- •Конспект лекцій з навчальної дисципліни
- •Склала викладач
- •Історія розвитку електрозв’язку
- •Лекція Взаємодія телекомунікаційних систем та мереж
- •Телефонні сигнали
- •Сигнали звукового мовлення
- •Факсимільні сигнали
- •Телевізійні сигнали
- •Сигнали передачі даних і телеграфії
- •Лекція Загальні принципи побудови телекомунікаційних мереж
- •Лекція поняття про первинні та вторинні мережі
- •Мережі , які входять в ємз
- •Лекція поняття транспортної мережі
- •Типи сільських атс
- •Лекція Принцип та організація телефонної передачі інформації. Оцінка якості передачі мови по з’єднувальному тракту
- •Лекція 2.2.7
- •Лекція Відеотелефони
- •Телефонні апарати isdn мережі
- •Основні поняття isdn
- •Лекція Побудова абонентського інтерфейсу. Особливості підключення аналогових і цифрових абонентських ліній та їх з’єднання з цифровою системою комутації
- •Лекція Абонентський стик isdn мережі
- •Лекція Мережні стики цифрових атс
- •Лекція Принципи утворення імпульсних каналів
- •Перетворення аналогового сигналу в цифровий сигнал
- •Перетворення ікм-сигналу в аналоговий сигнал
- •Лекція принципи комутації каналів в цифрових системах комутації
- •Просторова комутація цифрових каналів
- •Лекція Принципи керування в комутаційних системах
- •Лекція Електронно-керуючі комплекси в цск
- •Лекція Система команд, що використовуються в екк. Способи адресації команд та даних
- •Основні види електричного зв'язку
- •Кабельні лінії зв‘язку Конструкція та маркування кабелів зв‘язку. Основні елементи кабельної лінії.
- •Основні вимоги до лінійно-кабельних споруд
- •Класифікація кабелів (кз)
- •Конструктивні елементи кабелів
- •Захисні оболонки кабелю
- •Захисні бронепокриви.
- •Позначення захисних покривів
- •Екранування кабелів
- •Коаксіальні кабелі
- •Маркування кабелів
- •Призначення кабелю
- •Кабелі зв'язку для магістральної мережі
- •Коаксіальні кабелі зв’язку
- •Зонові кабелі та кабелі сільської телефонної мережі Зонові кабелі
- •Кабелі сільського зв'язку
- •Кабелі міської телефонної мережі (мтм)
- •Оптичні кабелі зв’язку. Конструкція Будова оптичних кабелів
- •Особливості використання оптичних систем зв’язку
- •Особливості будови оптичних кабелів
- •Будова оптичного волокна
- •Типи оптичних волокон
- •Структуровані кабельні системи
Лекція Система команд, що використовуються в екк. Способи адресації команд та даних
Під системою команд ЕКК розуміється структура або, що те саме, формати команд програм, форма надання інформації (даних) в ОЗП, способи адресації даних і набір операції.
Система команд для кожного типу ЕКМ різна і налічує 100-200 різних операцій, зміст яких визначається реалізацією АЛП в конкретному типі ЕКМ. З функціональної точки зору систему команд будь-якої ЕКМ можна розділити на три групи:
команди передачі даних;
команди керування;
команди обробки даних.
Команди передачі даних забезпечують пересилку інформації, не виконуючи при цьому ніяких операцій по їх обробці. У таких командах звичайно задають напрям передачі, джерело і приймач інформації. До таких команд відносяться, наприклад, команди, що виконують наступні функції: вміст одного з елементів пам'яті заслати у внутрішній (БРЗП) процесора, вміст одного регістра передати в іншій і т.д.
Команди керування реалізують спосіб розгалуження програм. Команда керування може перевірити результат обчислення в певній точці програми, в якій відбувається розгалуження. Результат перевірки визначає подальшу гілку програми. Команди керування діляться на команди безумовного і умовного переходів. Безумовний перехід виконує операцію передачі керування на команду, адреса якої вказана в команді безумовного переходу. Умовний перехід виконує операцію передачі керування по вказаній в команді умові переходу адреси лише у разі виконання конкретної умови.
Важливим
різновидом передачі керування є команди
звернення і повернення з підпрограм.
Підпрограма - це частина програми,
використовувана зазвичай декілька
разів у процесі виконання програми.
Текст підпрограми оформляється особливим
чином і записується в основну програму
тільки один раз. До підпрограми можна
звернутися з будь-якої точки основної
програми, використавши команду переходу
на підпрограму. У кінці підпрограми
ставиться команда повернення, що
забезпечує передачу керування основній
програмі.
