Тема: класифікація затрат на виробництво план:

1. ЗАГАЛЬКА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО

2. СТРУКТУРА ВИРОБНИЧИХ ЗАТРАТ ПІДПРИЄМСТВА

ЗАГАЛЬКА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО

Для правильного розуміння призначення витрат, їх економіч­ної ролі у виробництві важливе значення має класифікація затратна виробництво. Будь-яка класифікація будується за визначенимикритеріями. У даний час нараховується близько двох десятківгрупувань затрат за різними класифікаційними ознаками.

Класифікація затрат на виробництво:

1.Залежно від кількості виготовленої продукції%

• Загальні витрати — це витрати на весь обсяг продукції за пе­вний період. їх сума залежить від тривалості періоду і кількостівиготовленої продукції.

• Витрати на одиницю продукції обчислюються як середні запевний період, якщо продукція виготовляється постійно або сері­ями. В одиничному виробництві витрати на виріб формуються якіндивідуальні.

2.За ступенем однорідності:

• Елементні (одноелементні) витрати однорідні за складом,мають єдиний економічний зміст і є первинними. До них нале­жать матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціаль­ні потреби, амортизаційні відрахування, інші витрати.

• Комплексні витрати різнорідні за складом, охоплюють декі­лька елементів витрат. їх групують за економічним призначен­ням при калькулюванні та організації внутрішнього економічно­го управління. Наприклад, витрати на утримання і експлуатаціюустаткування, загальновиробничі, загальногосподарські (адмініс­тративні) витрати, втрати від браку і тощо

3.За способом включення в собівартість продукції:

• Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виготовленням пев­ного різновиду продукції і можуть бути віднесені на її одиницюпрямо. Якщо виготовляється один різновид продукції, усі витра­ти — прямі. До прямих витрат належать прямі матеріальні витра­ти, прямі витрати на оплату праці, амортизація, відрахування на соц. заходи та інші прямі витрати.

• Непрямі витрати не можна безпосередньо віднести на окремірізновиди продукції, бо вони пов'язані з виготовленням різнихвиробів (зарплата обслуговуючого і управлінського персоналу,утримання і експлуатація будівель, споруд, машин тощо).

4.За періодичністю виникнення:

• Поточні, тобто постійні, звичайні витрати — це витрати, уяких періодичність менша ніж місяць.

• Одноразові, тобто однократні, — це витрати, що змінюютьсяперіодично (періодичність більша ніж місяць) і спрямовуютьсяна забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

5.За місцем виникнення витрати на виробництво поділяютьсяза цехами, дільницями, бригадами, службами та іншими адмініс­тративно відокремленими структурними підрозділами вироб­ництв.

6.За обсягом виробництва:

• Постійні витрати — це витрати, абсолютна величина яких іззбільшенням (зменшенням) виходу продукції істотно не зміню­ється. При незмінному обсязі виробництва вони залишаються наодному і тому ж рівні і виражаються формулою у = Ь. Лише приістотних змінах обсягу виробництва, наслідком яких є зміни ви­робничої і організаційної структури підприємства, стрибкоподіб­но міняється величина постійних витрат, після чого вона зновузалишається постійною. До постійних належать витрати на утри­мання і експлуатацію будівель і споруд, організацію виробницт­ва, управління. На практиці до групи постійних відносять і ви­трати, які неістотно змінюються внаслідок зміни обсягіввиробництва, тому їх називають умовно-постійними.

  • Змінні витрати залежать від обсягу виробництва і змінюютьсяу зв'язку з його коливаннями, тому не завжди між затратами і об­сягом виробництва простежується чітка функціональна залеж­ність. Змінні витрати поділяються на пропорційні, прогресуючі,дигресивні, регресивні, стрибкоподібні, реманентні і гнучкі.

Пропорційні знаходяться у прямій пропорційності від обсягувиробництва. Найбільш характерними прикладами пропорційнихзатрат можуть бути основна заробітна плата, вартість комплек­туючих виробів і в більшості випадків витрачання сировини і ос­новних матеріалів.

Прогресуючі ростуть швидше, ніж обсяг виробництва (оплатапраці при відрядно-прогресивній системі, а інколи це втрати відбраку, який виникає через прагнення будь-що збільшити випускпродукції, навіть погіршуючи якість).

Дигресивні витрати зростають повільніше, ніж обсяг виробни­цтва. Прикладом їх є витрати на технологічну енергію і паливо,на поточний ремонт виробничого устаткування.

Регресивні витрати знижуються при зростанні обсягу виробниц­тва, наприклад, постійні витрати на одиницю продукції. Чим більшевипущено продукції, тим менші витрати на одиницю продукції.

Стрибкоподібні витрати характерні для випадків, коли в сто­рону підвищення чи зниження переглядаються відпускні ціни насировину і матеріали, комплектуючі вироби.

Реманентні витрати називаються так тому, що швидко зрос­таючи при збільшенні обсягу виробництва, вони набагато повіль­ніше знижуються при його скороченні.

Гнучкі витрати «поводяться» по-різному при різних обсягахвиробництва, в окремих випадках виступаючи в якості пропор­ційних, прогресуючих чи ж дигресивних.