3.3.6 Залежні від часу втрати попереднього напруження при натягуванні на упори і на бетон

3.3.6.1 Залежні від часу втрати можуть визначатись шляхом розгляду двох знижень напружень:

(а) внаслідок зменшення деформації, викликаної деформацією бетону, спричиненою повзучістю і усадкою при дії постійного навантаження;

(b) зменшення напружень у арматурі внаслідок релаксації при розтягу.

Примітка: Релаксація сталі залежить від деформації бетону, викликаної повзучістю та усадкою. Зазвичай, ця залежність може приблизно враховуватись коефіцієнтом зниження = 0,8.

3.3.6.2 Спрощений метод визначення втрат, що залежать від часу, на відстані х при дії постійних навантажень представлений виразом (3.29).

ΔP_c+s+r = А_р Δ_р,c+s+r = А_р , (3.29)

де

Δ_р,c+s+r – абсолютне значення зміни напружень у арматурі внаслідок повзучості і усадки та релаксації на відстані х, в момент часу t;

ε_cs - обчислене значення деформації усадки, згідно з 3.1.3.8, абсолютна величина;

E_p - модуль пружності напружуваної сталі;

E_cm - середній модуль пружності бетону;

Δ_рr - абсолютна величина зміни напружень в арматурі на відстані х, у момент часу t, викликана релаксацією напруженої арматури. Вона визначається при напруженнях _р = _р(G+P_m0+φ₂Q), де: _р(G+P_m0+φ₂Q) – початкові напруження в арматурі, викликані попереднім напружуванням, постійними та квазі-постійними впливами;

φ(t,t₀) - коефіцієнт повзучості в момент часу t при часі прикладання навантаження t₀;

_с,_QP - напруження у бетоні, прилеглому до арматури, внаслідок дії власної ваги, попереднього напруження та інших відповідних квазі-постійних впливів. Величина _с,QP може бути наслідком частково власної ваги і початкового напружування, або дії повного сполучення дії _р(G+P_m0+φ₂Q), залежно від стадії роботи конструкції, що розглядається;

А_р - площа всієї напруженої арматури на відстані х;

А_с - площа перерізу бетону;

І_с - момент інерції перерізу бетону;

z_cp - відстань між центром ваги перерізу бетону і арматурою.

Напруження стиску і відповідні деформації, наведені у виразі (3.29), повинні використовуватись з додатнім знаком.

3.3.6.3 Вираз (3.29) застосовується для зчепленої арматури, при використанні величин місцевих напружень та для незчепленої арматури, при використанні середніх величин напружень. Середні величини повинні визначатись між прямолінійними ділянками, обмеженими ідеалізованими точками відгинів для зовнішньої арматури або вдовж повної довжини при внутрішній напружуваній арматурі

3.3.7 Урахування попереднього напруження у розрахунку

3.3.7.1 Розрахунок попередньо напружених конструкцій виконується для стадії експлуатації на дії згинаючих моментів і поперечних сил від зовнішніх впливів та для стадії виготовлення на дію зусиль від попередньо напруження арматури і зусиль від зовнішніх впливів, які виникають в цій стадії. При цьому, розрахунок на стадії виготовлення (обтиску) виконується як при позацентровому стиску зусиллям попереднього обтиску в граничному стані.

3.3.7.2 При напружуванні із застосуванням зовнішньої арматури можуть виникати моменти другого порядку. Моменти, спричинені впливами другого порядку від попереднього напруження арматури можуть виникати тільки у статично невизначених конструкціях.

3.3.7.3 При лінійному розрахунку впливи першого і другого порядків від попереднього напруження арматури повинні бути прикладені при урахуванні перерозподілу сил і моментів.

3.3.7.4 При нелінійному розрахунку, впливи другого порядку від попереднього напруження арматури можуть розглядатись як додаткові повороти, які повинні враховуватись при перевірці несучої здатності за граничним поворотом.

3.3.7.5 Після заповнення розчином каналів при попередньому напруженні арматури на бетон можна припускати наявність жорсткого зчеплення між арматурою і бетоном. Але до заповнення арматуру слід розглядати, як незчеплену.

3.3.7.6 Зовнішню арматуру можна розглядати як прямолінійну між відхиляючими пристроями.