Задача 2

 Громадянка М придбала будинок і земельну ділянку у громадянина П. через рік угода купівлі-продажу була визнана недійсною. Які наслідки визнання угоди недійсною? кому буде належати врожай,зібраний на земельній ділянці-громадянці М. чи справжнім власникам будинку и ділянки?

Відповідь

1) Згідно ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.

2) Врожай, зібраний на земельній ділянці буде належати справжнім власникам будинку і ділянки, адже ч1 ст.1214 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. А визнання договору купівлі-продажу недійсним є підставою для визнання того, що будинок і земельна ділянка була набута громадянкою М без достатньої правової підстави.

Задача 3

Після смерті громадянина Н залишилось наступне майно: будинок,авто,квартира. Як це майно буде розподілено між донькою громадянина Н, його сестрою, дружиною, батьком и усиновленою громадянином Н малолітньою дитиною? 1)якщо громадянин Н не залишив заповіту. 2)якщо у заповіті спадкоємцем визнана лише донька.

Відповідь

1) Якщо громадянин Н не залишив заповіту то згідно ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 1261 ЦКУ у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Крім того ст. 1260 ЦКУ визначено, що у разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі - з другого, прирівнюються до родичів за походженням. Також у ч.1 ст. 1267 ЦКУ зазначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Отже, можна зробити висновок, що при спадкуванні за законом до першої черги спадкодавців належать донька, дружина, батько громадянина Н, і усиновлена громадянином Н малолітня дитина. Кожен з вищезазначених спадкоємців має право на рівну частку у спадщині. Сестра громадянина Н відноситься до другої черги спадкоємців відповідно до ст. 1262 ЦКУ.

2) Відповідно ч.1 ст. 1235 ЦКУ Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Отже, якщо у заповіті спадкоємцем визнана лише донька, то дружина, батько і сестра громадянина Н. не мають права на частку у спадщині.

Щодо усиновленої громадянином Н малолітньої дитини, то відповідно до ч.1 ст. 1241 вона має спадкувати половину частки, яка належала б їй у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).