
- •Сфера застосування
- •2. Нормативні посилання
- •3 Матеріали для бетонних і залізобетонних конструкцій
- •1 Бетон
- •3.1.1 Показники якості та використання їх при проектуванні
- •3.1.2 Характеристичні і розрахункові значення характеристик бетону
- •3.1.3 Деформаційні характеристики бетону
- •3.1.4 Діаграми механічного стану бетону
- •3.2 Арматура
- •Арматури для конструкцій без попереднього напруження
- •Арматури для попереднього напруження конструкцій
- •3.3 Попередньо напружені елементи і конструкції
- •3.3.1 Загальні положення
- •3.3.2 Сила попереднього напруження при натягуванні
- •3.3.3 Обмеження напружень у бетоні
- •3.3.4 Сила попереднього напруження
- •3.3.5 Миттєві втрати попереднього напруження.
- •3.3.6 Залежні від часу втрати попереднього напруження при натягуванні на упори і на бетон
- •3.3.7 Урахування попереднього напруження у розрахунку
- •3.3.8 Вплив попереднього напруження на граничний стан за несучою здатністю і стійкістю
- •3.3.9 Вплив попереднього напружування на граничний стан за придатністю для експлуатації і граничний стан за утомленістю.
- •4 Розрахунок елементів бетонних і залізобетонних конструкцій за граничним станом першої групи
- •4.1 Розрахунок залізобетонних елементів за несучою здатністю
- •4.2 Несуча здатність залізобетонних елементів прямокутного перерізу на дію згинальних моментів та поздовжніх сил
- •4.3 Несуча здатність залізобетонних елементів двотаврового та таврового перерізів на дію згинальних моментів та поздовжніх сил
- •4.4 Несуча здатність залізобетонних елементів кругового перерізу на дію згинальних моментів та поздовжніх сил
- •4.5 Несуча здатність залізобетонних елементів при двовісному впливі згинальних моментів та поздовжніх сил
- •4.6 Розрахунок несучої здатності залізобетонних перерізів, похилих до поздовжньої вісі
- •4.6.1 Додаткові загальні положення
- •4.6.2 Елементи, що не потребують розрахункового поперечного армування
- •4.6.3 Елементи, що потребують поперечну арматуру за розрахунком
- •4.6.4 Зсув між стінкою і полкою «т»-подібного перерізу
- •4.6.5 Зсув на контакті бетону, укладеного у різний час
- •4.7 Кручення
- •4.7.1 Загальні положення
- •4.7.2 Методика розрахунку
- •4.8 Продавлювання
- •4.8.1 Загальні положення
- •4.8.2 Розподіл навантаження і основний контрольний периметр
- •4.8.3 Розрахунок на зріз при продавлюванні
- •4.8.4 Опір зрізу при продавлюванні основ плит і колон без поперечного армування
- •4.8.5 Опір зрізу при продавлюванні плит і основ колон з поперечною арматурою
- •4.9 Розрахунок із використанням «стиснуто-розтягнутих» моделей
- •4.9.1 «Стиснуті» умовні елементи
- •4.9.2 Розтягнутий умовний елемент
- •4.9.3 Вузли
- •4.10 Місцева дія навантаження
- •4.11 Втома
- •4.11.1 Загальні положення
- •4.11.2 Методика перевірки звичайної і попередньо напруженої арматури
- •4.11.3 Перевірка з використанням діапазону еквівалентних напружень ушкодження
- •4.11.4 Інші перевірки
- •4.11.5 Перевірка бетону при стиску або зсуві
- •5 Розрахунок елементів бетонних і залізобетонних конструкцій за граничними станами другої групи
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Обмеження рівня напружень
- •5.3 Обмеження розкриття тріщин
- •5.3.1 Загальні припущення
- •5.3.2 Мінімальна площа армування
- •5.3.3 Обмеження тріщиноутворення без прямих розрахунків
- •5.3.4 Визначення ширини розкриття тріщин
- •5.4 Обмеження прогинів
- •5.4.1 Загальні припущення
- •5.4.2 Випадки, коли обчислення можна не виконувати
- •5.4.3 Перевірка прогинів розрахунком
- •6 Розрахунок конструкцій
- •6.1 Геометричні неточності
- •6.2 Впливи другого порядку
- •6.2.1 Визначення
- •6.2.2 Спрощені критерії для впливів другого порядку
- •6.2.2.1 Критерії гнучкості для окремих елементів
- •6.2.2.2 Гнучкість і приведена довжина окремих елементів
- •6.2.2.3 Загальні впливи другого порядку у будівлях
- •6.3 Робочий прогін (leff)
- •6.4 Врахування впливу повзучості
- •7 Основні правила конструювання бетонних і залізобетонних конструкцій
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Анкеровка поздовжньої арматури
- •7.2.1 Загальні положення
- •7.2.2 Граничні напруження зчеплення
- •7.2.3 Базова довжина зони анкерення
- •7.2.4 Розрахункова довжина анкерення
- •7.2.5 Анкерення з'єднань і поперечної арматури
- •7.2.6 Анкерення за допомогою приварених стрижнів
- •7.3 Передача зусиль через напуски та механічні з’єднання
- •7.3.1 З’єднання в напуск
- •7.3.2 Поперечна арматура у зоні напуску
- •7.3.3 Напуски для зварних сіток із дротів періодичного профілю
- •7.3.4 Додаткові вимоги для стрижнів великих діаметрів
- •7.4 Заанкерення арматурних пучків
- •7.4.1 Загальні положення
- •7.5 Анкерення попередньо напружених пучків
- •7.5.1 Улаштування напружених пучків і каналів
- •7.5.2 Передача попереднього напруження
- •7.5.3 Анкерення зусиль розтягу при граничному стані
- •7.5.4 Зони анкерення для елементів, напружуваних на бетон.