Команди обробки даних в основному визначаються операціями, які може виконувати АЛП. Команди обробки даних, наприклад виконують такі операції, як складання і віднімання вмісту двох регістрів або регістра і елементу пам'яті тощо.
Дані, що обробляються в процесі виконання команд, прийнято називати операндами. Розрізняють двооперадні (наприклад, «складання»), одноонерандні (наприклад, «інкремент») і безоперандні команди (наприклад, «команда» зупинки роботи ЕОМ).
Команди ЕОМ є двійковим кодом певного формату, який повинен містити наступну інформацію:
яку конкретно операцію необхідно виконати;
де розміщуються операнди, що беруть участь в операції;
за якою адресою повинен бути розміщений результат операції;
звідки необхідно взяти код наступної команди. Отже, структура команд має дві частини:
операційну;
адресну.
Кожна частина містить декілька полів (рис. 5.8)
В операційній частині команди виділяється поле для розміщення коду операції (КОП) і поле ознак. В адресній частині виділяється поле АІ і А2 для розміщення кодів адрес операндів або іншої інформації, необхідної для роботи над операндами.
Кожній операції в системі команд привласнюється певний код операції, який записується в операційній частині команди. Процесор, приступаючи до виконання команд, розшифровує КОП і виконує послідовність сигналів керування необхідну для її виконання.
Число розрядів п, що відводиться для КОП, залежить від числа операцій, передбачений системою команд, а в загальному випадку визначається з виразу:
п = [log2 т]
де : т — число операцій.
Для виконання більшості операцій необхідно знати довжину (Д) команди, спосіб адресації даних над якими буде виконуватися операція, і місце розміщення результату операції. З цією метою вводяться ознаки виконання команди, ознака адреси (ОА) і місце розміщення результату операції (Р), для яких в команді виділяється поле ознак.
Ознака Д визначає довжину команди. Команди можуть бути короткими (16 біт) і довгими (32 біти). Якщо розрядність чарунки ПЗП складає 16 розрядів то коротка команда розміщується в одній чарунці, а довга - у двох. Якщо розрядність чарунки ПЗП складає 32 розряди, то в одній чарунці можна розмістити дві короткі команди або одну довгу. Аналізуючи значення ознаки Д, процесор визначає цикл обробки команд.
При складанні програм абсолютна адреса операнда задається в явному вигляді, якщо ж він невідомий, то його необхідно формувати в процесі виконання команд програм. В ЕКМ використовується різні способи адресації операндів:
безпосередня;
пряма;
непряма;
непряма з індексацією;
відносна.
Розглянемо ці ознаки адресації операндів.
Безпосередня адресація. При безпосередній адресації операнд, що адресується цим способом, знаходиться безпосередньо в команді, як правило, в словах, наступних за словом, що містить код операції.
Пряма адресація. Цей спосіб адресації припускає, що виконавча адреса вказується в коді команди. Виконавчою адресою може бути або адреса чарунки ОЗП, або адреса однієї з чарунок БРЗП процесора. У першому випадку адресацію називають абсолютною, в другому - регістрової (рис. 5.9).
Непряма адресація. При даному способі адресації в коді команди вказується адреса, адреси операндів (непряма адреса). Наприклад, адреса операнда, поміщається в одну з чарунок БРЗП, адреса якої указується в команді, тобто виконується побічно-регістрова адресація (рис. 5.10).
Непряма адресація з індексацією використовується в тому випадку, коли необхідно виконати підряд декілька однотипних команд над різними операндами, послідовно розташованих в чарунках ОЗП. Перехід від однієї чарунки масиву до наступної відбувається шляхом нарощування на одиницю вмісту регістра ОЗП.
Відносна адресація. В цьому випадку адресна частина містить номер базового регістра і ціле число, значення якого називають зміщеним. У базовий регістр поміїцається адреса деякого елементу пам'яті (база). Адреса чарунки при зверненні до оперативної пам'яті визначається шляхом складання вмісту базового регістра і значення «зміщення».
Якщо
на зсув відведено n-розрядів,
то можна адресувати 2n
адрес пам'яті, сусідніх вмісту базового
регістра. Такий спосіб адресації
називають «прямою індексною адресацією».
При використанні «непрямої індексної
адресації» виконавча
адреса
вибирається з чарунки ОЗП, адреса якої
в свою чергу обчислюється за правилами
прямої адресації.
