V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Прочитати речення. Визначити, якими частинами мови (або особливими формами частин мови) є виділені слова. Свою думку обгрунтувати.

І. Чужий розум – то вода, кимось наношена. Чужий розум – як наношена вода. Прожитого тобою часу не вернеш, як пролитого молока. Прожитого не вернеш, як пролитого. Досвід приходить до чоловіка працюючого. Працюючий діло знає, а лінивий – дні рахує.

Народна творчість.

ІІ. Квітко осінняя, бита сльотою, чом так тяжкий мені жаль за тобою? (І.Франко.) Ой, коней копита й підковами бита тривожна дорога у темних полях! (Л.Первомайський.) Ой полем, полем Килиїмським, та шляхом битим ординським, ой там гуляв козак Голота. (Нар.творч.)

* Попереджувальний диктант. Пояснити, якими частинами мови є виділені слова. З’ясувати синтаксичну роль цих слів.

І. І печену рибу їв би. І я вчений на хліб печений. Сирого не їм, печеного не хочу, вареного не можу. Де дві кухарки, там бощ не солений. Свій борщ несолений ліпше чужої смаженини. З солоного сала не велика слава, хіба лосощі. Біда тому нежонатому, як горшкові щербатому.

Народна творчість.

ІІ. Так хочеться, щоб пісня задзвеніла, як зварена майстрами гарна сталь. (Д.Луценко.) Соняшничиння на ріллі деінде, як руки потопаючих, маячить. (І.Доценко.) В цім щасті за все пережите відплата. (Л.Первомайський.) Поранених німців у нашім шпиталі вона перев’язує. З туги й печалі болять милосердній ці люди чужі. (П.Воронько.) Поранений лежить в снопах, волошками пропах. (Д.Луценко.) Холонуть пиріжки напечені. (А.Малишко.)

* Прочитати. З-поміж виділених слів вказати дієприкметники та прикметники дієслівного походження. Вказати дієприкметники, що перейшли в іменники.

І. Не зрадить слово тільки те, якому ти дав співаючу, сміливу душу. (Д.Павличко.) З колиски нам співучі соки вмивали серце і чоло. (М.Стельмах.) Аж до цехів Запоріжсталі прийшли квітуючі сади. (М.Нагнибіда.) Уже нема квітучої долини, лиш чорний ієрогліф бадилини. (Л.Костенко.) Друзі, розкриємо книги, що кожен із нас полюбив їх, як сонця палаючий вир! (П.Усенко.) І жах мене пройняв під цим палючим сонцем. (І.Франко.) Прийди в мій сад, як з сонцем стане прощатись гаснуча земля. (Олександр Олесь.) Цей чоловік здивовано відчув, що смерть свистюча впала не на нього. (М.Бажан.) І вже я сам, немов бджола летюча, обмазаний у кольори життя. (А.Малишко.) Плакучі верби не могли журитися, такі були у іволг голоси! (Л.Костенко.) В поля з пахучої долоні червінці осінь просіва. (В.Сосюра.)

ІІ. Скрипуче дерево стоїть, а здорове вже лежить. Скриплячі двері довго висять. Сплячий пес не вкусить зайця. На пекучу кропиву і мороз тріскучий. Хмара летюча, а дощ біжучий. Не заздри бджолі, бо її мед кусючий. Збивали спіле, упало зелене. Кинув своє смажене й побіг за чужою редькою.

Народна творчість.

* Пояснити значення поданих фразеологізмів. Два-три з них увести до самостійно складених речень (усно). Якими частинами мови (особливими формами) є виділені слова? Які з фразеологізмів є калькованими з російської мови? З чого можна зробити такий висновок?

Відкраяна (відрізана) скиба. Грати з відкритими картами. Голос волаючого в пустелі. Спляча красуня. Не в тім’я битий. Ходячі мощі (Ходяча енциклопедія). Правлячі кола. Заяложений (утертий) вислів. Крила підрізані (приборкані). Добрими намірами пекло вимощене. Йти протоптаною (второваною) стежкою. Ломитися у відчинені двері. Його пісня вже скінчена. Стара пісня, та по-новому співана. Карфаген має бути зруйнований.

Зі словника.

Словник. Калька – слово або вислів, утворені за зразком будови відповідного за значенням слова чи вислову іншої мови. Наприклад: правлячі (замість панівні) кола; голос волаючого (від давньослов’янського вопиющего, замість самотнього) в пустелі.

*Творча робота. Подані народні порівняння ввести до самостійно складених речень (усно). Вказати в них дієприкметники та прикметники дієприкметникового походження.

Гарна, як намальована. Бридка, як обскубана гуска. Стоїть, як засватана. Мовчить, як у воду опущений. Зайнятий, як робоча бджола. Чистий, як вибраний рис. Стрункий, наче молотком вирівняний. На обидві ноги кований. Як мішком прибитий.

* Диктант з коментуванням. Вказати дієприкметники активні й пасивні. Виділені дієприкметники розібрати за схемою, поданою на с. 45 підручника.

Горить запорізьких степів п’янкий і хвилюючий цвіт! (Л.Дмитерко.) В степу оживає пісня давно занімілих племен. (Л.Костенко.) Не звикай утертими стежками йти за другим сліпо, як у дим. (І.Франко.) Любили ми поля безмірні і книг незміряні глибини. (М.Стельмах.) Люблю я удень в тишині коридорів, в пустельних фойє чи в пітьмі антресоль зустріти знайомих півсонних акторів, що стиха бурмочуть хвилюючу роль. (Л.Первомайський.) Сьогодні я зустрів на вулиці юнака. Він весь був аж просвітлений, сяючий од щастя. Мені так захотілось подивитися на світ його очима! (О.Довгий.) Серце ж те буйне. Серце нуртуюче! (Л.Забашта.)

Словник. Фойє - приміщення у видовищному закладі для перебування глядачів перед початком вистави, кінофільму, концерту. Антресоль - верхній півповерх із внутрішньою галереєю. Нуртувати - вирувати.

* Навчальний диктант.

Самотні тополі й груші, накупані місячним сяйвом, зворушливо іскрились, голубіли, туманились і мали ту прекрасну жіночу задуму, що солодко й тривожно манить у далечінь людину, стирає грані між нею і природою. Хто знає, чи не була колись дівчиною ота молоденька, росою закапана тополя? А може, виросла вона при битій дорозі як пам’ять про дівчат, що понесли свої сльози в чужі краї? (За М.Стельмахом; 60 сл.)