
- •1.Вихідні дані до проекту
- •2. Склад і обсяг проекту
- •4/ Розрахунок теплових потоків;
- •3. Розрахунок теплових потоків
- •3.1. Розрахункові теплові потoки
- •3.2. Теплові потоки за період опалювального сезону
- •3.3 Витрати теплоти за рік
- •4. Регулювання теплових потоків
- •4.1. Загальні положення
- •4.2 Регулювання теплових потоків за навантаженням опалення
- •4.2.1. Графіки температур й витрати води в мережі на опалення
- •4.2.2. Графіки температур і витрат води в мережі на гаряче водопостачання
- •4.3 Регулювання теплових потоків за сумарною нагрузкою опалення і гарячого водопостачання
- •5. Проектування траси теплових мереж
- •6.Визначення розрахункових витрат теплоносія
- •7. Гідравлічний розрахунок
- •Послідовність виконання розрахунку
- •8. Графік тиску в тепловій мережі
- •Послідовність розробки графіку
- •9. Насосні підстанції
- •10.Підбір мережевих, підкачуючих і підживлюючих насосів
- •11. Вибор способу прокладки теплових мереж
- •12. Монтажна схема теплової мережі
- •13. Подовжній профіль теплових мереж
- •14. Розрахунок трубопроводів теплових мереж на стійкість і компенсацію температурних подовжень
- •14.1. Розрахунок трубопроводів на самокомпенсацію температурних подовжень
- •14.2 Розрахунок п-подібного компенсатора
- •14.3 Розрахунок осьового зусилля на нерухому опору
- •15. Опори трубопроводів
- •16. Теплофікаційна камера
- •17. Розрахунок теплової ізоляції
- •17.1 Загальні положення
- •17.2 Тепловий розрахунок при підземній прокладці теплових мереж в каналах
- •17.3. Тепловий розрахунок при безканальній підземній прокладці теплових мереж
- •17.4. Тепловий розрахунок при підземній прокладці теплових мереж
- •5 Гідравлічний розрахунок 6
- •Графік виконання курсового проекту
- •Опалювальні і вентиляційні характеристики будівель, Вт/(м2к)
- •Частка середньої витрати води на гаряче водопостачання
- •Частка середньої витрати води на гаряче водопостачання
- •Номограми для гідравлічного розрахунку трубопроводів водяних теплових мереж
- •Основні технічні характеристики насосів мережі
- •Відстань між нерухомими опорами трубопроводів
- •Дані компенсуючих здібностей , мм , п-подібних компенсаторів
- •Характеристика нерухомих лобових опор для двосторонніх сальникових компенсаторів
- •Характеристика нерухомих лобових опор
- •Характеристика нерухомих лобових опор трубопроводів типів lV і V
- •Характеристика нерухомих опор
- •Граничні товщини теплоізоляційних конструкцій, мм
- •Норми втрат теплоти ізольованими трубопроводами при підземній прокладці в непрохідних каналах, Вт/м
- •Норми втрат теплоти ізольованими трубопроводами при повітряній прокладці теплопроводів
- •Значення теплопровідності теплоізоляційних матеріалів
- •Значення коефіцієнтів тепловіддачі,Вт/(м2к)
- •Значення коефіцієнтів змочення при безканальній прокладці
- •Література
11. Вибор способу прокладки теплових мереж
В містах по архітектурним розумінням рекомендується приймати підземну прокладку теплопроводів / безканкльну чи в непрохідних каналах / .
Для теплових мереж з діаметром трубопроводів до 400 мм необхідно передбачати безканальну прокладку .При проектуванні непрохідних каналов теплових мереж рекомендується приймати канали серії з.006-2 однолоткові марок КЛ , КЛп чи дволоткові марки КЛс / дод. 17 / .Канали марки КЛ збирають з лоткових елементів , перекриваємих плоскими зйомними плитами , канали марки
КЛп - з лоткових елементів , які зпираються на плити , канали марки КЛс - з нижніх і верхніх лоткових елементів, з’єднуємих за допомогою коротишей із швелерів , котрі закладаються в продольні шви .Довжина лотків складає 5970 мм , довжина плит - 2990 мм . В номенклатурі виробів включені добірні лотки усіх розмірів довжиною 720 мм і добірні плити довжиною 740 мм .Для прокладки теплових мереж слід використовувати канали марки КЛп . Канали марок КЛ і КЛс ускладнюють виробництво основних і найбільш важливих монтажно-зварювальних робіт .
