V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Робота з підручником. Виконання вправи 23 (ІІ).

*Опрацювання таблиці.

Орфограми буквені	Орфограми небуквені
Вибір написання слова (певної букви) з ряду можливих варіантів за умови однакової вимови.	Написання слів разом, окремо, через дефіс, апостроф, перенос слів, скорочення слів.
Наприклад: черговий (орфограма: букви е-и, шо позначають ненаголошені голосні в коренях слів); боротьба (орфограма: букви, що позначають звуки, які уподібнюють ся); спитати (орфограма: букви з-с у префіксах з-(с-).	Наприклад: нехтувати (орфограма: не з дієсловами); сузір’я (орфо грама: апостроф); синьо-жовтий, водограй, пів-України (орфограма: написання разом, через дефіс складних слів); проф., доц. (орфо грама: скорочення слів).

Vі. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному члени речення. З’ясувати, якою частиною мови виражено кожен з членів речення. Який розділ науки про мову вивчає словосполучення й речення? Який розділ вивчає частини мови?

Язик до Києва доведе, але там його доведеться прикусити. Не всі клепають молотком, дехто й язиком. Два брехуни однієї правди не скажуть. Узяв близько до серця.

Народна творчість.

* Робота з підручником. Виконання вправи 24 (ІІ), 27, 28.

* Словниковий диктант. Визначити орфограми, вказати з-поміж них буквені й небуквені. Якою частиною мови є кожне зі слів?

Берег, березовий, човен, рум’янець, В’ячеслав, Святослав, сузір’я, без’язикий, під’яр’я, осінній, безмежжя, роз’яснення, блакить, менший, учительчин, Маринці, веселці, премудрий, приміський.

* Прочитати заздалегідь записані на дошці (спроектовані через кодоскоп) речення. Визначити орфограми у виділених словах.

Очі заздрісника наситить лише пригорща піску. І з кістлявої рибки смачна юшка. Солодка їжа до ледачого не приходить. Скупі ніколи не сторгуються. Скнара – то багатий жебрак. Уночі не їв, то увесь день кається. Язиком з одної мухи зшиє два кожухи. Язиком мереживо плете, а розумом і вузла не зав’яже. Там публіка - сім душ на півбублика. Чудний бублик: кругом об’їси, а всередині нема нічого. Тарган і півень однією дорогою не ходять.

Народна творчість.

* Диктант з коментуванням. Визначити, якими частинами мови є виділені слова. Визначити в цих словах орфограми. Які орфограми є буквеними, які – небуквеними? У вказаному вчителем реченні визначити самостійні та службові частини мови.

І. Там п’є меди веселка прехороша. (А.Малишко.) То колосся налилося, розспівалося колосся. (О.Пархоменко.) Колоссячко пишається, на сонці наливається. (Л.Забашта.) Уже кипить осінній келих багрянокленових лісів. (П.Воронько.) Стоять граби прозоро-жовті в промінні ясно-золотім. (М.Рильський.) Над килимом прив’ялених левад кружляло листя, мов жар-птиці пір’я. Край хати тлів осінній тихий сад багаттям золотого надвечір’я. (Д.Луценко.) А в небі, глянь, до сонця щік огненних приклеїлась хмарини борода. (І.Доценко.) Багряно-жовтий лист кудись за вітром лине. І в безвість падають і падають хвилини. (В.Сосюра.) Я бачу зелень трав крізь золоту утому багрянородної прощальної краси. (В.Сосюра.)

ІІ. Прощаються з літом ліси, верхів’ям гудуть, гудуть. А літо їх слуха баси й гукає: “Прийду, прийду!” Берези в осінніх сутанах несуть на гіллях каганці. Неначе з картин Левітана з’явилися фарби оці. Вклоняюсь кожному ліску з любов’ю й відданістю сина. В твоєму древньому разку я теж – маленька намистина. День росу на травах випив, кинув промінь на льоту. Шелестять пахучі липи в жовто-білому цвіту. А прозорі вітри пшениці буйногриві колишуть. В’ється ген між берегами річка сизо-голуба. За борами, за лугами переплескують хліба.

З творів Д.Луценка.

* Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Виділити в словах орфограми.

Рождаєт..ся м..лодія осін..я і м’яко на пл..че кладе кр..ло. (Б.Олійник.) Сипл..т..ся, ос..па..т..ся листя, горблят..ся б..рези, плаче і посміха..т..ся крізь сл..ози осінь. (М.Стельмах.) Є щастя в кожній боро..ьбі, коли м..та бл..зька, ясна. (П.Воронько.)