V. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 29).

Vі. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Розподільний диктант. Активні дієприкметники теперішнього і минулого часу записати в дві колонки.

Сяючий, змарнілий, стоячий, палаючий, змерзлий, спітнілий, завмираючий, застиглий, даленіючий, скислий, перемагаючий.

* Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники теперішнього часу. Суфікси виділити.

Червоніти, сидіти, читати, допомагати, скніти, бовваніти, скиглити, мерзнути.

* Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники минулого часу. Суфікси виділити.

Побіліти, зжовкнути, засохнути, дозріти, постаріти, загуснути.

* Переписати, утворюючи від поданих у дужках дієслів активні дієприкметники. Визначити відмінки дієприкметників.

І. В моїм саду кружляє лист (опадати). Багряний лист, (пожовкнути) трави – мелодій осені краса. Дощ одшумів, пройшов... Мовчать листки (промокнути). Ой ви, квіти, осіннії квіти, (запізнитися) щастя краса! І сніг припав обличчям (посиніти) до грудочок (замерзнути) землі.

З творів В.Сосюри.

ІІ. Полісся встає в (чарувати) красі. Колись давно я щастя стрів в простенькій (вицвісти) хустині. Виорює плуг (поржавіти) набої. Ти піднімайся у світання, як (проростати) зерно.

З творів М.Стельмаха.

Для довідок. І. Опалий. Пожовклі. Промоклі. Запізнілого. Посинілим, замерзлої. ІІ. Чаруючій. Вицвілій. Поржавілі. Проростаюче.

Vіі. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 30).

Vііі. Виконання вправ на закріплення.

* Від поданих дієслів утворити пасивні дієприкметники. Суфікси виділити.

Сказати, вимовити, принести, помити, забути, замісити, здути.

* Переписати, утворюючи від поданих в дужках дієслів пасивні дієприкметники.

На мить з’явився пісні (загубити) мотив. (Л.Дмитерко.) Гримлять пісні, (виспівувати) різно. (М.Бажан.) Дивлюсь на (оголити) віти. Спить малий, і (дописати) зошит біля нього (розкрити) лежить. Люблю я, коли пил спадає на копитами (збити) жито. (В.Сосюра.)

Для довідок. Загублений. Оголені. Дописаний, розкритий. Збитий.

*Прочитати. Вказати авторські неологізми. Якими частинами мови (особливими формами дієслова) вони є? Яким способом і від яких слів утворені?

Київ – закаштанений, Київ – омузичений, у піснях омріяний, у боях посічений. Київ- засофієний, золотоворічений.

А Камінчук.

ІХ. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Існує така особливість української мови – уникати вживання форм активних дієприкметників. Проте це ніяк не обмежує можливостей вислову. Замість активних дієприкметників із суфіксами –уч- (-юч- ), -ач- (-яч-) вдаються до описових конструкцій. Це ніскільки не порушує ні стрункості й простоти авторської думки, ні мелодійності ритму.

І навпаки, як псують милозвучність, стрункість, простоту й утруднюють вимовляння незграбні спроби застосувати невластиву форму активного дієприкметника! Ось невдала фраза з одного оповідання: “Нам важко бачити тебе прикутим і страждаючим”. Замість страждаючий тут можна вжити дієслово: “Нам важко бачити, як ти страждаєш прикутий”. Часто буває можливо замінити активний дієприкметник пасивним дієприкметником від того ж дієслова.

Часом можна натрапити на таке оголошення: “Бажаючі взяти участь в екскурсії повинні записатися в профспілковому комітеті”. Поскільки форма активного дієприкметника не властива українській мові, слід уникнути штучного дієприкметника бажаючі. Наприклад: “Усі, що (котрі, які) бажають узяти участь в екскурсії...” Можна висловитись по-іншому, підшукавши відповідний прикметник: “Охочим узяти участь в екскурсії слід записатися в проспілковому комітеті”.

Щодо тих, хто відпочиває на курортах часто не можуть знайти путнього відповідника до російського слова отдіхающий і пишуть: “дуже кепсько організовані розваги відпочиваючих”. У цій фразі неважко обминути невластивий українській мові активний дієприкметник відпочиваючих, що виконує тут функцію іменника. Для цього треба вжити віддієслівний іменник відпочивальник (“...організовані розваги відпочивальників”). Можна побудувати складне речення: “...розваги тих, що відпочивають”.

“У нашому колективі не повинно бути відстаючих!” - читаємо в районній газеті й бачимо потребу виправити неприродне для української мови слово відстаючих. Можна вжити описову форму: “У нашому колективі не повинно бути тих, що (котрі, які) відстають”, а можна обійтись і без неї, взявши прикметник відсталий: “У нашому колективі не повинно бути відсталих”.

За Б.Антоненком-Давидовичем.

ІХ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Відредагувати речення.

Бажаючі вийти на зупинці, вчасно попереджайте водія! Хто цікавиться захоплюючими екскурсіями по Києву, підійдіть до екскурсовода на привокзальній площі. Підготовкою закінчивших середню школу до вступу в престижні вузи займається знаючий викладач математики. (З оголошень). Приєднуюсь до думки усіх переді мною виступаючих. Страждаючим від цього несправедливого рішення не слід мовчати. Переживаючий за престиж фірми працівник має усе виконувати якісно та вчасно. (З виступів на зборах).

Х. Підбиття підсумків уроку.

ХІ. Домашнє завдання. П.6, вправа 90.