Основні поняття isdn
Канал “В” – канал для передачі голосу , даних, відео з пропускною здатністю 64 кбіт/с. Вся його смуга пропускання доступна для передачі інформації, а виклики , сигналізація і інша система інформація передається по D-каналу.
Канал “D” – службовий канал для передачі керуючих сигналів з пропускною можливістю 16 кбіт/с (BRI) 64 кбіт/с (PRI).
BRI – стандартний базовий інтерфейсз пропускною можливістю 144 кбіт/с. Він обЄЄєднує два канали “В” і один канал “D”.
До інтерфейсу BRI можна підключити до восьми різних ISDN –пристроїв. При цьому кожному пристрою виділяється свій індивідуальний номер . Для встановлення BRI – розетки оператору не потрібно прокладати нову телефонну пару – використовується звичайна лінія телефонної мережі загального користування.
PRI – це інтерфейс , який об’єднує 30 каналів “В” з загальною смугою пропускання 2,048 Мбіт/с. Він підтримує тільки один кінцевий пристрій . Але підключивши локальну АТС або маршрутизатор з підтримкою ISDN , можна розбити PRI на багато BRI –інтерфейсів.
Лекція Побудова абонентського інтерфейсу. Особливості підключення аналогових і цифрових абонентських ліній та їх з’єднання з цифровою системою комутації
В даний час у мережах зв'язку України експлуатуються безліч цифрових систем комутації (ЦСК). Незважаючи на безліч стандартів і рекомендацій, які покликані забезпечити високу якість зв'язку незалежно від того, ким зроблене чи розроблене устаткування цифрових систем комутації, існує чимало проблем при з'єднанні даних ЦСК у складі єдиної телефонної мережі зв'язку. Однак усі ЦСК, які використовуються в мережах зв'язку України мають практично однакову структуру побудови, що природно є наслідком однакових задач і вимог. Структурна схема комутаційного вузла приведена на рис. 1.19. Як видно зі структурної схеми комутаційний вузол складається з абонентського закінчення, цифрової комутаційної системи та міжстанційної мережі.
Абонентське закінчення містить в собі кінцеві пристрої такі як, аналогові та цифрові телефонні апарати, персональні електронні машини (ПЕМ), систему передачі даних (СПД), установчі АТС (УАТС), концентратори (К), мультиплексори та абонентські лінії (АЛ), за допомогою яких кінцеві пристрої через КРОЗЗ приєднуються до цифрової системи комутації.
Аналогові абоненти, які підключені до ЦСК, можуть користуватися усіма видами додаткових послуг. Для переходу від окремих вторинних мереж до ЦСІО використовується обладнання міжмережевого обміну, таке як модуль сполучення (NТ), модуль (М), що підключаються з базовим доступом 2В+D.
УАТС середньої та малої ємності підключаються з базовим доступом 2В+D. Кінцеві пристрої з підвищеною навантажувальною здатністю, наприклад УАТС великої ємності, локальні мережі банків даних, концентратори та мультиплексори підключаються з первинним доступом 30В+D.
Отже, за допомогою абонентської мережі можуть бути передані наступні види інформації:
мовна інформація в смузі частот f= 0,3 3,4 кГц;
цифрові дані з доступом 2В+D та 30В+D;
не швидкісні цифрові дані у виді пакетів;
дані абонентської сигналізації;
Для передачі перерахованих видів інформації необхідно абоненту надати доступ до наступних типів каналів:
А - стандартний аналоговий канал ТЧ (0,3 + 3,4) кГц;
В - основний цифровий канал зі швидкістю передачі V = 64 кбіт/с;
D - канал, призначений для передачі абонентської сигналізації між абонентським терміналом і ЦСК. Додатково по цьому каналу можна передавати низькошвидкістну пакетну інформацію користувача, тобто цифрові дані зі швидкістю V= 16 кбіт/с.
Базовий доступ 2В+D є основним для великої кількості кінцевих пристроїв і має швидкість передачі інформації: V= 2В+D = 2*64+16 = 144 кбіт/с.
При первинному доступі 30В+D підключення організується з використанням 30 каналів В та одного каналу D. Для цього використовується апаратура ІКМ - 30/32, що містить 30 інформаційних каналів і один канал сигналізації. Його швидкість V = 64 кбіт/с. Таким чином, первинний доступ має швидкість передачі:
V = 30В+D = 30*64+64 = 1984 кбіт/с.
