Тема 6-7.Конфлікт як соціальний феномен.

Розкрийте причини виникнення конфліктів

Загальна концепція соціального конфлікту почала складатися з кінця ХІХ ст. початку ХХ ст. в роботах Макса Вебера та Георга Зіммеля, які показали, що конфлікти є невід’ємною частиною соціального життя. На думку М.Вебера суспільство складається з великої кількості соціальних груп, які відрізняються своїм соціальним статусом. Їх інтереси розходяться, що є причиною соціального конфлікту. Потрібно визнати існування на цій землі вічної боротьби одних людей проти інших. Г.Зіммель виходив з того, що в суспільстві існує велика кількість егоїстичних груп, які взаємодіють між собою, і вважав, що конфлікт також буде існувати в суспільстві, як і влада, ринок, суспільний договір і т.д. Сам Г. Зіммель і його послідовники вважали конфлікт основною категорією соціології, а важливою метою соціологів є сприяння трансформації конфліктів в співробітництво. Саме після праць Г. Зіммеля в науковий обіг увійшов термін “соціологія конфлікту”. Надалі теорії конфліту розглядали Р.Дарендорф, Л.Козер. Для Р.Дарендорфа наявність конфліктів – звичайний стан суспільства, і відсутність конфліктів являється підозрілим, ненормальним. Головним джерелом конфлікту є не економічні, а політичні протиріччя між соціальними групами, зв’язані з концентрацією влади у одних і її відсутністю у інших.

Розгляньте основні стратегії поведінки і їх види в конфлікті

Нормативна стратегія включає в себе таку поведінку, яка опирається на нормативність позиції і повагу до особистості опонента.

Конфронтаційна (агресивна) стратегія є конфліктною і включає в себе загрози, психологічний тиск, образи, що блокують дії, а також фізичне і моральне насильство. Саме в цій стратегії цілі-засоби часто переростають в кінцеву мету - нанесення шкоди.

Маніпулятивна стратегія орієнтована на досягнення мети через застосування прийомів непрямого психологічного впливу на супротивника, які провокують поступки з його боку або дії у вигідному, необхідному для маніпулятора напрямку.

Переговорна стратегія реалізує прагнення особистості брати активну участь у вирішенні виниклої проблеми шляхом ведення переговорів, пошуку компромісів, взаємних або односторонніх поступок, а також такого рішення, яке могло б влаштувати обидві конфліктуючі сторони. Ця стратегія заснована на установці на спільний пошук рішення.

Розгляньте основні тактики поведінки і їх види в конфлікті

1. Тактика захоплення і утримання об'єкта конфлікту. Ця тактика застосовується по відношенню до матеріальних конфліктів у міжособистісних, міжгрупових і міждержавних конфліктах. Вона має кілька етапів, де використовуються різні політичні, військові, економічні чи інші засоби.

2. Тактика фізичного насильства (шкоди). Ця тактика заснована на застосуванні різних засобів і прийомів, спрямованих на знищення матеріальних цінностей, на фізичний вплив (аж до нанесення тілесних ушкоджень і навіть вбивства), заподіянні болю, блокуванні дій супротивника різними способами.

3. Тактика психологічного насильства. Цілями даної тактики є заподіяння психологічного шкоди, провокування в опонента негативних емоцій, почуттів і станів. Вона спрямована на заподіяння образи, образу честі та гідності. Засобами даної тактики є: образа, грубість, негативна особистісна оцінка, що дискримінують дії, наклеп, дезінформація, обман, приниження, жорсткий контроль за поведінкою та діяльністю, диктат у міжособистісних відносинах.

4. Тактика тиску. Прийомами цієї тактики є пред'явлення вимог, вказівки, накази, загрози аж до висунення ультиматумів, пред'явлення компромату, шантаж.

5. Тактика демонстративних дій. Цілю даної тактики є залучення до себе уваги оточуючих. Як засоби цього можуть виступати публічні скарги на життя, здоров'я, невихід на роботу, свідомо невдала спроба самогубства, безстрокові голодування, публічні акції протесту, перекриття доріг і т. п., використання гасел, плакатів і т. п.

