Vіі. Підбиття підсумків уроку.

VІІІ.. Домашнє завдання. П. 10, вправа 147 (І).

Уроки № 24, 25

Тема: Дієприслівниковий зворот. Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові.

Мета: закріпити поняття про дієприслівниковий зворот, закріплювати вміння вирізняти дієприслівникові звороти в реченнях, правильно інтонувати речення з дієприслівниковими зворотами, визначати синтаксичну роль зворотів; формувати пунктуаційну грамотність, виховувати повагу до історичного минулого народу, повагу до усної народної творчості; розвивати логічне мислення, пам’ять.

Тип уроків: комбіновані уроки (закріплення вивченого; вивчення нового матеріалу).

Обладнання: підручник.

Хід уроків

І. Перевірка домашнього завдання.

* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. Вказати в них дієприслівники та залежні від них за змістом слова. Виразно прочитати речення, виділяючи дієприслівники із залежними від них словами паузами та інтонацією. Вказати одиничний дієприслівник.

Грім упада, ударяючи глухо. (А.Малишко.) Вітер, сивіючи в лузі, гривою сивою грає. (Є.Гуцало.) Молоду хвилюючи траву, спершу грім ударив над Подолом, прокотився, загримів над полем. (А.Малишко.) Чіпляючись за приполи хмари, грім, бухикаючи, так і зависав між небом і землею. (М.Стельмах.) Лекала шляхів п’ють бензиновий мед, ласуючи громом охоче. (І.Драч.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

* Бесіда.

• Що утворює дієприслівник разом із залежними від нього словами?

• З яким членом речення пов’язаний за змістом дієприслівниковий зворот?

• Яким членом речення є дієприслівниковий зворот?

• Яким може бути розташування дієприслівникового зворота стосовно дієслова-присудка?

• Як інтонуються речення з дієприслівниковими зворотами?

• Якими розділовими знаками виділяється дієприслівниковий зворот?

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Прочитати, вказати дієприслівникові звороти. Пояснити вживання розділових знаків. З’ясувати синтаксичну роль дієприслівникових зворотів.

І. Покидаючи рідний свій край, нащо їде козак за Дунай? Що шукає козак за Дунаєм? (Д.Кремінь.) Чи ж на те козацтво гинуло в неволі, побивалось тяжко, шукаючи волі? (Леся Українка.) І досі ще тремтить душа, ждучи чогось таємного. (І.Франко.) То як же можна, живучи поглядами своїх дідів і батьків, легко, з грубими жартами підходити до незбагненної дівочої душі? (М.Стельмах.) Треба зранку до праці вставати, зневажаючи втому і лінь, і долати, долати, долати бездуховність усіх поколінь. (Г.Чубач.) Хто він такий, отой козак Мамай, що, списа увіткнувши в небокрай, перебирає пальцями бандуру? (А.Бортняк.)

ІІ. Утикаючи голку, шила не виймають. Навіть голодуючи, нагодуй батька. Лінь, лежачи на печі, мерзне. Вух не затикай, сподіваючись на око. Нагинаючи тополю, пам’ятай про свою голову. Лягаючи спати, треба план на завтра мати. Зриваючи яблуко, подякуй тому, хто його виростив.

Народна творчість.