2. Психічний склад етносу.

Психічний склад етносу має етнічний характер і змінюється водночас із змінами умов життя даного етносу (А.С. Баронін).

Психічний склад етносу виступає не лише синтезом живих істот, які його складають, а й синтезом усіх предків, які сприяли утворенню цього етносу. В зв'язку з цим Г. Лебон зазначив: "Не лише живі, а й мертві відіграють значущу роль у сучасному житті будь-якого народу. Вони творці його моралі та несвідомі рушії його поведінки. Життя будь-якого народу і всі прояви його цивілізації складають просте відображення його душі, спостережувані знаки невидимої, але дуже реальної речі. Зовнішні події утворюють лише спостережувану поверхню прихованої тканини, що визначена ними. Ні випадок, ні зовнішні обставини, ні особливо політичні інститути не відіграють головної ролі в історії народу. Глибокі відмінності, що існують між психічним складом різних народів, призводять до того, що вони діють, думають і відчувають зовсім по-різному. З цього слідує, що між ними існують розбіжності з усіх питань, які їм доводиться спільно вирішувати. Значну кількість воєн в історії було зумовлено цими суперечностями. Завойовницькі, релігійні, династичні війни завжди носили расовий характер. Набуття міцно утвердженої колективної душі є апогеєм величі народу. Розпад цієї душі завжди означає час занепаду. Втручання іноземних елементів складає один з найбільших, найнадійніших засобів досягнення цього розпаду. Психологічні види, як і анатомічні, піддаються впливові часу. Для них також притаманні процеси ста­ріння і згасання. Народам потрібні століття для того, щоб набути певного психічного складу, і вони інколи його втрачають за дуже короткий час. Дорога, яка веде народи на найвищу сходинку їх ци­вілізації, завжди дуже довга, а похила, яка супроводжує їх падіння, найчастіше буває дуже короткою".

У психічному складі етносу важливу роль відіграє колективне несвідоме.

Утворення етносів тісно пов'язано з архетипами колективного несвідомого. Архетип визначає суть, форму та спосіб зв'язку успадкованих, несвідомих прообразів і структур психіки, які передаються від покоління до покоління. Архетипи виступають основою для таких утворень: поведінки, особистісного розвитку та розуміння світу, що притаманне якій-небудь етнічній групі, внутрішньої єдності цієї групи, взаємозв'язку між культурою і взаєморозумінням. Особливості поведінки, мислення і бачення світу певної етнічної групи визначаються своєрідними зразками поведінки, мислення та бачення світу (першообразами). Духовне життя особистості тісно пов'язане з архетипами, оскільки в процесі творчої активності представника певного етносу за допомогою архетипів утворюється відповідна послідовність образів.

Архетип - це сукупність духовно-культурних символів, образів етнічного буття, за допомогою яких життя людини наповнюється почуттями смислозаданості та доцільності. Архетип не передається засобами мови, традицій, міграції. Архетипічні образи виступають підґрунтям для будь-якої релігії, є компонентами міфів, легенд, казок усіх часів і народів.

Колективне несвідоме представляє собою позаособистісну нсвідому суть, що є передумовою для появи особистого і колективного досвіду людства, всіх культур та індивідів. Колективне несвідоме переживається в універсальних психічних формах, що виявля­ються у колективній та індивідуальній поведінці, тобто архетипах.

В українському колективному несвідомому основним є архетип "доброї", "ласкавої", "родючої Землі" (за А. Кульчицьким). Під впливом цього архетипу відбувається становлення характерної для українського народу світоглядної толерантності. Основою етнічної домінанти українського національного характеру є архетип Богині-Матері, який на думку окремих дослідників, позбавив українців агресивності в світогляді.

Слідування архетипам свого етносу є провідною детермінантою його розвитку.