- •7.5.5 Анкери і з'єднання для попередньо напружуваної арматури
- •8 Особливі правила конструювання звичайних та попередньо-напружених залізобетонних елементів
- •8.1 Загальні положення
- •8.2 Балки
- •8.2.1 Поздовжня арматура
- •8.2.2 Інші аспекти конструювання
- •8.2.3 Обрив поздовжньої розтягнутої арматури
- •8.2.4 Анкерення нижньої арматури на крайніх опорах
- •8.2.5 Анкерення нижньої арматури на проміжних опорах
- •8.2.6 Поперечне армування
- •8.2.7 Арматура на кручення
- •8.2.8 Поверхневе армування
- •8.2.9 Проміжні опори
- •8.3 Суцільні (нерозрізні) плити
- •8.3.1 Арматура, що працює на згин
- •8.3.2 Поперечне армування
- •8.4 Плоскі плити (безбалкові)
- •8.4.1 Плити біля середніх колон
- •8.4.2 Плити біля крайніх і кутових колон
- •8.4.3 Поперечне армування на продавлювання
- •8.5 Колони
- •8.5.1 Загальні положення
- •8.5.3 Поперечне армування
- •8.6.1 Загальні положення
- •8.6.2 Вертикальне армування
- •8.6.3 Горизонтальне армування
- •8.6.4 Поперечне армування
- •8.7 Балки-стінки
- •8.8 Фундаменти
- •8.8.1 Пальові ростверки
- •8.8.2 Фундаменти колон і стін
- •8.8.3 Розподільні фундаментні балки
- •8.8.4 Фундаменти колон на скальних ґрунтах
- •8.8.5 Буро-набивні палі
- •8.9 Системи в’язей
- •8.9.1 Загальні положення
- •8.9.2 Підбір в’язей
- •8.9.3 Нерозривність і заанкерення в’язей
- •9 Конструкції з неармованого і малоармаваного бетону
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Матеріали
- •9.3 Спрощений метод розрахунку стін та колон
- •10 Додаткові правила для збірних залізобетонних елементів і конструкцій
- •10.1 Конструктивний розрахунок
- •10.1.1 Загальні положення
- •10.1.2 Моменти у плитах від защемлення
- •10.1.3 З'єднання стін і перекриттів
- •10.1.4 З'єднання стін і перекриттів
- •10.1.5 З'єднання, що передають зусилля стиску
- •10.1.6 Заанкерення арматури на опорах
- •10.1.7 Опори
- •10.1.7.1 Опори для з’єднаних (не ізольованих) елементів
- •10.1.8 Фундаменти «старанного» типу
- •10.1.8.1 «Стакани» зі з'єднанням на шпонках
- •10.1.8.2 «Стакани» із гладкими поверхнями
- •Додаток а
- •Алгоритм рішення системи нелінійних рівнянь рівноваги залізобетонного розрахункового перерізу за деформаційним методом
4.8 Продавлювання
4.8.1 Загальні положення
4.8.1.1 Розрахунки на зріз при продавлюванні виконуються згідно принципів, наведених в 6.4 ДБН В 2.6-98, та вказівок цього нормативного документу.