При високому рівні грунтових вод найбільш доцільно використовувати канали марок КЛ і КЛс , а також передбачати дренаж .При виборі типорозміру каналу необхідно , щоб довжина від поверхні ізоляційної конструкції до огородження відповідала рекомендуємій / дод. 18 / .На незабудованній території / наприклад , на транзитній дільниці від джерела теплоти до міста / слід використовувати надземну прокладку .
12. Монтажна схема теплової мережі
Розробка монтажної схеми заключується в розташуванні на трасі нерухомих опор , компенсаторів , камер і запірної арматури . Подаючий трубопровід на схемі розташовується з правої сторони за рухом води від джерела теплоти , а зворот-
ній - з лівої . Відстань між камерами розбивають нерухомими опорами на компенсаційні дільниці. При підземній прокладці в містах для трубопроводів ді-
аметром менше 150 мм використовують П- подібні компенсатори , а для трубопроводів діаметром більше 150 мм-сальникові компенсатори . При надземній прокладці використовують П- подібні компенсатори .Усі природні повороти траси тепломережі під кутом менше 120 О повинні бути використувані для самокомпенсації температурних подовжень трубопроводів . Повороти траси під кутом більше 120 О закріплюють нерухомими опорами . На усіх відгалудженнях від магістралі і відгалудженнях до абонентів необхідно встановлювати запірну арматуру.На трубопроводах d 100 мм передбачають секціонуючі засувки на відстані не більше 1000 м одна від одної . Цю відстань допускається збільшувати для трубопроводів d=350 ... 500 мм до 1500 м і для трубопроводів d 600 мм- до 3000 м . Необхідно прагнути по можливості суміщувати секціонуючі засувки з вузловими камерами . Перед секціонуючими засувками зі сторони джерела теплоти передбачають перемичку між подаючою і зворотньою магістралями діаметром , рівним 0.3 діаметра трубопроводу з установкою двох засувок і контрольним зпускним вентилем між ними d = 25 мм. В найвижчих точках трубопроводів необхідно розташувати повітряники , а в нижчих - зпускники . Схему розробляють в горизонтальній площині в масштабі 1: 1000 чи 1 : 2000 у такій послідовності :
1. Намічають дільниці природньої компенсації. При цьому сума довжин плеч повинна бути не більше 6 % відстань між опорами для П-подібних компенсаторів / дод.19/
2. Намічають умовними познаками розташування камер в місцях відгалуджень від магістралі , підключення абонентів , розташування повітряників і зпускників / дод. 20/.
3. Розташовують нерухомі опори в камерах підключення абонентів .
4. Розбивають довжину між камерами на компенсаційні дільниці розташуванням нерухомих опор / див. дод.19 /.
Найбільш доцільно нерухомі опори розташовувати таким чином , щоб відстані між ними були рівні . В цьому випадку горизонтальні зусилля на опори мінімальні.
5. Розміщують камери в місцях встановки сальникових компенсаторів .
6. Розміщують запірну арматуру .
На схемі вказують / дод. 21 / : трубопроводи і їх позначення / при незалежному підключенні систем опалення подаючий Т11 і зворотній Т12 ; при залежному - подаючий Т1 і зворотній Т2 ; подаючий системи гарячого водопостачання Т3 , циркуляційний Т4 / ; арматуру , компенсатори , нерухомі опори , кути повороту,камери / узли теплофікаційні / ; спуск тркб , точки дренажу трубопроводів , маркировку елементів мережі і їх нумерацію , напрямок нахилу , лінії площин поперечних перерізів і їх нумерацію.
На поперечних перерізах мереж вказують / дод. 22 / :
канали , траншеї / для безканальної прокладки / ,естакади,окремо розташовані опори у вигляді спрощених контурних очерчень неперервною тонкою лінією ;
трубопроводи , їх прив’язку до будівельних конструкцій та позначення ; опори трубопроводів у вигляді спрощених контурних очерчень неперервною тонкою лінією ; нумерацію позицій опор за специфікацією на поличці лінії - виноски ; контури теплової ізоляції штриховою лінією.