Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
FO_shpori_vsi.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
378.88 Кб
Скачать

64. Облік браку у виробництві.

Браком у виробництві вважається продукція, напівфабрикати, деталі, вузли і роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умова і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можут ь бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення. Облік браку у виробництві класифікується за такими ознаками:

1. За місцем виникнення:

- внутрішній брак - брак, виявлений до відвантаження продукції (або передачі) споживачу;

- 30внішній - брак, виявлений безпосередньо у покупця.

2. За характером дефектів:

- остаточний брак - брак, який неможливо виправити або економічно недоцільно виправляти;

- виправний брак, який може бути виправлений шляхом додаткової обробки.

3. За причинами виникнення (неякісні матеріали, неподача електроенергії тощо).

А: За винними особами (робітник, постачальник).

Документування браку.

Виникнення браку у виробництві документується Актом про брак (ф. Т-46), Для узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві призначено активний рахунок 24 "Брак у виробництві".За дебетом рахунка 24 відображуються витрати через виявлений 30внішній та внутрішній брак (вартість невикористаного, остаточного браку та витрат на виправлення браку).

За кредитом рахунка 24 відображуються суми, що списуються на витрати на виробництво як втрати від браку; суми зменшення втрат від браку продукції; вартість доходів від бракованої продукції або реалізації її за зменшеною ціною; вартість отримання з винуватців браку; суми відшкодувань, одержаних від постачальників недоброякісних матеріалів, які спричинили брак продукції.

65. Зведений облік витрат виробництва.

У зведеному обліку витрати групуються за видами продукції (групами однорідної продукції), замовленнями, переділами, цехами тощо. Методика зведеного обліку і порядок складання звітної каль¬куляції залежить від типу виробництва, кількості видів продукції, що випускається, структури управління виробництвом, а також від застосовуваних методів обліку і калькулювання собівартості про¬дукції.

Зведений облік витрат на виробництво здійснюється на основі зведених даних, одержаних в результаті обробки первинної докумен¬тації.

Для правильної побудови обліку зведення витрат важливе зна¬чення має правильне визначення поняття напівфабрикати. Якщо застосовується напівфабрикатний варіант обліку ведення витрат, ведеться системний облік руху напівфабрикатів на рахунках у ході технологічного процесу (витрати на виготовлення напівфабрикатів враховуються цехами, за комплексною статтею “Напівфа¬брикати власного виробництва").

Передавання напівфабрикатів із цеху в цех або на склад відображається на рахунках як у кількіс¬них так і у вартісних показниках. 3 цією метою собівартість, напів¬фабрикату кожного цеху обчислюють щомісяця шляхом сумування влас¬них витрат та витрат, прийнятих від цехів попередньої обробки.

При цьому собівартість готового продукту визначається послідовним нарахуванням витрат кожного цеху у ході технологічного процесу.

Застосування напівфабрикатного варіанта обліку витрат обу-мовлено наявністю великого асортименту та кількості напівфабрикатів власного виробництва і тим, що одні й ті ж напівфабрикати споживаються одночасно кількома різними цехами, а також нормуван¬ня витрат вихідної сировини та матеріалів на напівфабрикати (напівпродукти), а не на кінцеву продукцію виробництва.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]