2.1. Теоретичні відомості

Багато речовин і матеріалів є пожежо- і вибухонебезпечними. Для оцінки їхньої пожежної і вибухової небезпеки використовуються спеціальні показ-ники, що називаються показниками пожежовибухонебезпеки.

До них, зокрема, належать: група горючості, температура спалаху, температура загоряння, температура самозагоряння, нижня та верхня концент­раційні межі поширення полум’я, температурні межі поширення полум’я.

За горючістю речовини і матеріали поділяються на три групи: негорючі – не здатні до горіння на повітрі; важкогорючі – здатні загорятися на повітрі від джерела запалювання, але не здатні самостійно горіти після його видалення; горючі – здатні самозагорятися, а також загорятися від джерела запалювання і самостійно горіти після його видалення.

Температура спалаху – це найменша температура конденсованої речовини, за якої в умовах спеціальних випробувань над її поверхнею утворюється пара, здатна спалахувати від зовнішнього джерела запалювання; при цьому стійке горіння не виникає.

Температура загоряння – найменша температура речовини, при якій в умовах спеціальних випробувань речовина виділяє горючі гази і пару з такою швидкістю, що після їхнього запалювання з’являється стійке полум’яне горіння.

Температура самозагоряння – сама низька температура речовини, при якій в умовах спеціальних випробувань різко збільшується швидкість екзотермічних реакцій, які закінчуються полум’яним горінням.

Нижня (верхня) концентраційна межа поширення полум’я – мінімальний (максимальний) вміст горючої речовини в однорідній суміші з окиснювальним середовищем, за якого можливе поширення полум’я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.

Температурні межі поширення полум’я – такі температури речовини, при яких її насичена пара утворює в окислювальному середовищі концентрації, рівні відповідно нижній (нижня температурна межа) і верхній (верхня температурна межа) концентраційним межам поширення полум’я.

Застосовність того чи іншого показника щодо конкретної речовини залежить від того, в якому агрегатному стані знаходиться речовина – рідкому, газоподібному, твердому або пилоподібному (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 – Застосовність показників пожежо-вибухонебезпеки

Показник	Застосовність показників пожежо-вибухонебезпеки щодо
	газів	рідин	пилу	твердих речовин
1. Група горючості	+	+	+	+
2. Температура спалаху	–	+	–	–
3. Температура загоряння	–	+	+	+
4. Температура самозагоряння	+	+	+	+
5. Нижня і верхня концентраційні межі поширення полум’я (загоряння)	+	+	–	+
6. Нижня і верхня температурні межі поширення полум’я (загоряння)	–	+	–	–

Примітка. Знак “+” означає, що показник застосовується, знак “–” – що показник не застосовується.

Наведені у таблиці 2.1 шість показників пожежо-вибухонебезпеки встановлені ГОСТ 12.1.044–89 “Пожарная опасность веществ и материалов. Номенклатура и методы их определения”. Всього цей стандарт встановлює 20 показників пожежо-вибухонебезпеки.

Можна зробити висновок, що показник “температура спалаху” застосовується тільки для рідин.