2.2.10. Робоча навчальна програма

2.2.10.1. Робоча навчальна програма (далі - РНП) є основним методичним документом, що визначає зміст і технологію навчання з навчальної дисципліни за певною формою навчання. РНП складається наоснові відповідної навчальної програми і робочого навчального плану певної форми навчання.

2.2.10.2. Робоча навчальна програма містить викладення конкретного змісту кредитних модулів дисципліни з розподілом на окремі види навчальних занять, визначає форми їх вивчення (навчальні заняття, виконання індивідуальних семестрових завдань, практична підготовка, самостійна робота), розподіл навчальних годин за видами занять, форми і засоби поточного та підсумкового контролю, інформаційно-методичне забезпечення.

Структурні складові робочої навчальної програми:

- тематичний план;

- анотація навчальної дисципліни;

- розподіл матеріалу навчальної дисципліни на змістові модулі;

- структура залікового кредиту курсу;

- теми семінарських, практичних, лабораторних занять;

- завдання для самостійної роботи;

- індивідуальні навчально-дослідні завдання;

- критерії оцінювання різноманітних видів навчальної роботи курсантів, студентів (слухачів) (поточний контроль, письмові роботи, тестування, оцінки за виконання індивідуально-дослідницьких і самостійних завдань, підсумкові тести тощо);

- шкала оцінювання академічних успіхів курсанта, студента (слухача) за ECTS (100-бальною системою) та національною системою оцінювання знань;

- інформаційне та методичне забезпечення.

2.2.10.3. Робочі навчальні програми щорічно обговорюються та затверджуються на засіданнях кафедр. Суттєві зміни й доповнення до робочої програми, у разі необхідності, можуть уноситися кафедрами за умови схвалення методичною радою та їх затвердження на засіданні вченої ради ВНЗ.

2.2.10.4. Робочі навчальні програми належать до комплексу навчально-методичної документації відповідної кафедри.

(ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ)

3. Форми організації навчання

3.1. Основними формами організації навчального процесу в умовах КМСОНП є: лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, усі види практик і консультацій, виконання самостійних завдань курсантами, студентами (слухачами) та інші форми й види навчальної та науково-дослідницької діяльності курсантів, студентів (слухачів). Ці форми визначені наказами МОН від 02.06.93 N 161, від 23.01.2004 N 48.

3.2. При необхідності перелік форм організації навчального процесу може бути змінений та доповнений ВНЗ.

4. Контроль успішності

4.1. Загальні положення

4.1.1. Контроль успішності навчальної діяльності курсанта, студента (слухача) поєднує контрольні заходи й аналітичну роботу. Академічні успіхи курсанта, студента (слухача) визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим переведенням підсумкових оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

4.1.2. Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний (рубіжний) та підсумковий контроль.

4.1.3. Аналітична робота проводиться з метою визначення якості навчального процесу; результати аналізу використовуються для подальшого підвищення рівня навчальної та навчально-методичної роботи учасників навчального процесу.

4.2. Поточний контроль

4.2.1. До форм поточного контролю належить оцінювання:

- рівня знань під час семінарських, практичних, лабораторних занять;

- якості виконання індивідуальної та самостійної роботи.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних та лабораторних занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок курсантом, студентом (слухачем) з кожного окремого модуля навчальної дисципліни. У ході поточного контролю проводиться систематичний вимір приросту знань і їх корекція. Результати поточного контролю заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять курсантами, студентами (слухачами) та їх успішності.

4.2.2. Бали за виконання індивідуальних завдань виставляються в журнали обліку відвідування занять курсантами, студентами (слухачами) та їх успішність окремою графою. Результати цієї роботи враховуються під час виставлення підсумкових модульних оцінок.

4.2.3. Підсумкова атестація із залікового кредиту (модуль-контроль) - це форма контролю знань курсантів, студентів (слухачів) після вивчення логічно завершеної частини навчальної програми дисципліни (залікового модуля), який повинен уключати питання, що розглядалися протягом вивчення відповідного модуля, з урахуванням зв'язку з попередніми модулями. Модуль-контролі передбачаються графіком навчального процесу. Вони можуть проводитися у формі усної співбесіди (індивідуальної або в мікро-групах по 3-5 осіб), письмової контрольної роботи, тестування тощо.

