичний спалах.

За результат дослідження прийняти середнє арифметичне трьох послідовних експериментів. Після кожного експерименту тигель з рідиною витягати з нагрівальної ванни, охолоджувати, а потім проводити наступні досліди.

Вирахувати, з точністю до цілих, значення температури спалаху досліджуваної рідини з поправкою на атмосферний тиск за формулою:

,

де – значення температури спалаху, показане термометром під час досліду, °С;

Р – атмосферний тиск у момент дослідження, мм рт. ст.

Результати записати в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 – Результати визначення температури спалаху

Назва досліджуваної рідини	Атмосферний тиск при дослідженні, мм рт. ст.	Температура спалаху, С
		показана термометром	з урахуванням поправки на атмосферний тиск
1	2	3	4

4. Зробити висновки, вказавши до якої категорії за НАПБ Б.03.002–2007 може бути віднесене приміщення, в якому знаходиться в обігу (використовується) досліджувана рідина. Визначення категорії приміщення слід здійснювати шляхом послідовної перевірки належності приміщення до категорій, які наведені у таблиці 2.2, від найвищої (категорія А) до найнижчої (категорія Д).