§ 6. Стадії злочину

Стадії вчинення злочину — це певні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації злочинного наміру, характером діяння (дії або бездіяльності) та моментом його закінчення.

Кожна стадія вчинення злочину повинна являти собою саме суспільно небезпечне діяння. Не є стадіями вчинення злочину той або інший факт виявлення свідомості особи (її думки та наміри). Це ще не є діянням, в якому об'єктивується умисел.

Стадії вчинення злочинів є різновидом цілеспрямованої діяльності, що охоплює етапи реалізації злочинного умислу, досягнення певної мети.

У КК України визнаються злочинними і караними три стадії вчинення злочину:

1) готування до злочину;

2) замах на злочин, що разом з готуванням до злочину становлять незакінчений злочин;

3) закінчений злочин.

Замах на злочин має місце тоді, коли:

1) вчинено діяння, безпосередньо спрямоване на вчинення певного злочину;

2) злочин не доведений до кінця;

3) причини закінчення злочину не залежать від волі винного.

 

§ 7. Співучасть у злочині

Співучастю у злочині визнається умисна спільна участь кількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину (ст. 26). При співучасті об'єднуються кілька осіб і вчиняють злочин спільно і навмисно.

Об'єктивні ознаки співучасті виражені у такому формулюванні: “злочин, вчинений кількома (двома або більше) суб'єктами злочину спільно”.

З об'єктивної точки зору, злочин при цьому вчиняється загальними зусиллями всіх співучасників. Роль і конкретні дії кожного із співучасників можуть розрізнятися, але при цьому злочин — це результат їх спільної діяльності.

Виконавцем (співвиконавцем) вважається особа, яка безпосередньо або шляхом використання інших осіб, що не є суб'єктами злочину, вчинила конкретний злочин (ч. 2 ст. 27).

Організатором визнається особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) вчиненням чи підготовкою (ч. З ст. 27). Крім того, організатором визнається особа, що створила організовану групу чи злочинну організацію або керувала ними. Вона може очолювати злочинну групу, керувати об'єднанням із двох або більше груп. Якщо особа фінансує злочинну діяльність організованої групи чи злочинної організації (наприклад, здійснює фінансування охоронців, а також фінансує виробництво або транспортування заборонених предметів — наркотиків, фальсифікованих спиртних напоїв тощо), вона також визнається організатором.

Підбурювачем вважається особа, яка схилила іншого співучасника до вчинення злочину.

Пособником визнається особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину (ч. 5 ст. 27).

За суб'єктивними ознаками (стійкість суб'єктивних зв'язків, стійкість умислу) розрізняють вчинення злочину різними злочинними групами:

1) групою осіб;

2) групою осіб за попередньою змовою;

3) вчинення організованою групою;

4) злочинною організацією. Розглянемо ці форми співучасті.