Тема 6. Травматизм та професійні захворювання в галузі.

Розслідування нещасних випадків

Практична робота № 6 (2 год.)

Дослідження виробничого травматизму та умов праці на рівні підприємства, установи, організації економічним методом

Мета: провести дослідження виробничого травматизму та умов праці на конкретному підприємстві та проаналізувати й оцінити виробничу ситуацію, що склалася на підприємстві щодо травматизму та умов праці, визначити збитки підприємства.

Завдання

1.На.основі.даних.завдання.(див.практичнійроботі№5) розрахувати ти

проаналізувати збитки підприємства внаслідок нещасних випадків.

2. Розрахувати і дослідити економічну ефективність (Е) та показник економічної ефективності (Е_П) від заходів з охорони праці.

3. Зробити висновки.

1. Методичні поради до виконання роботи

Аналіз стану охорони праці на рівні підприємства, установи, організації здійснюється шляхом оцінки ситуації, яка склалася на підприємстві щодо травматизму та умов праці за два роки: попередній та поточний (звітній). Основу аналізу складає порівняння показників ефективності (соціальної та економічної) заходів щодо поліпшення умов і охорони праці. В роботі виконується дослідження виробничого травматизму та умов праці на конкретному підприємстві. Дослідження ведеться економічним методом.

Виконавши цю роботу студент повинен зрозуміти, що розглядаючи охорону праці в умовах ринкової економіки, слід особливу увагу звернути як на соціальні так і на економічні аспекти охорони праці.

Нещасні випадки і захворювання на виробництві, шкідливі умови праці негативно впливають на економічну ефективність діяльності підприємства, його прибутковість і рентабельність.

Внаслідок травматизму, шкідливих умов праці підприємство, установа несе економічні збитки (втрати) у вигляді матеріальних втрат від нещасних випадків; відшкодування шкоди потерпілим; штрафів за порушення законодавства з охорони праці; пільг і компенсацій за шкідливі умови праці.

Поліпшення умов і безпеки праці здійснює стимулюючий вплив як на соціальні так і на економічні результати виробництва.

Економія, що одержують після проведення заходів з охорони праці утворюється за рахунок таких джерел: зменшення кількості захворювань і травм і, як наслідок, зниження втрат робочого часу; зменшення виплат пільг і компенсацій за роботу у несприятливих умовах праці; зменшення збитків через травматизм і профзахворювання; зменшення збитків від плинності кадрів через незадовільні умови праці; зменшення штрафів за порушення законодавства з охорони праці; зменшення рівнів страхових тарифів на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві; поліпшення іміджу серед партнерів по бізнесу та у міжнародному співтоваристві.

До позитивних економічних результатів впливу умов та охорони праці на робітника відносяться: підвищення продуктивності праці; зниження непродуктивних витрат часу; збільшення фонду робочого часу і ефективності використання основних фондів; зменшення плинності кадрів; зниження витрат на пільги та компенсації, пов’язаних з незадовільними умовами праці.

Зростання продуктивності праці відбувається в результаті підвищення ефективності використання робочого часу завдяки зниженню внутрішньо змінних простоїв, пов’язаних з мікротравмами або передчасним стомленням, а також із зниженням цілодобових витрат за тимчасовою непрацездатністю та виробничим травматизмом. При цьому підвищується якість продукції або послуг. Скорочення робочого часу сприяє зниженню собівартості продукції.

Зростання продуктивних витрат часу обумовлюється організацією робочих місць з урахуванням ергономічних вимог і вимог нормативних актів. За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15-20%. Так, нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність на 6-13%. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21%, раціональне фарбування робочих приміщень – на 25%. В результаті поліпшення умов праці нормалізується психологічний клімат в трудовому колективі, підвищується продуктивність праці.

Ефективність використання фонду робочого часу може бути досягнуто за рахунок скорочення тимчасової непрацездатності робітників в наслідок загальних хвороб, бо шкідливі умови праці суттєво впливають не тільки на виробничий травматизм і професійні захворювання, а й на виникнення і тривалість загальних захворювань.

Поліпшення умов праці в наслідок впровадження заходів щодо забезпечення безпеки праці скорочують плинність кадрів. Із загальної кількості працівників, що звільнені за власним бажанням, від 10 до 20% складають особи, яких не задовольняють умови праці.

На економічні результати виробництва також впливають матеріальні витрати, пов’язані з виплатами пільг і компенсацій за несприятливі умови праці. Дотримання відповідних санітарно-гігієнічних вимог і правил безпеки до робочих місць дає можливість повністю або частково відмінити такі пільги як: скорочений робочий час і додаткова відпустка; підвищення тарифної ставки та пільгова пенсія; лікувально-профілактичне харчування та ін.

До негативних економічних результатів (збитків) належать: втрати прибутку підприємства через зниження обсягу продукції, що випускається недоодержання додаткового продукту (послуг); затримка з уведенням нових фондів; непродуктивне споживання робочої сили; зниження продуктивності праці; зростання виплат на пільги і компенсації; матеріальні наслідки виробничого травматизму (втрата робочого часу, заробітної плати тощо); відшкодування шкоди потерпілим в наслідок нещасних випадків; штрафи за порушення законодавства з охорони праці.

Крім того до втрат в наслідок нещасного випадку відносяться: втрати, пов’язані з розслідуванням нещасного випадку; втрати від зниження продуктивності праці після повернення потерпілого на виробництво; втрати, зв’язані з підбором і додатковим навчанням робітника, що заміняє потерпілого.

Для забезпечення позитивних соціальних та економічних результатів поліпшення умов і охорони праці на кожному підприємстві, організації, установі, незалежно від форми власності, повинні розроблятися працеохоронні заходи, виділятися кошти на їх впровадження, визначатися їх доцільність та ефективність.

Для оцінки результатів щодо заходів з поліпшення умов і безпеки праці, згідно з « Методикою визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці» визначають показники соціальної та економічної ефективності, які використовуватися для економічного аналізу, оцінки, планування і контролю працеохоронної діяльності на підприємстві, в установі, організації, в галузі.

При розрахунках визначаються показники економічної ефективності, збитки підприємства внаслідок травматизму та незадовільних умов праці за два роки: попередній та поточний (звітній). Після розрахунках економічної ефективності виконується економічне обґрунтування заходів щодо поліпшення умов і охорони праці за допомогою порівняння економічних результатів цих заходів з витратами, необхідними для їх здійснення шляхом розрахунку двох основних показників: економічної ефективності та показника економічної ефективності.