Бажано, щоб кількість модульних контролів відповідала кількості кредитів, відведених на вивчення дисципліни, проте така відповідність не є обов'язковою (наприклад, можна проводити від 2 до 4 модуль-контролів при вивченні дисципліни обсягом до 3 кредитів уключно, та від 4 модуль-контролів, якщо дисципліна має 3 кредити і більше).

4.2.4. Бали за підсумками атестації із залікового кредиту (модуль-контролю) виставляються в журнали обліку відвідування занять курсантами, студентами (слухачами) та їх успішності.

У випадку, коли у процесі складання модульного контролю курсант, студент (слухач) виявив незадовільні знання, йому виставляється незадовільна оцінка з обов'язковим наступним перескладанням. Перескласти модуль-контроль потрібно обов'язково до початку наступного модуль-контролю.

4.3. Рубіжний модульний контроль

4.3.1. Рубіжний модульний контроль із залікового кредиту проводиться за результатами вивчення залікових модулів протягом навчального триместру.

4.3.2. Рубіжний модульний контроль визначає якість виконаної курсантом, студентом (слухачем) навчальної роботи з певного залікового модуля та виставляється за сукупними підсумками поточної успішності, уключаючи виконану самостійну роботу та складений модуль-контроль (позитивна оцінка якого є обов'язковою).

4.4. Підсумковий контроль

4.4.1. Підсумковий контроль з кожної дисципліни виставляється як сума оцінок з усіх модулів цієї навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових залікових модулів.

4.4.2. Перескладання модулів у випадку отримання незадовільної оцінки та доопрацювання модулів з метою підвищення рейтингової оцінки здійснюється відповідно до графіка, затвердженого керівництвом ВНЗ.

4.4.3. Для обліку результатів рубіжного (модульного) та підсумкового контролю використовується поточно-накопичувальна інформація, яка реєструються в журналах обліку відвідування занять курсантами, студентами (слухачами) та їх успішності. Результати підсумкового контролю з дисциплін відображуються також у заліково-екзаменаційних відомостях, навчальних картках курсантів, студентів (слухачів), залікових книжках.

4.4.4. Кафедри повинні забезпечити прозорість оцінювання якості знань курсантів, студентів (слухачів); останні мають право знати всі поточні, модульні та підсумкові результати оцінювання їх знань.

Науково-педагогічні працівники кафедри зобов'язані розробити чіткі критерії оцінювання модулів (роботу на семінарських, практичних, лабораторних й інших аудиторних заняттях, виконання самостійних навчальних та індивідуальних творчих завдань, модуль-контролів за шкалою ECTS) та довести їх до відома курсантів, студентів (слухачів) на початку вивчення дисципліни.

4.5. Державна атестація

4.5.1. Державна атестація курсантів, студентів (слухачів) здійснюється державною екзаменаційною комісією (далі - ДЕК) після завершення навчання на певному освітньому рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої підготовки вимогам ОКХ.

4.5.2. ДЕК перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідного освітнього рівня, видання державного документа про освіту, опрацьовує пропозиції щодо вдосконалення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів у ВНЗ.

4.5.3. Голова ДЕК призначається Міністерством внутрішніх справ за пропозицією ректора ВНЗ з числа провідних спеціалістів органів внутрішніх справ та науково-педагогічних працівників.

До складу державної комісії входять: ректор ВНЗ або проректор з навчальної та методичної чи наукової роботи, начальник (декан) інституту (факультету) або його заступник, начальники (завідувачі) кафедр, професори, доценти профілюючих кафедр, провідні спеціалісти органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів.

4.5.4. Порядок роботи ДЕК визначається наказом Міністерства освіти і науки України від 02.06.93 N 161 "Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах".