Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 10.2 - НЗВ, ГП (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
138.24 Кб
Скачать

2. Аналітичний та синтетичний облік виробничих витрат

Облік витрат основного виробництва є складовою частиною обліково-економічної інформації підприємства. Ця підсистема обліку передбачає такі напрямки: облік прямих витрат, облік непрямих витрат і зведений облік витрат основного виробництва.

До прямих витрат відносяться витрати безпосередньо пов’язані з виробництвом окремого виду виробу, які повністю включаються до собівартості цих виробів, це сировина та матеріали, паливо, заробітна плата основних робочих, відрахування на соціальне страхування, амортизація і інші витрати.

Для обліку витрат виробництва використовується рахунок 23 «Виробництво», де по дебету відображається накопичення витрат, а по кредиту їх списання до складу готової продукції.

Підставою для обліку фактичних витрат на виробництво продукції є належно організований первинний облік виробничого споживання елементів виробництва. Первинне відображення витрат на виробництво здійснюється з допомогою бухгалтерських документів, які мають юридичну силу і стійки організаційні підстави у вигляді налагодженого документообігу. Кожен документ, якій свідчить про первині витрати ресурсів на тій чи іншої виробничої операції або стадії виробничого процесу, повинен містить необхідні відомості для групування витрат по всім об’єктам обліку і калькулювання.

Так для списання матеріальних витрат розробляються норми витрат сировини і матеріалів, на підставі яких відбувається відпуск сировини і матеріалів зі складу у виробничи цеха. Для відпуску матеріалів у виробництво використовуються лімітно-забірні картки, де вказується скільки матеріалів було отримано у натуральному і грошовому виразі, скільки було використано конкретно на дану продукцію, кількість якої також вказується у лімітній картки, і скільки залишилось після ії виготовлення. Лімітні картки оформлюються комірником по мірі видачі матеріальних цінностей і матеріально-відповідальної особою по мірі ії використання у виробничому цеху. По закінчені виробничого циклу лімітні картки надаються в бухгалтерії для їх подальшої обробки.

Вартість матеріальних цінностей, які були використані на виробництво продукції списується наступним чином:

Дт

Кт

Списання матеріальних витрат на виробництво кожного виду продукції проводиться за фактичною наявністю але не більше норм витрат матеріалів для кожного виду виробу.

У випадку непередбаченого використання матеріалів застосовуються вимоги на одержання матеріальних ціностей зі складу і передачі їх у виробництво.

Із вартості матеріалів, що були використані на виробництво, віднімається вартість отриманих зворотних відходів по ціні їх використання по статі калькуляції «Зворотні відходи». Зворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів, полуфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, які виникли в процесі виробництва продукції і втратили повністю або частково споживчі якості початкового ресурсу (хімічні або фізичні), і тому використовуються з підвищеними витратами (зниження виходу продукції) або зовсім не використовуються по прямому призначенню.

Надходження зворотних відходів на склад по ціні можливої реалізації оформлюється накладною, що відображається записом:

Дт

Кт

Основна заробітна плата виробничих робітників, яку начисляють по відрядних розцінках, розподіляють по обє’ктам калькулювання по прямому признаку на підставі первинних документів: нарядів, відомостей, маршрутних листів. У цих документах зазначається місце виникнення витрат, прізвище виконавця даного виду робіт, його відрядна розцінка і кількість обробленої продукції, чи виконаних робіт, послуг. По закінчені звітного періоду ці документи надаються до бухгалтерії для їх подальшої обробки. Наряди, маршрутні листи розробляються бухгалтером і переносяться до розрахункової відомості.

Нарахування заробітної плати відображається наступним записом:

Дт

Кт

Нарахування єдиного соціального внеску на заробітну плату працівників виробництва відображається записом:

Дт

Кт

Нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів здійснюється на підставі даних Відомості нарахування амортизації і відображається записом:

Дт

Кт

Непрямі витрати пов’язані з виробництвом усіх або кількох видів виробів включаються до їх собівартості з допомогою спеціальних розрахунків.

