2.3. Порядок зміни та припинення договору комерційної концесії

Змінюється договір комерційної концесії відповідно до загальних правил, встановлених у ст. 188 ГК України. Однак, відповідно до вимог ч. 2 ст. 384 ГК України, у відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на зміни договору лише з дня державної реєстрації цієї зміни відповідно до ст. 367 цього Кодексу, якщо не доведуть, що третя особа знала або повинна була знати про зміну договору раніше.

У ст. 375 ГК України врегульовані випадки збереження чинності договору комерційної концесії у ситуації зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця. Зокрема, передбачається, що:

- у разі зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця, права на використання яких входять у комплекс прав за договором комерційної концесії, цей договір зберігає чинність щодо нових позначень правоволодільця, якщо користувач не вимагає розірвання договору;

- якщо в період дії договору комерційної концесії припинилося право, користування яким надано за цим договором, договір продовжує свою чинність, крім положень, що стосуються права, яке припинилося, а користувач, якщо інше не передбачено договором, має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві винагороди. Додатково слід мати на увазі те, що у разі продовження чинності договору комерційної концесії користувач має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві винагороди.

Кожна із сторін договору комерційної концесії, укладеного без зазначеного строку, має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це другу сторону за шість місяців, якщо договором не передбачений більш тривалий строк. Дострокове розірвання договору комерційної концесії, укладеного на визначений строк, а також розірвання договору, укладеного без визначення строку, підлягають державній реєстрації відповідно до ст. 367 ГК України.

Також у ч. 5 ст. 374 ГК України застерігається, що при оголошенні правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом) договір комерційної концесії припиняється.

2.4. Державна реєстрація договору комерційної концесії

У господарському законодавстві України (ст. 367 ГК України, ст. 1118 ЦК України) міститься вимога про державну реєстрацію договору комерційної концесії. Така реєстрація слугує засобом захисту публічних інтересів у сфері підприємництва, заснованого на комерційній концесії, оскільки у процесі її здійснення повинна встановлюватися відповідність договору комерційної концесії (франчайзингу) імперативним приписам господарського законодавства, чим попереджається укладення договорів, умови яких можуть, наприклад, порушувати права споживачів, створюючи можливості введення їх в оману стосовно наявності у правоволодільця та/чи користувача належного юридичного статусу, що утруднює чи робить взагалі неможливим отримання споживачами очікуваної якості та кількості при придбанні товарів (споживанні робіт і послуг). Також у процесі державної реєстрації повинне відслідковуватися дотримання у тексті договору вимог валютного, податкового, конкурентного та інших публічних розділів та галузей права. Слід відзначити, що у процесі державної реєстрації договору комерційної концесії повинна перевірятися і приватно-правова компонента договірних правовідносин, зокрема, господарська правосуб’єктність сторін, належність правоволодільцю об’єктів інтелектуальної власності, права стосовно яких передаються користувачу, повноваження представників сторін та інші істотні умови укладення договору, його форми та змісту, що понижує ризики визнання договору комерційної концесії у майбутньому недійсним або виникнення спорів стосовно виконання договору.

Відповідно до чинних правил, державна реєстрація договору комерційної концесії повинна відбуватися згідно з такими правилами:

- договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання, що виступає за договором як право володілець;

- якщо правоволоділець зареєстрований як суб'єкт господарювання не в Україні, реєстрація договору комерційної концесії здійснюється органом, який зареєстрував суб'єкта господарювання, що є користувачем.

Як визначено у ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця. Здійснює реєстраційні дії на території відповідної адміністративно – територіальної одиниці державний реєстратор - посадова особа, яка від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Однак станом на 1 січня 2013 р. не було прийнято спеціального нормативно-правового акту стосовно порядку здійснення державної реєстрації договорів комерційної концесії.

У доктринальних дослідженнях вказується, що оскільки предметом договору франчайзингу (комерційна концесія є різновидом франчайзингу) охоплюється передача прав інтелектуальної власності, а договір франчайзингу є достатньою правовою підставою для фіксації переходу таких виключних прав, то такий договір повинен підлягати реєстрації патентним відомством поряд із ліцензійними договорами. У зв’язку з цим доцільно законодавчу вказівку про необхідність державної реєстрації договору комерційної концесії органом, що здійснив державну реєстрацію правоволодільця, змінити, та встановити порядок, коли реєстрацію таких договорів має здійснювати патентне відомство⁷. Відповідно до «Положення про Державну службу інтелектуальної власності України», що затверджене Указом Президента України від 8 квітня 2011 р. № 436/2011 повноваження здійснювати державну реєстрацію та ведення обліку об'єктів права інтелектуальної власності, проводити реєстрацію договорів про передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів здійснюється Державною службою інтелектуальної власності України.

У відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на договір лише з дня його державної реєстрації. Відсутність реєстрації договору позбавляє сторони права в разі спору посилатися на цей договір.