6. Санкціонування. Передбачається вплив на опонента через стягнення, збільшення робочого навантаження, накладення заборон, блокад, невиконання розпоряджень, відкрита відмова від дій.

7. Тактика коаліцій. Метою цієї тактики є посилення своєї позиції, статусу в конфлікті. Здійснюється через створення різних союзів, груп підтримки, їх збільшення, звернення до ЗМІ та різних органів влади.

8. Тактика фіксації своєї позиції. Ця тактика має найбільшу частоту застосування - в 75-80% конфліктів. Основою цієї тактики є використання логіки і фактів, а метою - підтримку своєї позиції. Логічними засобами переконання виступають переконання, критика, прохання, висунення пропозицій і т. п.

9. Тактика дружелюбності. Ця тактика заснована на коректному зверненні, підкресленні загального, демонстрації готовності вирішувати проблему, що виникла, пред'явленні необхідної інформації, пропозиції допомоги, наданні послуг, вибачення, заохоченні.

10. Тактика угод. Ця тактика передбачає взаємний обмін благами, обіцянками, поступками, вибаченнями.

Розкрийте і проаналізуйте види учасників конфлікти

Основні учасники конфлікту - це завжди прямі, безпосередні сторони, що беруть участь у протиборстві. Їм належить вирішальна і найбільш активна роль у його виникненні і розвитку. Основні учасники конфлікту є його головними дійовими особами і протиріччя саме їх інтересів лежить в основі протиборства. Тому основних учасників іменують суб'єктами, або опонентами (від лат. Opponents - заперечує) конфлікту.

До неосновних учасників конфлікту відносяться всі інші учасники конфлікту. Їх часто називають також непрямими учасниками конфлікту. За визначенням їм належить другорядна роль у виникненні та розвитку конфлікту. Часто неосновних учасників конфлікту називають ще третьою стороною.

Конфлікт – це зіткнення протилежних цілей, позицій, думок і поглядів опонентів чи суб’єктів взаємодії. Це завжди боротьба, що породжена конфронтацією суспільних і групових інтересів. Соціальний конфлікт – це зіткнення інтересів соціальних суб’єктів (від індивіду до групи держав) з приводу життєво важливих для них об’єктів.

Нормативна стратегія включає в себе таку поведінку, яка опирається на нормативність позиції і повагу до особистості опонента.

Маніпулятивна стратегія орієнтована на досягнення мети через застосування прийомів непрямого психологічного впливу на супротивника, які провокують поступки з його боку або дії у вигідному, необхідному для маніпулятора напрямку.

Тактика демонстративних дій. Цілю даної тактики є залучення до себе уваги оточуючих. Як засоби цього можуть виступати публічні скарги на життя, здоров'я, невихід на роботу, свідомо невдала спроба самогубства, безстрокові голодування, публічні акції протесту, перекриття доріг і т. п., використання гасел, плакатів і т. п.

Тактика психологічного насильства. Цілями даної тактики є заподіяння психологічного шкоди, провокування в опонента негативних емоцій, почуттів і станів. Вона спрямована на заподіяння образи, образу честі та гідності. Засобами даної тактики є: образа, грубість, негативна особистісна оцінка, що дискримінують дії, наклеп, дезінформація, обман, приниження, жорсткий контроль за поведінкою та діяльністю, диктат у міжособистісних відносинах.

Посередники (медіатори) - це окрема група людей, яка не відноситься ні до прямих ні до непрямих учасникам. Це нейтральні представники, які допомагають ворогуючим сторонам за допомогою переговорів і інших способів досягти згоди. Найважливішим завданням є - припинення конфлікту.

Основні учасники конфлікту - це завжди прямі, безпосередні сторони, що беруть участь у протиборстві. Їм належить вирішальна і найбільш активна роль у його виникненні і розвитку. Основні учасники конфлікту є його головними дійовими особами і протиріччя саме їх інтересів лежить в основі протиборства. Тому основних учасників іменують суб'єктами, або опонентами (від лат. Opponents - заперечує) конфлікту.

