Vіі. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Від поданих прислівників утворити просту і складену форми вищого ступеня порівняння. При творенні яких прислівників випали суфікси –к-, -ок-, -ек-? При творенні яких відбулися зміни приголосних?

Широко, легко, важко, низько, дорого.

* Переписати, від поданих у дужках слів утворюючи прислівники вищого ступеня порівняння.

І. Вийся, голубе, (високо) лети! (А.Малишко.) Світання (широко) вії розмикає. (М.Стельмах.) Ліс іще (близько) підійшов до подвір’я. (М.Стельмах.) Два дуби вигнались (високо) за липи серед самої алеї. (І.Нечуй-Левицький.) Дедалі темна ніч (густо) налягати на землю почала. (М.Рильський.) Того року, мов на зло, навалив сніжище. Декуди по вікна впав, декуди ще (високо). (Д.Павличко.) Плескались хвилі, начебто хорти, ставало (важко) веслами гребти. (О.Омельченко.) Цвях витягнути (важко), ніж забити. Покинуть (важко), (легко) полюбити. (Д.Павличко.) Серця купина неопалима все горить із кожним днем (щедро). (Є.Гуцало.)

ІІ. Під великим деревом і грибу (просторо). У чистій хаті – (свіжо), з чистого посуду – (смачно). Що (швидко) зловиш вовка, то (мало) лиха він завдасть. Опісля (просто) знати, як треба було починати. Не судись, бо постіл (дорого) обійдеться за чобіт. (Сильно) звіра від кішки немає для мишки. Слово буває (дорого) від золота. (Легко) говорити, ніж зробити.

Народна творчість.

* Від поданих прислівників утворити просту і складену форми найвищого ступеня порівняння. Два-три утворених прислівники увести до самостійно складених речень.

Зразок. Завзято – найзавзятіше, найбільш (найменш) завзято.

Гордо, зручно, товсто, привабливо, високо.

* Переписати прислів’я, від поданих у дужках слів утворюючи прислівники найвищого ступеня порівняння.

Перші кроки даються (тяжко). Доброму навчитися (важко). Свій хліб годує (певно). (Швидко) сльоза висихає. Свій пес (болюче) кусає. У голоти (багато) роботи. (Легко) бити того, хто не борониться. Партач (багато) трісок робить.

Народна творчість.

* Пояснювальний диктант. Визначити ступені порівняння прислівників.

І. Всюди добре, а дома краще, кажуть, стократ. (І.Гнатюк.) Що я побачив найперше у світі, ступивши на ганок у хаті? Степи, аж до самого моря розлиті. (М.Нагнибіда.) Рід наш – з кореня верби. Не шукай древніше знаті! На фамільному гербі ми карбуєм вічне: “Мати!” (Б.Олійник.) Навіть вмитися сльозами теж найкраще біля мами. (М.Людкевич.) Найбільше ж славні ми трудами, що дуже схожі на бої. Найбільше славні ми боями, на працю схожими. (М.Рильський.) А нумо співати про нашу Наталку Полтавку! Цю пісню мій тато найдужче співати любив. (С.Литвин.) Дівчину вродливу юнак покохав; дорожче від неї у світі не мав. (М.Вороний.)

ІІ. І дуже хочеться мені, щоб сад наш вічно цвів й співало в нашій стороні найбільше солов’їв. (В.Швець.) Та все ж найбільше вабить мою душу над Тисою цвітіння абрикос. (Л.Дмитерко.) З природою найліпше навзаєм, слід за любов платити їй любов’ю. (Є.Гуцало.) Заздрю я бджолі найбільше в світі. (П.Воронько.) Душа все частіше зітхає: “Боже...” Чого вона плаче? Що її тривожить? (М.Литвин.) Страшніше смерті, як нема де вмерти, коли для всіх однаково ти свій, чужим для всіх лишаючись одначе. (Б.Олійник.) Завжди величніше путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний. (Леся Українка.) Це страшно, як людину розпинають, не йнявши віри їй, що Бог вона... А ще страшніше, як знімають ката з охрестя справедливої ганьби. (Д.Павличко.)

Словник. Голгофа – гора поблизу Єрусалима, на якій було розіп’ято Ісуса Христа.

* Диктант з коментуванням. За схемою, поданою на с. 77 підручника, розібрати як частини мови два-три вказаних учителем прислівники.

І. Гей, скоріше, коню-друже, щось мені на серці тужно. Озирнись назад пильніше, вже проїхали ми більше, аніж полишилось нам доріг. І що коротша, коню, нам дорога, то все крутіше судять кожен крок... (Б.Олійник.) Як прийде осінь, то найбільше слів про наших українських журавлів. (С.Шевченко.) Все менше й менш пала душа вогнем. (М.Старицький.) І я чую тихі речі й голосніше граю. (П.Куліш.) Далі й далі тоне голос молодий. (В.Сосюра.) Уже вночі блякліше сяють зорі. Те коло, що оточує мене, за всесвіт ширше інколи здається. (П.Воронько.) Я піснею в небо полину, щоб стати ще дужче земним. В безхмарний небосхил все вище, вище сонце, мов золотий їжак, засапано повзе. (В.Сосюра.) Гей, цимбали! Швидше! Шпарче! Голосніш, музики!!! (Леся Українка.) “Швидше, вище, сильніше!¹” – такі три слова вирізьблені на кожній олімпійській медалі. (З газ.) Тричі пришите тримається найнадійніше. Кінчайте обідати, коли стає найсмачніше. (Нар.творч.)

ІІ. Я тяжко співаю, а ще тяжче пишу. (Д.Павличко.) Я знаю силу слова, воно гостріш штика і швидше навіть кулі, не тільки літака. (В.Сосюра.) Берег зник в тумані сизім, ширше стало моря скло. Тут же стогнуть грізні хвилі та зростають вище й вище... (М.Старицький.) Найкраще для русалки сидіти край рибалки, глядіти неборака від сома та від рака. (Леся Українка.) Берег, соняшники, клуня... Швидше, швидше, ноги юні! Тікать! Тікати! Якнайшвидше! І він біжить, аж вітер свище. (М.Рильський.) А лінгвіст, як має розум він і хист, найглибше дивиться в народнії серця і думи благородні, століть минулих чорний дим найяскравіше протинає, в майбутнє дивиться безкрає. (М.Рильський.)

Словник. Лінгвіст – мовознавець.

* Переписати прислів’я, на місці крапок уставляючи прислівники у формі вищого чи найвищого ступенів порівняння.

Безчестя ... смерті. ... себе не виростеш. Трутням свята ... брата. Тупий серп руку вріже ... гострого. У дерево з плодами ... кидають каміння. ... свій гість, ніж чужих шість. Борг чим ... лежить, тим ... росте. Високий стілець перевертається ... . ... дома косою косити, ніж у війську ранець носити. Хто більше знає, той ... питає.

Довідка. Гірше. Вище. Рідніше. Гірше. Найчастіше. Краще. Довше, більше. Найчастіше. Ліпше. Найбільше.

* Прочитати фразеологізми. Два-три з них увести до самостійно складених речень (усно).

Збоку видніше. Гірше не буває. Щодалі (дедалі), то краще. Тихіше води, нижче трави. Простіше простого. Дешевше від дірки з бублика. Далі нікуди (від спокуси). Вище лісу, нижче хмари. Вільніше (вільно) зітхнути. Краще тепер, як у четвер. Тихіше (тихше, обережніше) на поворотах!