4.8.1.2 Зріз при продавлюванні може виникати від зосередженого навантаження або реакції, що діє на відносно малу площу, яка називається площею навантаження, Aload, плити або фундаменту. Відповідна розрахункова модель для перевірки руйнування від продавлюванні за граничним станом І-ї групи, показана на рисунку 4.15.
План
Рисунок 4.15 - Розрахункова модель для перевірки зрізу при продавлюванні
4.8.1.3 Опір зрізу необхідно перевіряти вдовж грані колони і основного контрольного периметру u1. Якщо поперечна арматура необхідна, то потрібно визначити наступний периметр де поперечне армування вже не потрібне.
4.8.1.4 Правила, надані у цьому розділі в основному сформульовані для випадку рівномірно розподіленого навантаження. У окремих випадках, таких як підошва фундаменту, навантаження в межах контрольного периметру сприяє опору конструктивної системи, і може відніматись при визначенні розрахункового напруження зрізу при продавлюванні.
4.8.2 Розподіл навантаження і основний контрольний периметр
4.8.2.1 Основний контрольний периметр u1 може, зазвичай, прийматись на відстані 2,0d від площі навантаження і повинен конструюватись таким чином, щоб його довжина була мінімальною (див. рисунок 4.16).
Приведена висота плити вважається постійною і, як правило, приймається рівною:
deff
=
, (4.71)
де
dx і dy - фактичні висоти арматури у двох взаємно перпендикулярних напрямках.
Рисунок 4.16 - До визначення контрольних периметрів навколо найбільш поширених типів площ навантаження
4.8.2.2 Контрольні периметри на відстані менш ніж 2d необхідно розглядати, якщо зосередженій силі протидіє високий тиск (наприклад, тиск ґрунту на підошву), або впливи навантаження або реакція в межах відстані 2d від краю зони прикладання сили.
4.8.2.3 Для навантажених зон поблизу прорізів, якщо найкоротша відстань між периметром площі навантаження і краєм прорізу не перевищує 6d, то частина контрольного периметру, що міститься між двома дотичними, проведеними до контуру прорізу від центру площі навантаження, вважається не працюючим (див. рисунок 4.17).
4.8.2.4 Для площі навантаження, розташованої поблизу краю або кута, контрольний периметр повинен прийматись згідно з рисунком 4.18, якщо вона дає периметр (за винятком не обпертих країв) менший ніж визначений вище за 4.8.2.1 і 4.8.2.2.
Рисунок 4.17 - Контрольний периметр біля прорізу
Рисунок 4.18 - Основні контрольні периметри для площ навантаження на краю, поблизу або у куті
4.8.2.5 Для площ навантаження, розташованих поблизу краю або у куті, тобто на відстані менш ніж, завжди необхідно передбачати спеціальне армування грані, див. 8.3.1.6-8.3.1. 8.
4.8.2.6 Контрольний переріз, це переріз, що розташований за контрольним периметром і продовжується через робочу товщину d. Для плит постійної товщини, контрольний переріз перпендикулярний до серединної площини плити. Для плит і фундаментів змінної товщини, не враховуючи уступи фундаменту, за робочу товщину можна приймати товщину на периметрі площі навантаження, як показано на рисунку 4.19.
4.8.2.7 Інші периметри, ui, в межах і поза межам основної контрольної площі, повинні мати таку саму форму, як і контрольний периметр.
4.8.2.8 Для плит з капітелями, для яких lH < 2hH (див. рисунок 4.20) перевірка напружень зрізу при продавлюванні згідно з 4.8.3 необхідна тільки для контрольного перерізу за межами капітелі. Відстань до цього перерізу від центру ваги колони rcont може визначатись як:
rcont = 2d +lH + 0.5c (4.72)
де:
lH - відстань від грані колони до краю капітелі;
c - діаметр круглої колони.
Рисунок 4.19 - Товщина контрольного перерізу фундаменту змінної товщини
4.8.2.9 Для плит при збільшених капітелях колон lH > 2hH (див. рисунок 4.21), необхідно перевіряти обидва контрольні перерізи: в межах капітелі і у плиті.
4.8.2.10 Положення 4.8.2 і 4.8.3 також застосовуються для перевірки в межах капітелі при заміні d на dH згідно з рисунком 4.21.
Рисунок 4.20 - Плита на колоні з капітеллю при lH < 2,0hH
4.8.2.11 Для круглих колон відстані від центра ваги до контрольних перерізів на рисунку 4.21 можуть визначатись як:
rcont,ext = lH + 2d + 0,5с, (4.73)
rcont,int = 2(d + hH) + 0,5с, (4.74)
Рисунок 4.21 - Плита при збільшеній капітелі колони lH > 2(d + hH)