- •1.Психологічні основи навчання
- •3. Вправи, які сприяють розумінню основної думки твору
- •4. Прийоми та вправи, які збагачують синтаксичний лад мовлення учнів складними реченнями
- •5.Орієнтовна структура уроку формування вмінь будувати діалогічні висловлювання та невеликі за обсягом монологічні висловлювання (усні перекази й твори)
- •8.Виконання творчих вправ. Вільне й усвідомлене моделювання висловлювань з використанням матеріалів довгочасної та оперативної пам’яті.
- •9. Орієнтовна структура уроку формування вмінь будувати письмові монологічні висловлювання (наприклад, навчання складання твору за серією сюжетних малюнків)
- •Пригадування інших відомих учням казок про тварин.
- •V . Активізація опорних знань
- •V і. Формування опорних знань
- •V іі. Складання дітьми усних розповідей за малюнками
- •V ііі.Складання школярами письмових текстів
3. Вправи, які сприяють розумінню основної думки твору
1. «Послухайте твір, його основна думка, на мій погляд, — ...»
(І. П. Ґудзик). Учитель коротко формулює головну думку твору, після чого читає твір.
2. Поясніть запропоноване формулювання основної думки твору* (І- П. Ґудзик). Учитель добирає доступний для розуміння учнями твір і записує ) на дошці сформульовану ним основну думку твору таким чином, щоб школярі не могли її бачити (наприклад, на зворотному боці дошки). Потім читає текст, проводить його обговорення; після чого дає змогу учням ознайомитися із запропонованою ним основною думкою твору й перечитує ті фрагменти твору, які її підтверджують, коментуючи їх. Діти мають поміркувати над запропонованим матеріалом і висловити свої думки щодо нього.
3. «Спростіть запропоноване формулювання думки твору» (І. П. Ґудзик). Вправа аналогічна до попередньої. Учитель пропонує учням неправильно сформульовану думку твору. Учні мають самостійно пригадати фрагменти тексту, які спростовують запропоноване вчителем Формулювання.
4. Прийоми та вправи, які збагачують синтаксичний лад мовлення учнів складними реченнями
Прийом спостережень (вправи: читання окремих складних речень, спостереження за інтонацією і граматичною основою речень; виявлення способу зв’язку простих речень у складному реченні).
Прийом конструювання речень і тексту (вправи: усне й письмове доповнення складних речень; усне й письмове відновлення складних речень, Письмові відповіді на запитання на основі прочитаного тексту).
Прийом відмовлення деформованих речень і текстів (вправи: розстановка пунктуаційних знаків окремих складних реченнях під час списування; списування тексту, який містить складні речення, але надрукований без ком, із завданням розставити коми).
Схарактеризуємо зазначені вправи.
Порівняння простих і складних речень, читання окремих складних речень, спостереження за інтонацією застосовується як для актуалізації опорних знань на початку уроку, так і для закріплення уявлення про складне речення на етапі формування нових знань. Вправи виконуються усно й письмово, колективно та самостійно (залежно від конкретної мети навчання)
Н а початку уроку порівняння здійснюється на основі спостереження за виразним читанням учителем простих і складних речень, в яких підкреслені головні члени. Наприклад, учням пропонується послухати, як учитель читає речення (речення надруковані на окремих аркушах, головні члени підкреслені).
1. Настав ранок. Закукурікав півень |
1. Настав ранок, закукурікав півень |
2. Зійшло сонечко. Його ласкаві промені освітили сонну землю |
2. Зійшло сонечко. Його ласкаві промені освітили сонну землю |
Учні разом з учителем визначають, чим подібні і чим відрізняються речення.
Читанням окремих речень супроводжується й порівняння простих і складних речень, й виявлення способу зв’язку частин складного, й визначення кількості граматичних основ у складному реченні, надрукованому з пунктуаційними знаками.
Виявлення учнями способу зв’язку частин складного речення також здійснюється за допомогою вчителя: встановлюється, який спосіб зв’язку (безсполучниковий чи за допомогою сполучників) використовується для об’єднання частин складного речення. Учні читають складні речення, визначають, за допомогою яких слів з’єднані їх частини.
Дівчинка схилилася над криницею, щоб вимити починок.
У баби стирчали такі великі зуби, що дівчинка хотіла тікати.
Гретель сховала хліб під фартушок, тому що кишені в Гензеля були повні каміння.
Гретель і Гензель не знайшли жодної крихти тому, що птахи позбирали їх всі до одної.
Визначення кількості граматичних основ у складному реченні,
надрукованому з пунктуаційними знаками. Спочатку учні виконують за допомогою вчителя, а потім — самостійно, орієнтуючись на кількість ком у реченні. Наприклад, школярам пропонується простежити за тим, як читає вірш учитель, визначити кількість граматичних основ (простих речень) у складному.
