Типи сільських атс

В середині 60-х років на СТМ появились координатні АТС малої ємності типу К-40/80 і середньої ємності К-100/2000. Пізніше К-40/80 були замінені на координатні АТС К-50/200, ємність яких змінюється від 50 до 200 номерів. На початку 70-х років АТСК-50/200 були удосконалені з метою підвищення якості обслуговування абонентів. На мережах почали експлуатуватись АТСК-50/200М.

З початку 80-х років на мережах працює квазіелектронна АТС “КВАНТ”. Для побудови АТСКЕ “Квант” використовуються матричні ферридові з’єднувачі та електронні елементи. Станція працює під керуванням електронно-керуючої машини, яка виконує функції комутації, технічного обслуговування, адміністрування роботи АТС на основі програмного забезпечення . Програма роботи станції записується у запам’ятовуючий пристрій на етапі запуску станції в роботу. У 80-их роках на мережах почали працювати квазіелектронні АТС “ІСТОК”. Кінець 90-х років позначився появою на СТМ електронних АТС зарубіжного виробництва. Рижським заводом VEF була модернізована АТСКЕ”Квант” і на мережах появились електронні АТС типу “ЄВРОКВАНТ”. Початок ХХ1 століття позначився появою станцій нового покоління якзарубіжного так і вітчизняного виробництва: SI-2000, ЄС-11.

НУМЕРАЦІЯ АБОНЕНТСЬКИХ ЛІНІЙ СТМ

Нумерація абонентських ліній на СТМ повинна відповідати наступним вимогам:

• З’єднання між абонентами різних станцій повинні здійснюватись по найбільш короткому шляхудля прийнятого способу побудови мережі.

• Будь –які з’єднання від ЦС до абонентів інших станцій району повинні здійснюватись шляхом набору п’ятизначних номерів.

• Будь – якому абоненту СТМ , що має право зовнішнього зв’язку повинно надаватись право зв’язку з спецслужбами райцентру і вихід на АМТС по ЗЗЛ.

Нумерація абонентських ліній на СТМ може бути закритою і відкритою .

При закритій нумерації для виклику абонента завжди набирається постійний п’ятизначний номер незалежно від виду з’єднання : внутристанційне чи міжстанційне.

При відкритій нумерації виклик абонента всередині станції здійснюється набором скороченого номеру, який в залежності від ємності і типу АТС може бути двох-, трьох-, чотирьохзначним. При міжстанційному зв’язку набирається номер, що складається із певної кількості цифр , які визначають код АТС і скорочений внутрішньостанційний номер. Перспективною являється закрита нумерація. П’ятизначний номер складається із цифр десятків тисяч, тисяч, сотень, десятків, одиниць. Так як в якості перших знаків номеру не можна використовувати цифру 0 (індекс виходу на АМТС) і 1 (виклик спецслужб), то максимальна ємність СТМ району при такій нумерації складе 80000 номерів.

Різновидністю відкритої нумерації являється:

• Відкрита нумерація з індексом зовнішнього зв’язку;

• Відкрита нумерація без спеціального індекса зовнішнього зв’язку.

На всіх станціях , які не мають п’ятизначних абонентських регістрів , внутрішньостанційні з’єднання здійснюються набором скорочених номерів, а при виклику абонента іншої станції необхідно спочатку набрати спеціальний знак – індекс зовнішнього зв’язку, а потім п’ятизначний номер потрібної абонентської лінії. Індекс зовнішнього зв’язку обов’язково повинен відрізнятися від перших знаків внутрішньостанційних скорочених номерів.

При такій нумерації абонент для міжстанційного з’єднання набирає шість цифр. Якщо ємність телефонної мережі району дозволяє використати в п’ятизначних номерах одинакову першу цифру, то можна відмовитись від спеціального індексу зв’язку. Внутришньостанційний зв’язок здійснюється набором скорочених номерів. При міжстанційному зв’язку абоненти всіх станцій набирають тільки п’ятизначні номера. Для АТС, які не мають п’ятизначних абонентських регістрів (АТСК-50/200), перша цифра п’ятизначного номеру (9) відіграє роль індексу зовнішнього зв’язку. Вихід до спецслужб і АМТС абоненти цих АТС здійснюється набором індексу 9-01—9-09 і 9-8 відповідно. Цифри 0 та 8 не можуть використовуватись в якості тисячних індексів в нумерації абонентських ліній то ємність СТС району при даному варіанті нумерації не може бути більшою 8000 номерів