7.2.6 Анкерення за допомогою приварених стрижнів

7.2.6.1 На додаток до 7.2.4 і 7.2.5 анкерення може виконуватись приварюванням поперечних стрижнів (див. рисунок 7.6), що обпираються у бетон. Приварювання з'єднань повинно виконуватись з відповідною якістю.

Рисунок 7.6 - Приварений поперечний стрижень у якості анкерного пристрою

7.2.6.2 Анкеруюча здатність одного привареного поперечного стрижня (діаметр 14мм…32мм), привареного до внутрішньої сторони основного стрижня – F_btd. У виразі (7.3) σ_sd може зменшуватись через F_btd/А_s, де А_s – площа перерізу стрижня.

Величину F_btd рекомендується визначати за виразом:

F_btd = l_td _t σ_td, але не більше ніж F_wd (7.8)

де:

F_wd - розрахунковий опір зсуву (визначається як множник для А_s f_yd; наприклад 0,5 А_s f_yd,

А_s - площа перерізу заанкереного стрижня

f_yd - розрахунковий опір на границі текучості).

l_td - розрахункова довжина поперечного стрижня: l_td = 1,16_t(f_yd/σ_td)^0,5 ≤ l_t;

l_t - довжина поперечного стрижня, не більша за крок стрижнів, що повинні заанкерюватись;

_t - діаметр поперечного стрижня;

σ_td - напруження у бетоні: σ_td = (f_ctd+σ_cm)/у ≤ 3 f_cd;

σ_cm - стиск у бетоні перпендикулярно до обох стрижнів (середня величина, додатна при стиску);

у - функція: у = 0,015+0,14е^(-0,18х);

х - функція, що враховує геометрію: х = 2(с/_t) + 1;

с - захисний шар бетону перпендикулярно до обох стрижнів.

7.2.6.3 Якщо два стрижні приварені з однієї сторони з мінімальним кроком 3, то несуча здатність повинна збільшуватись на множник 1,41.

7.2.6.4 Для стрижнів номінальним діаметром 12 мм і менше, несуча здатність заанкерення привареного поперечного стрижня в основному залежить від розрахункової міцності зварного з'єднання. Вона може обчислюватись за наступним виразом:

F_btd = F_wd ≤ 16 А_s f_cd _t /_l, (7.9)

де

F_wd - розрахунковий опір зсуву зварювання (див. 7.2.6.2);

_t - номінальний діаметр поперечного стрижня: _t ≤ 12мм

_l - номінальний діаметр стрижня, що анкериться: _t ≤ 12мм

Якщо застосовуються два зварені стрижні, що пересікаються, з мінімальним кроком _t, довжина зони анкерення, визначена за виразом (7.9) повинна збільшуватись в 1,41 рази.

7.3 Передача зусиль через напуски та механічні з’єднання

7.3.1 З’єднання в напуск

7.3.1.1 Передача зусилля з одного стрижня на інший можуть бути передані за допомогою:

- напуску стрижнів, із загинами або крюками, або без таких;

- зварюванням;

- механічними пристроями, що забезпечують передачу навантаження при розтягу-стиску або тільки при стиску.

7.3.1.2 Передача зусилля за допомогою напуску:

- з’єднання стрижнів в напуск повинно виконуватись, як правило, в у різних перерізах і не розміщатись у зонах максимальних моментів/сил. Винятки щодо вказаного наведено нижче;

- у будь-якому перерізі, як правило, напуски повинні розміщатись симетрично.

7.3.1.3 Розташування стрижнів з напуском повинно відповідати рисунку 77.7:

- відстань у чистоті між стрижнями, з’єднаними в напуск, повинна бути не більш ніж 4, або 50 мм, у іншому разі довжина напуску повинна збільшуватись на величину перевищення відстані 4, або 50 мм у чистоті;

- поздовжня відстань між двома прилеглими місцями напуску повинна бути не менш ніж 0,3 від довжини напуску, l₀;

- у випадку суміжних напусків (розміщених рядом), як правило, відстань у чистоті між прилеглими стрижнями повинна бути не менш ніж 2, або 20 мм.

7.3.1.4 При виконані вищенаведених умови (7.3.1.3), якщо всі стрижні розміщені одним шаром, допускається застосовувати стрижні з напуском до 100%. Якщо стрижні розташовані у декілька шарів, то відсоток допустимих стержнів напуску необхідно зменшити до 50%.

Всі стиснуті стрижні та допоміжна арматура (розподільча) можуть напускатись у одному перерізі.

7.3.1.5 Розрахункова довжина напуску визначається за виразом:

l₀ = α₁ α₂ α₃ α₅ α₆ l_b,rqd ≥ l_0,min, (7.10)

де

l_b,rqd - визначається за виразом (7.3);

l_0,min > max {0,3 α₆ l_b,rqd; 15 ; 200мм}, (7.11)

Величини α_1, α_2, α₃ і α₅ можна прийняти за таблицею 7.2; однак, для обчислення α_3, ΣА_st,min необхідно приймати як 1,0А_s(σ_sd/ f_yd), при А_s = площі стрижня внапуск.

Рисунок 7.7 - Прилеглі з’єднання в напуск

α₆= (₁/25)^0,5, але не перевищує 1,5 і не менш ніж 1,0, де ₁ – відсоток арматури внапуск в межах 0,65 l₀ від центру довжини напуску, що розглядається (див. рисунок 7.8). Величини α₆ наведені у таблиці 7.3.

Таблиця 7.3 - Величини коефіцієнта α₆

Відсоток стрижнів внапуск відносно загальної площі поперечного перерізу	< 25 %	%	%	> 50 %
α6	1	1,15	1,4	1,5
Примітка: Проміжні значення можуть визначатись інтерполяцією