Он чорний шпак співа вгорі,
Зозуля голосно кукука,
Скриплять червоні снігурі,
В дубову кору дятел стука.
(Я. Щоголів)
Виразне читання текстів, що містять різні синтаксичні конструкції (надрукованих з розділовими знаками), використовується на етапі ознайомлення учнів з новим видом складного речення й у процесі закріплення уявлення школярів про складні речення і поєднується з визначенням кількості складних речень у цілому тексті.
Заміна речень:
а) заміна двох простих речень складним, використовуючи вказані сполучники або безсполучниковий зв’язок;
б) заміна одного складного речення іншим синонімічним складним реченням.
Ці нескладні вправи дають змогу учням спостерігати за переконструюванням і вправлятися в переконструюванні простих речень у складні. Наприклад, учні утворюють із двох простих речень одне складне.
Прийшла зима. Білий пухнастий сніг вкрив землю.
Прийшла зима, білий пухнастий сніг вкрив землю.
Тануть сніги. Дзюрчать веселі ручаї. На деревах бубнявіють бруньки.
Тануть сніги, дзюрчать веселі ручаї, а на деревах бубнявіють бруньки.
Діти, які засвоїли техніку переконструювання, вживають на письмі різноманітні синтаксичні конструкції, уникаючи помилок.
Перебудова речень виконується усно й письмово. Вправи на перебудову мають багато спільного із вправами на заміну. Різновидом цих вправ є перебудова занадто громіздкого (і тому важкого для сприйняття) складного речення на окремі прості речення. Такі вправи дозволяють попередити синтаксичні та пунктуаційні помилки і використовуються під час аналізу помилок, допущених у письмових переказах чи творах.
Списування окремих складних речень із Завданням розставити коми застосовується на етапі формування в учнів уявлення про певний вид складного речення. Ці вправи формують навички ставити коми в складних реченнях, орієнтуючись на сполучники.
Мауглі почав розмахувати палаючою гілкою і вовки з вищанням кинулись геть.
Багіра слухала як Мауглі відповідає Балу свій щоденний урок.
Читання тексту, який містить складні речення, але надрукований без жодного пунктуаційного знаку (без ком та крапок). Розстановка пунктуаційних знаків у такому тексті. Це складна вправа, бо потребує від учнів вміння бачити й розуміти увесь текст.
Списування тексту, який містить складні речення, але надрукований без ком. Розстановка ком у такому тексті. Ця вправа спрямована на формування навичок ставити коми в складних реченнях. Орієнтиром для учнів є смисл, граматична основа речень та сполучники.
Письмовий розподіл тексту на речення з розстановкою розділових знаків — письмовий варіант попередньої вправи. Дозволяє уникнути нескінченного мовленнєвого потоку або поділу складних речень на кілька частин і попередити ці поширені помилки.
Відновлення деформованих складних речень — творча вправа із зміною мовного матеріалу. Різновиди цієї вправи: всі слова подані у потрібній формі, але порушений порядок їх розташування; всі слова подані у початковій формі; треба додати необхідний сполучник
Доповнення складних речень: доповнення складних речень частиною, завершення складних речень; доповнення складних речень необхідними сполучниками. Вправи на вставлення пропущених сполучників допомагають учням зрозуміти значення певного способу зв’язку й оволодіти ним.
Задзюрчали веселі струмочки, коли...
Читання дуже корисне тому, що...
Проілюструємо послідовність застосування цих вправ в одному уроці на прикладі уроку за темою: 4 З’єднання частин складного речення за допомогою слів де, коли, як, якщо р.
Прийом спостережень
- Прочитайте речення.
Мауглі подобалось стежити, як полює Багіра.
До печери Мауглі прийшов уже тоді, коли над землею піднявся вечірній туман.
Якось серед літа дощова злива вигнала Ріккі-Тіккі-Таві з нари, де він жив зі своїм батьком і матір’ю.
Це прості чи складні речення? За допомогою яких слів з’єднані їх частини?
Із яких творів ці речення? Хто їх автор?
Прийом відновлення деформованих речень і текстів
Прочитайте складні речення. Поставте коми.
Ріккі-Тіккі-Таві не розціпив зуби коли Наг тягав його по підлозі
Нагайна сховала яйця на грядці де росли дині.
Мати Ріккі-Тіккі-Таві старанно навчала свого синочка як йому слід поводитись коли трапиться жити серед людей.
Прийом конструювання речень і тексту
Прочитайте. Усно закінчіть складні речення. Спишіть лише
складні речення.
Прочитайте українську народну легенду.
Цвіркун
