6 Розрахунок конструкцій

6.1 Геометричні неточності

6.1.1 Вимоги щодо врахування впливу геометричних недосконалостей наведені в 5.2 ДБН В.6.2-98.

6.1.2 Нижченаведені положення застосовуються для позацентрово стиснутих елементів і конструкцій при вертикальному навантаженні, переважно у будівлях. Числові значення відносяться до звичайних відхилень при зведенні. При використанні інших відхилень, значення повинні уточнюватись відповідним чином.

6.1.3 Неточності можуть виражатись через нахил ₁, виражений як:

₁ = ₀ α_h α_m, (6.1)

де

₀ - базове значення і рівне - 1/200;

α_h - понижуючий коефіцієнт для довжини або висоти:

α_h = 2/ ; 2/3  α_h  1;

α_m - понижуючий коефіцієнт для кількості елементів: α_m = ;

l - довжина або висота [м], (див. 6.1.4)

m - кількість вертикальних елементів, що формують сумарне значення.

6.1.4 У виразі (5.1), значення l і m залежать від впливу, що розглядається, і для якого вирізняють три основні класи (див. також рисунок 6.1):

- вплив на окремий елемент: l = фактичній довжині елемента, m = 1;

- влив на систему в’язей: l = висоті будівлі, m = кількості вертикальних елементів, що передають горизонтальні зусилля на систему в’язей;

- вплив на диски перекриттів та покриттів, які розподіляють горизонтальні навантаження: l = висоті поверху, m = кількості вертикальних елементів у поверсі (поверхах), що формують сумарне значення горизонтальної сили на перекриття.

6.1.5 Для окремих елементів (див. 6.2) вплив неточностей може враховуватись двома альтернативними способами, а) або b):

а) – як певний ексцентриситет е_і, виражений через:

е_і = _і l₀ /2, (6.2)

де l₀ – фактична довжина, див. 5.2.2.2.

Для стін і окремих колон, розкріплених системою в’язей, з метою спрощення завжди може використовуватись е_і = l₀ /400, що відповідає α_h = 1.

б) – як певна перерізуюча сила, Н_і , розташована так, щоб викликати максимальний момент:

- для не розкріпленого в’язями елемента (див. рисунок 6.1 а1):

Н_і = _і N, (6.3а);

• для розкріпленого в’язями елемента (див. рисунок 6.1 а2):

Н_і = 2_і N (6.3б),

де N – осьове навантаження

Примітка: Ексцентриситет підходить для статично визначених елементів, тоді як поперечне навантаження може використовуватись як для статично визначених, так і невизначених елементів. Сила Н_і може розділятись на декілька еквівалентних поперечних впливів.

6.1.6 Для споруд, дія нахилу _і може виражатись через поперечні сили, які враховуються у розрахунку, наряду з іншими діями.

Дія на в’язеву систему, (див. рисунок 5.1.b):

Н_і = _і (N_b – N_a), (6.4)

Дія на диск перекриття, (див. рисунок 5.1.с1):

Н_і = _і (N_b + N_a) /2, (6.5)

Дія на диск покриття, (див. рисунок 5.1.с2):

Н_і = _і N_a, (6.6)

де N_a і N_b – складові сили Н_і вдовж осі.

6.1.7 Для стін і окремих колон, розкріплених системою в’язей, у якості альтернативного спрощення може використовуватись ексцентриситет е_і = l₀ /400, який охоплює неточності, пов’язані із відхиленнями, що виникають при нормальному зведенні (див. 6.1.2).

6.2 Впливи другого порядку

Вимоги щодо врахування впливів другого порядку наведені в 5.7 ДБН В.2.6-98.