5.Орієнтовна структура уроку формування вмінь будувати діалогічні висловлювання та невеликі за обсягом монологічні висловлювання (усні перекази й твори)

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання. Учні займають свої робочі місця за партами або об’єднуються в групи. Якщо змістом уроку передбачається виконан­ня окремими учнями будь-яких соціальних ролей — капітана коман­ди, спікера, секретаря та ін., то здійснюється їх вибір. Якщо вчитель на уроці заплановує використання наочного чи індивідуального ди­дактичного матеріалу або матеріалу для зворотного зв’язку, то пере­віряє його наявність або демонструє його школярам.

АКТИВІЗАЦІЯ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Вправляння учнів у побудові мовленнєвих висловлювань не ли­ше в процесі виконання різноманітних вправ і завдань, а й під час справжнього, «реального», спілкування й реалізації технологій колективно-групового навчання — «обговорення проблеми в загальному колі», «мікрофон», «незакінчене речення» тощо.

На цьому етапі важливе вирішення таких методичних питань:

• попередження та усунення мовленнєвих та немовленнєвих поми­лок і недоліків;

• демонстрація вчителем зразкових висловлювань (у разі необхід­ності);

• початок формування позитивної мотивації.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. ФОРМУВАННЯ ПОЗИ­ТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ ЗАСВОЄННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНО­ГО МАТЕРІАЛУ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

На цьому етапі доцільним і ефективним є застосування таких методів та прийомів навчання, завдяки яким учні самостійно визна­чають, передбачають або прогнозують тему уроку, усвідомлюють її важливість і необхідність вивчення.

НАВЧАННЯ (ФОРМУВАННЯ) ПЕВНОГО МОВЛЕННЄВОГО ВМІННЯ

6.Виконання вправ репродуктивного характеру та вправ, спря­мованих на спостереження певного мовленнєвого явища (особ­ливостей структури або змісту висловлювання, специфіки використаних лексичних засобів ’і синтаксичних конструкцій тощо). Початок насичування довгочасної пам’яті учнів необ­хідними синтаксичними конструкціями.

Оскільки на цьому етапі не передбачається активної інтелектуаль­ної та навчальної діяльності учнів, а позитивну мотивацію необхідно підгримувати на належному рівні, як дидактичний матеріал рекомен­дуємо використовувати тексти, побудовані на основі творів дитячої ху­дожньої літератури, цікавої для сучасних дітей, з елементами гумору.

Важливим моментом також є використання колективних, пар­них та індивідуальних форм роботи (в останньому випадку — із обов’язковим зворотним зв’язком).

7. Виконання конструктивних вправ. Активне насичування довго­часної пам’яті учнів потрібними синтаксичними конструкціями.

У процесі опрацювання вправ конструктивного характеру шко­лярі виявляють більш високий рівень пізнавальної та інтелектуальної активності, тому, на нашу думку, переважними формами роботи на цьому етапі мають бути парна та самостійна. Наприклад, виконан­ня вправи розпочинається з колективного обговорення, виконується в самостійному режимі, після чого проводиться взаємоперевірка.

8.Виконання творчих вправ. Вільне й усвідомлене моделюван­ня висловлювань з використанням матеріалів довгочасної та оперативної пам’яті.

Виконання вправ творчого характеру потребує від учнів прояву найвищого рівня самостійності, пізнавальної активності та креативності. Виконання творчих вправ — це завжди закріплення вмінь. Особливостями цього етапу є активна участь учителя в про цесі створення школярами власних оригінальних текстів, яка поля­гає в тому, що учитель демонструє декілька (два—чотири) зразкових ' висловлювань, чим підтримує позитивну мотивацію навчання, заохо­чує дітей до творчої діяльності. і;

ПІДСУМОК УРОКУ. ЧИТАННЯ УЧНІВСЬКИХ РОБІТ. РЕФЛЕКСІЯ

На цьому етапі важливо застосовувати ситуацію успіху, пропонувати учням оцінити свою активність на уроці.