Організатори - група осіб (або окрема особа), що планує конфлікт, а саме - розробляє загальний план протиборства з опонентом з метою вирішення протиріччя на свою користь. Організувати конфлікт - значить продумати всю його динаміку таким чином, щоб передбачувані вигоди в результаті його закінчення були більші, ніж втрати. Організаторами можуть виступати як основні, так і неосновні учасники конфлікту

соціальний конфлікт - зіткнення протилежних цілей, позицій, думок і поглядів опонентів чи суб’єктів взаємодії

Конфронтаційна стратегія поведінки у конфлікті включає в себе (оберіть вірні варіанти відповідей):

а) фізичне насильство

в) загрози

д) образи

Суб'єктивні чинники та причини конфлікту засновані на (оберіть вірний варіант відповіді):

а) індивідуально-психологічних особливостях особистості

Управління конфліктними ситуаціями: моделі, аналіз, вирішення.

Конфлiкт - це зіткнення протилежних цілей, позицій, думок і поглядів опонентів чи суб’єктів взаємодії.

Ескалація конфлікту- розвиток конфлікту, який прогресує в часі, загострення протиборства, за якого наступні руйнівні впливи опонентів один на одного інтенсивніші, ніж попередні [3]. Ескалація конфлікту представляє ту його частину, що починається з інциденту й закінчується послабленням боротьби, переходом до завершення конфлікту.

Інцидент- дії з боку опонентів, які направлені на досягнення мети

Вирішення конфлікту- спільна діяльність його учасників з припинення протиборства і вирішення тієї проблеми, яка зумовила виникнення конфліктної ситуації.

Горизонтальний конфлікт- виникають між діловими партнерами, колегами по роботі, студентами в групі. Предполагает конфликтное взаимодействие равных субъектов: руководителей одного уровня, предприятий и специалистов между собой.

Конструктивний конфлікт- в яких групи, де відбувається конфлікт, зберігають свою цілісність, а відносини між членами групи – характер співробітництва, кооперації

Повне вирішення конфлікту- досягається лише тоді, коли конфлікт і на зовнішньому і на внутрішньому рівнях вирішено.

Часткове вирішення конфлікту-досягається, коли змінюється тільки зовнішня конфліктна поведінка сторін, але внутрішні емоційні установки до продовження конфлікту зберігаються, вони можуть стримуватися волевими, розумними аргументами, чи санкцією третьої сторони

Пристосування- ухвалення індивідом або групою культурних норм, цінностей і еталонів дій нового середовища, коли норми і цінності, засвоєні в старому середовищі, не приводять до задоволення потреб, не створюють прийнятної поведінки.

Компроміс- Соглашение, достигнутое на основе взаимных уступок

Співробітництво- це не відсутність конфлікту, але "порятунок" від його крайніх, кризових форм

Суперництво- такой тип социального взаимодействия, при котором достижение цели одним индивидом и/или группой затрудняет или исключает осуществление своих целей другими участниками.

Латентною, прихованою стадією конфліктну називають (оберіть вірний варіант відповіді):

а) передконфліктну стадію

Визначте конфлікти в залежності від сторін (оберіть вірні варіанти відповіді):

в) міжгрупові

д) міжнародні

Встановіть послідовність дій у процесі вирішення конфлікту(нет ответа):

1 3 2 4 5; (скорее всего)

б) 3 4 1 2 5; одна из єтих последовательностей точно правильная

в) 4 3 1 2 5.

Якщо змінюється тільки зовнішня конфліктна поведінка сторін, а внутрішні емоційні установки до продовження конфлікту зберігаються, часто стримуються санкцією або аргументами третьої сторони – це (оберіть вірний варіант відповіді):

в) часткове вирішення конфлікту

Оберіть позиції, які допомагають охарактеризувати конфліктну стадію (оберіть вірні варіанти відповіді):

б) зростання руйнівних дій

г) накопичення протиріч

д) поглиблення конфліктного протистояння