- •Методичні вказівки до виконання курсового проекту
- •2. Вибір способу буріння шпурів і бурового устаткування
- •11. Розробка паспорта бвр
- •9. Черговість підривання та інтервали уповільнення
- •3. Вибір типу вибухових речовин і засобів ініціювання
- •4. Глибина шпурів
- •8. Витрати вр за цикл
- •5. Конструкція зарядів
- •6. Вибір типу і параметрів врубу
- •7. Кількість шпурових зарядів і параметри їхнього розташування
5. Конструкція зарядів
При проходці виробок застосовують суцільну колонкову конструкцію зарядів із прямим ініціюванням (патрон-бойовик розташований першим від устя шпуру) і більш ефективним зворотним ініціюванням (патрон-бойовик розташований першим від вибою шпура).
В якості ВР використовують патроновані і розсипні вибухові речовини. Шпурові заряди розсипних ВР ініціюються патронами-бойовиками зі швидкістю детонації не менш 5 км/с.
Діаметр шпурів повинний бути більше діаметра патрону ВР на 5-6 мм при електричному і электровогневому підриванні при прямому ініціюванні на 7-8 мм - при электровогневому способі підриванні із зворотним ініціюванням.
Незаряджена частина шпуру заповнюється набійкою: піщано-глинистою, піщаною, гідронабивкою та ін. У деяких випадках набійка не використовується .
Співвідношення довжини заряду ВР і довжини шпуру характеризується коефіцієнтом заповнення шпурів, значення якого повинні прийматися за даними табл. 5.1.
Таблиця 5.1
Діаметр патрону ВР, м |
Коефіцієнт міцності порід |
|
f < 9 |
f > 10 |
|
28 |
0,35-0,7 |
0,75-0,85 |
32, 36 |
0,30-0,6 |
0,60-0,85 |
Великі значення коефіцієнту заповнення варто приймати для більш міцних порід і більшої глибини шпурів.
9
6. Вибір типу і параметрів врубу
При проходці горизонтальних виробок найбільш широко застосовують наступні типи врубів:
-клиновий (вертикальний);
-призматичний з центральною компенсаційною свердловиною; з декількома компенсаційними свердловинамими чи шпурами; без компенсаційних свердловин чи шпурів;
- ярусний.
Вертикальний клиновий вруб через зручне вибурювання широко застосовують при проходці виробок як по простяганню, так і в хрест простяганню пластів при будь-якому куті їхнього падіння. Ефективність даного врубу у значній мірі залежить від співвідношення глибини комплекту шпурів і ширини виробки. Дані про раціональну область застосування клинових врубів та основних параметрів приведені у табл. 6.1.
Таблиця 6.1
Коефіцієнт міцності порід |
Максимальне положення глибини шпурів до ширини виробки |
Відстань між вибоями шпурів, м |
Кут нахилу шпурів до площини вибою, град. |
6-8 |
0,8-0,9 |
0,5-0,6 |
70-75 |
9-12 |
0,6-0,7 |
0,4 |
60-70 |
13 и більше |
0,5 |
0,3 |
30-60 |
Відстань між вибоями шпурів для амоніта 6ЖВ. При зміні ВР відстані міняються пропорційно працездатності.
Кількість врубових шпурів звичайно приймають 6-8 (3-4 пари шпурів). Відстань між устями шпурів кожної пари визначається графічно, у середньому складає 0,9...1,3 м. Відстань між парами шпурів за висотою виробки може бути прийнято рівним відстані між вибоями шпурів (див. табл. 6.1).
Підривання клинових врубів одночасно (з використанням електродетонаторів одного ступеня уповільнення - нульового чи першого) чи різночасного. Більший ефект вибуху досягається при різночасному підриванні.
10
f1- коефіцієнт текстури порід, обумовлений за табл. 7.1.
таблиця 7.1
Тип порід |
Коефіцієнт текстури, f1 |
В’язкі, пружні, пористі породи |
2 |
Дислоковані з неправильним заляганням із дрібною тріщинуватістю |
1,4 |
Зі сланцевим заляганням і мінливою міцністю порід, з пластовим перпендикулярним напрямом шпуру |
1,3 |
Масивно тендітні, щільні породи |
1,1 |
v - коефіцієнт затиску. При одній оголеній поверхні
При двох оголених поверхнях
v=1.1-1.4;
е - коефіцієнт відносної працездатності ВР (див. табл. 3.2).
Остаточне число шпурів приймається після складання схеми розташування шпурів у вибої.
Комплект шпурів на вибій містить у собі врубові, відбійні і оконтурювальні шпури. Параметрами розташування комплекту шпурових зарядів є: схема розташування шпурів у вибої, відстань між шпурами, довжина ЛНС. Параметри розташування шпурових зарядів приймається з урахуванням форми перерізу виробки, типу врубу, умов роботи зарядів у покрівлі, у стін і грунті виробки. Дані параметри визначають також черговість підривання зарядів.
Число оконтурювальних шпурів, у покрівлі і стінках виробки
15
Коефіцієнт заряджання врубових шпурів першого ярусу приймають рівним 0,7-0,8; у шпурів другого ярусу - 0,4-0,5. Заряд розташовують у донній частині шпуру. Першими підривають шпури першого ярусу, а потім другого ярусу.
Відстань між шпурами другого ярусу складають (для амоніта № 6ЖВ):
f - 10-12 7-8 діаметрів шпура;
f - 11-16 5-6 діаметрів шпура.
При застосуванні більш потужних і більш щільних ВР відстані збільшують відповідно працездатності ВР.
Оптимальна область застосування ярусних врубів:
мінімальна глибина шпурів - 1,8-2 м;
максимальна - до 2,5 м для виробок площею перерізу 4-6 м2;
3 м - площею перерізу 8-9 м2
