Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДСТУ-БЗКВБ-10.02.2011.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
27.55 Mб
Скачать

10 Додаткові правила для збірних залізобетонних елементів і конструкцій

10.1 Конструктивний розрахунок

10.1.1 Загальні положення

10.1.1.1 Сприятливі впливи горизонтальних реакцій, викликаних тертям від власної ваги елемента на опорах, можуть враховуватись тільки у несейсмічних зонах (застосовуючи γG,inf) і якщо:

- тертя не є виключним фактором надійності для загальної стійкості конструкції:

- конструкція опор виключає можливість накопичення одностороннього ковзання елементів, такого як внаслідок нерівномірного характеру роботи при повторюваних діях (наприклад, циклічних температурних впливів на гранях контакту шарнірно обпертих елементів);

- виключена можливість значних ударних навантажень.

10.1.1.2 Впливи горизонтальних зрушень на опір конструкції і цільність з'єднань повинні враховуватись при розрахунку.

10.1.2 Моменти у плитах від защемлення

10.1.2.1 Моменти від защемлення можуть сприйматись верхньою арматурою, розміщеною у верхній частині або вставленою у відкриті пустоти елементів. У першому випадку горизонтальний зсув у з'єднанні необхідно перевіряти згідно з 4.6.5. У наступному випадку передача зусиль між монолітним бетоном і пустотами елементів необхідно перевіряти відповідно до 4.6.5. Довжина верхньої арматури повинна прийматись відповідно до 8.2.3.

10.1.2.2 Впливи непередбаченого защемлення шарнірно обпертих плит повинні враховуватись спеціальною арматурою і/або конструюванням.

10.1.3 З'єднання стін і перекриттів

10.1.3.1 Для елементів стін, встановлених на плити перекриття, необхідно передбачати армування для сприйняття можливих ексцентриситетів і зосереджених навантажень на кінці стіни. Стосовно плит перекриття – див. 10.1.2.

10.1.3.2 Якщо вертикальне навантаження ≤ 0,5h·fcd , де h - товщина стіни (див. рисунок 9.1), то забезпечувати окреме армування не вимагається. При умові армування згідно з рисунком 10.1 та забезпеченні діаметру 6 мм, а кроку не більш ніж менше значення із h і 200 мм, навантаження можна збільшувати до 0,6h·fcd. Для вищих рівнів навантаження армування слід визначати відповідно до 10.1.3.1. Окрему перевірку необхідно виконувати для нижче розташованої стіни.

Рисунок 10.1 - Приклади армування стіни над стиком між двома плитами перекриття

10.1.4 З'єднання стін і перекриттів

10.1.4.1 Передача зусиль зсуву у з'єднаннях може досягатись різними способами. Три основні типи з'єднань показано на рисунку 10.2.

10.1.4.2 Розподіл поперечних навантажень повинен базуватись на розрахунку або випробуваннях з урахуванням можливої їх зміни між збірними елементами. Сумарні поперечні зусилля між елементами перекриття повинні враховуватись при розрахунку з'єднань і прилеглих частин елементів (наприклад, за межами ребер і стінок).

Для перекриттів з рівномірно розподіленим навантаженням, за відсутності більш точного розрахунку, це поперечне зусилля на одиницю довжини може прийматись як:

VEd = qEd·be/3, (10.1)

де

qEd - розрахункове значення змінного навантаження (кн./м2);

be - ширина елемента.

а) Забетоновані або заповнені розчином з’єднання

b) Зварювані або на болтах (як приклад показано один тип зварюваного з'єднання)

с) Армованою набетонкою (може знадобитись вертикальна арматура для передачі зсуву у граничному стані)

Рисунок 10.2 - Приклади з'єднань для передачі зсуву

10.1.4.3 Якщо передбачається, що збірні перекриття утворюють жорсткі диски для передачі горизонтальних навантажень на системи в’язей, необхідно враховувати наступне:

- диски повинні бути частиною реальної конструктивної моделі з урахуванням сумісності деформацій із системою в’язей;

- повинні враховуватись впливи горизонтальних деформацій всіх частин споруди, на які передаються горизонтальні навантаження;

- диски повинні армуватись для сприйняття зусиль розтягу, які передбачені конструктивною моделлю;

- при конструюванні арматури повинні враховуватись концентрації напружень біля прорізів і у з'єднаннях.

10.1.4.4 Поперечна арматура для передачі зусиль зсуву у з'єднаннях дисків може зосереджуватись вдовж опор, формуючи умовні «розтягнуті» елементи, що відповідають конструктивній моделі. Ця арматура може розташовуватись у набетонці, при її наявності.

10.1.4.5 Збірні елементи з на бетонкою, щонайменш 40 мм, можуть розраховуватись як складені елементи при умові, що їх взаємодія перевірена на зсув згідно з 4.6.5. Збірні елементи необхідно перевіряти на всіх стадіях будівництва, до і після досягнення спільного характеру роботи.

10.1.4.6 Поперечна арматура при згинанні та впливах інших дій може повністю розміщуватись у набетонці. Конструювання повинно відповідати моделі конструкції, наприклад, якщо запроектовано обпирання по контуру.

10.1.4.7 Стінки або ребра у відокремлених елементах плит (тобто елементах, що не передають зсув через з’єднання), повинні забезпечуватись поперечною арматурою, як балки.

10.1.4.8 Перекриття із збірних балок і блоків без набетонки можуть розраховуватись як суцільні (монолітні) плити, якщо монолітні у поперечних ребрах передбачено безперервну арматуру, яка проходить через збірні поздовжні ребра із кроком sT, згідно з таблицею 10.1.

10.1.4.9 Середні поздовжні напруження зсуву, що діють у дисках плит перекриттів із заповненими бетоном або розчином з'єднаннями, , повинні обмежуватись значенням 0,1 МПа для дуже гладких поверхонь і 0,15 МПа - для гладких і шершавих. Див. 7.2.5 для визначення характеру поверхні.

Таблиця 10.1 - Максимальний крок поперечних ребер sT при розрахунку перекриттів із ребрами і блоками, як монолітних, sL= кроку поздовжніх ребер, lL = довжина (прольот) поздовжніх ребер, h = товщина ребристого перекриття.

Тип прикладеного навантаження

sLlL/8

sL > lL/8

Корисне, сніг

Не вимагається

sT ≤ 12 h

Інше

sT ≤ 10 h

sT ≤ 8 h

10.1.4.10 Перевірка опору і жорсткості з'єднань може ґрунтуватись на розрахунку, з можливим випробуванням (для проектування на базі випробувань). Необхідно враховувати неточності виконання. Розрахункові величини, визначені на основі випробувань, повинні включати несприятливі відхилення фактичних умов роботи від умов випробувань.