11

Змістовий модуль №1

«Клінічна імунологія та алергологія»

Методичні вказівки для проведення заняття зі студентами

Практичне заняття №6

«Основні принципи імунотерапії. Імунореабілітація, імунопрофілактика» – 4 год.

Актуальність

Розвиток фундаментальної та прикладної імунології призвело до розуміння того, що функції імунної системи можуть суттєво змінюватися (в бік посилення або пригнічення) під впливом найрізноманітніших ендогенних та екзогенних факторів. Як наслідок з’явився новий клас фармакологічних засобів – імунотропні препарати, які являють собою синтетичні, біотехнологічні або природні засоби, що здатні впливати на різні ланки імунної системи і, внаслідок цього, змінювати силу, характер та спрямованість імунних реакцій.

Навчальні цілі:

• навчити студентів принципам призначення імунотропної терапії;

• ознайомити студентів з принципами клiнiчного застосування iмунотропних препаратiв, пiдбором дози;

• навчити студентів здійснювати імунологічний контроль за терапевтичною ефективністю iмуносупресивних, iмунокорегуючих препаратів; блокаторів медiаторiв iмунних реакцiй; протизапальних засобів; замiнної терапiї; цитокінотерапії, протирецепторних препаратів та ін.;

• Ознайомити студентів з принципами імунопрофілактики, імунореабілітації.

Задачі для самостійної роботи під час підготовки до заняття:

• класифікація імунотропних препаратів;

• механiзм дiї, побiчнi дії, покази та протипокази до призначення імунотропних засобів;

• принципи призначення вакцин та сироваток.

Що повинен знати студент:

• класифікацію імунотропних засобів;

• покази та протипокази до призначення імунотропних засобів;

• основні принципи імунопрофiлактики бактерiальних і вiрусних інфекцій;

• основні види імунореабілітації, її стратегію, тактику та основні принципи.

Що повинен вміти студент:

• скоригувати призначення імунотропних засобів;

• підібрати відповідну дозу препарату та схему лікувуання;

• проводити імунопрофілактику бактеріальних та вірусних інфекцій;

• проводити імунореабілітацію.

Перелік практичних навиків, які повинен освоїти студент:

• підбір та призначення імунотропних засобів;

• здійснення імунологічного контролю за терапевтичною ефективністю імунотропних препаратів;

• застосування імунопрофілактичних засобів (вакцин, сироваток) та імунореабілітаційних заходів.

Зміст теми

Імунотропна терапія як спосіб дії на імунну систему, залежно від ефекту, що надається, принципово поділяється на:

• Імуностимулюючу (стимуляція імунітету);

• Імуносупресивну (пригнічення імунітету);

• Імуномодулюючу (повернення імунітету до збалансованого стану);

• Імунозамісну (заміщення певних ланок імунітету);

• Імунореабілітацію (відновлення порушених функцій імунітету).

Імуностимуляцію визначають як спосіб активації імунітету. Розрізняють специфічні і неспецифічні види імуностимуляції, які відповідають або активації певного клону імунокомпетентних клітин, або загальному посиленню імунного захисту. Використання імуностимулюючих засобів в практичній медицині визнається доцільним при первинних і вторинних імунодефіцитах, що супроводжуються рецидивуючими бактерійними і вірусними інфекціями, що ушкоджують дихальні шляхии, травний тракт, урогенітальний тракт, шкіру і ін., в комплексному лікуванні хворих з онкопатологією.

Імуносупресія — це дія на імунну систему, спрямована на пригнічення або видалення антитіл і лімфоцитів, що специфічно реагують на ало- або аутоантигени. Застосовується в клініці при лікуванні аутоіммунних і лімфопроліферативних захворювань, при трансплантації органів і тканин.

Імуномодуляція — це система заходів щодо повернення імунного статусу до вихідного, збалансованого стану. Така терапія показана здоровим особам, що перенесли психоемоційну напругу або максимальні фізичні навантаження. Імуномодуляції потребують особи з синдромом підвищеної стомлюваності, які знаходяться в зоні ризику розвитку імунодефіцитного або аутоіммунного стану. Сюди ж можна віднести комплекс заходів щодо оптимізації імунних реакцій організму при зміні геокліматичних, екологічних, світлових умов проживання людини.

Останніми роками активно розвивається новий напрямок в клінічній імунології — імунореабілітація, що по праву пов'язують з ім'ям акад. Р. І. Сепіашвілі.

Імунореабілітація — комплекс лікувально-оздоровчих заходів, спрямованих на відновлення порушених функцій імунної системи. Ефект імунореабілітації може бути отриманий без безпосередньої дії на імунну систему, за рахунок лікування патологічних станів, які безпосередньо сприяють розвитку імунного дисбалансу.