7.5.3 Анкерення зусиль розтягу при граничному стані

7.5.3.1 Анкерення напружуваних пучків арматури необхідно перевіряти у перерізах, де напруження розтягу у бетоні перевищують f_ctk,0,05. Зусилля у пучках необхідно визначати з враховуючи вплив зсуву згідно з 4.6.3.7; див. також 8.2.3. Якщо напруження розтягу у бетоні менші ніж f_ctk,0,05, то перевірка анкерення не вимагається.

7.5.3.2 Міцність зчеплення при заанкерюванні у граничному стані визначається як:

l_bpd = _p2 ₁ f_ctd,(t), (7.20)

де

_p2 - коефіцієнт, що врахує тип пучків арматури і умови зчеплення при заанкеренні,

_p2=1,4 – для дротів періодичного профілю,

_p2=1,2 – для 3-х і 7-ми дротових канатів,

₁ - визначається як у 6.5.2.

7.5.3.3 Загальна довжина зони анкерення для заанкерення пучків при напруженнях _pd становить:

l_bpd = l_pt2 + α₂  (_pd - _pm∞)/f_ctd, (7.21)

де

l_pt2 - найбільша розрахункова величина довжини зони передачі, див. 7.5.2.3.

α₂ - визначається як у 7.5.2;

_pd - напруження у пучку відповідно до зусилля, описаного у 7.5.3.1;

_pm∞ - попереднє напруження після всіх втрат.

7.5.3.4 Напруження у пучках у зоні заанкерення показані на рисунку 7.17

7.5.3.5 У випадку змішаного - звичайного та попередньо напружуваного на упори армування, несучу здатність кожного виду можна складати.

- напруження у пучку

- відстань від кінця

Рисунок 7.17 - Напруження у зоні заанкерення елементів, напружуваних на упори: (1) при відпусканні пучків, (2) у граничному стані

7.5.4 Зони анкерення для елементів, напружуваних на бетон.

7.5.4.1 Проектування зон заанкерення повинно здійснюватись згідно з правилами застосування, наведеними у цій статті.

7 .5.4.2 Якщо зусилля попереднього напруження розглядається як зосереджена сила у зоні заанкерення, розрахунковий опір попередньо напруженої арматури повинен бути прийнятий у відповідності до 3.2.2 , і повинна використовуватись найменша характеристична міцність бетону на розтяг.

Рисунок 7.18 - Розсіювання попереднього напруження

7.5.4.3 Зусилля розтягу, спричинені зосередженими силами повинні визначатись за допомогою «стиснуто-розтягнутих» моделей, або через інше прийнятне представлення (див. 4.9). Конструювання арматури повинно здійснюватись за припущення, що зусилля в ній досягають її розрахункового опору. Якщо напруження у цій арматурі обмежені величиною 300 МПа, то перевірка на розкриття тріщин не обов’язкова.

7.5.4.4 У якості спрощення можна припускати, що зусилля попереднього напруження розсіюються під кутом розповсюдження 2β (див. рисунок 7.18), починаючи з кінця анкерного пристрою, де β можна приймати рівним 2/3.

7.5.5 Анкери і з'єднання для попередньо напружуваної арматури

7.5.5.1 Анкери та з’єднувальні пристрої, їх застосування, повинні відповідати вимогам 8.6.2 ДБН В.2.6-98.

7.5.5.2 Обчислення місцевих впливів у бетоні та поперечної арматури повинні виконуватись у відповідності до 4.9 і 7.5.4.

7.5.5.3 Зазвичай, з’єднувальні пристрої повинні розташовуватись за межами проміжних опор.

7.5.5.4 Необхідно уникати розміщення 50 % і більше з'єднань у одному поперечному перерізі, окрім випадків, коли буде показано, що вищий процент не спричинить збільшення ризику безпеці конструкції.