До непрямих витрат відносяться загальновиробничі витрати.

До статті калькуляції «Загальновиробничі витрати» належать витрати на проведення поточного ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування обладнання; витрати на внутрішньозаводське переміщення вантажів; інші витрати, пов’язані з утриманням і експлуатацією обладнання, а також належать витрати по обслуговуванню основного і допоміжного виробництв підприємства, тобто: оплата праці виробничого персоналу, зайнятого обслуговуванням виробництва, орендна плата за виробничі приміщення, витрати на опалення, освітлення і утримання виробничих приміщень, витрати по страхуванню виробничого майна.

Облік непрямих витрат також грунтується на підставі первинних документів. Матеріальні витрати оформлюються також лімітними картками, витрати на оплату праці розраховуються на підставі табелю робочого часу, нарядів, амортизаційні відрахування на підставі належності об’єктів основних засобів до відповідних груп з застосуванням відповідних норм амортизаційних відрахувань, інші витрати знаходять своє відображення у виписках банку, прибуткових і видаткових касових ордерах, звітах про використання коштів наданих на відрядження або під звіт, актах виконаних робіт, розрахунках по використанню електроенергії, води, опалення тощо. Всі первині документи надаються по закінчені звітного періоду до бухгалтерії підприємства, де розробляються бухгалтерами, які відповідають за ведення тієї чи іншої дільниці бухгалтерського обліку. Після розробки первинних документів дані переносяться до відповідних реєстрів бухгалтерського обліку у відомості і журнали.

Ці витрати збираються в дебеті рахунку 91 «Загальновиробничі витрати»:

Дт

Кт

Кт

Кт

Кт

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні. Змінні витрати змінюються пропорційно зміні обсягу виробленої продукції, до них відносяться матеріали, енергопостачання, водопостачання.

Змінні загальновиробничі витрати у повному розмірі списуються на витрати виробництва і розподіляються між видами виробленої продукції:

Дт

Кт

Постійні загальновиробничі витрати є умовно постійними і на їх розмір не впливають зміни обсягу виробництва. До таких витрат належать заробітна плата працівників, що зайняті в обслуговуванні і управлінні виробництва, відрахування на соціальні заходи, що нараховуються на цю заробітну плату, амортизація будинків цехового призначення.

В свою чергу постійні загальновиробничі витрати поділяються на розподілені і нерозподілені. За такими ознаками вони поділяються по відношенню до нормальної потужності звітного періоду. Нормальна потужність – це очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва. Розподілені загальновиробничі витрати списуються на витрати виробництва і розподіляються між видами виробленої продукції, а нерозподілені витрати списуються на собівартість реалізації:

Дт

Дт

Кт

Між видами виробленої продукції загальновиробничі витрати поділяються на базі заробітної плати працівників основного виробництва.

Аналітичний облік витрати виробництва ведеться за кожним видом продукції, робіт, послуг, що виробляються.

Зведений облік витрат виробництва - це методика і техніка узагальнення всіх виробничих затрат підприємства і виявлення той їх частки, яка відноситься до виробництва продукції. Зведений облік витрат виробничої діяльності підприємства ведеться у журналі 5. Журнал 5 передбачено для обліку витрат на підприємствах, де не використовуються рахунки класу 8.

Витрати, які збираються по дебету рахунку 23 «Виробництво» є витратами звітного періоду на виробництво продукції, але при розрахунку собівартості виготовленої продукції, тобто що надійшла на склад готової продукції, враховується вартість незавершеного виробництва (НЗВ) на початок і кінець звітного періоду. До вартості НЗВ на початок звітного періоду додається сума витрат, які підприємство здійснило за звітний період і віднімається вартість незавершеного виробництва на кінець звітного періоду, що відображається і зведеній відомості незавершеного виробництва на перше число наступного місяця. Ця сума списується по кредиту рахунку 23 «Виробництво» на рахунок готової продукції:

Дт

Кт