З урахуванням каналу синхронізації по циклах швидкість передачі складає V =2048 кБіт/сек
Цифрова комутаційна система (ЦСК) складається з наступних підсистем і пристроїв:
підсистеми абонентського доступу (ПАД);
цифрового комутаційного поля і пристрою керування;
підсистеми технічної експлуатації й обслуговування (ПТЕ і О).
Підсистема абонентського доступу забезпечує узгодження сигналів, що надходять з абонентської мережі і передачі цих сигналів в цифрове комутаційне поле, де відбувається комутація. В ПАД входять пристрої тестування і блоки, що забезпечують зв'язок при аварійних режимах роботи.
Комутаційне поле будується на базі блоків просторової та часової комутації та їх сполученням. Організація з'єднувальних шляхів у блоках просторової і часової комутації здійснується за допомогою керуючих пристроїв комутаційного поля у відповідності до інформації, що надходить від керуючого пристрою.
Підсистема технічної експлуатації й обслуговування є технічним засобом ЕАТС.
До складу ПТЕ і О входять наступні пристрої:
пристрій керування;
адаптер зв'язку з підсистемами ЕАТС;
пульт аварійної сигналізації;
адаптер ліній зв'язку з ЦТЕ;
В якості пристрою керування ПТЕ і О використовується ЕОМ, що містить в собі центральний процесор, запам'ятовуючий пристрій на магнітному диску (типу вінчестер), запам'ятовуючий пристрій на магнітній стрічці (стример), друкувальний пристрій і пульт оператора (дисплей).
Міжстанційна мережа забезпечує підключення ЦСК до зовнішньої мережі зв'язку, а саме, телефонної мережі загального користування (ТМЗК), загальноканальної сигналізації (ЗКС №7), мережі передачі даних (СПД), а також здійснює зв'язок ПТЕ і О з центром технічної експлуатації (ЦТЕ).
Велика різноманітність кінцевих пристроїв не повинна приводити до складних технічних рішень при реалізації їхнього сполучення з ЦСК. Для їхнього сполучення МСЕ розроблені правила побудови абонентських закінчень.
Ці правила знайшли своє відображення в організації ряду інтерфейсів або стиків між користувачем і мережею в характерних точках.
Стиком називається границя між двома функціональними блоками, що задається функціональними характеристиками, загальними характеристиками фізичного з'єднання, характеристиками сигналів і інших характеристик в залежності від специфіки.
Стик забезпечує одноразове визначення параметрів з'єднання між двома пристроями. Ці параметри відносяться до типу, кількості та функціям сполучних ланцюгів, а також до типу, формі та послідовності сигналів, що передаються по цих ланцюгах.
Точне визначення типу, кількості, форми та послідовності з'єднань і взаємозв'язку між двома функціональними блоками на стику задається специфікацією стику.
Стики цифрової АТС можна розділити на наступні (рис. 1.20):
а
налоговий
абонентський стик;цифровий абонентський стик;
абонентський стик ISDN;
мережні (цифрові й аналогові) стики. Склад стиків абонентського і міжстанційного закінчень представлений на рис. 1.21, де приведені пристрої мережного, лінійного (ЛЗ) і станційного закінчень (СТЗ), а також різні стики S,U,V1, V2 і А/В. Точка стику означає границю між двома системами або пристроями. Зокрема, стик А/В забезпечує сполучення аналогових АЛ і ЦСК за допомогою абонентських комплектів (АК). Для цифрових абонентських закінчень визначені два види абонентських закінчень: базовий і первинний, які відрізняються швидкістю передачі цифрової інформації. Стик UI визначає підключення 2-х провідної цифрової АЛ базового доступу 2В+D із пристроєм лінійного закінчення. Стики V1-V3 забезпечують розподіл функції передачі інформації та комутації. При цьому, функції передачі інформації в лінію зосереджені в пристрої лінійного закінчення, а пристрій станційного закінчення (СТЗ) забезпечує доставку інформаційного сигналу до ЦКП у необхідній формі для комутації. Стики V1-V3 за своїми електричними характеристиками практично однакові й використовуються для абонентських закінчень з первинною швидкістю 30В+D. Стики V2-V4 передбачені для використання винесених з території опорної станції пристроїв. До них відносяться концентратори (К) і мультиплексори (Мх).
Мультиплексор являє собою концентратор, що забезпечує концентрацію 12 цифрових потоків з доступом 2В+D в один основний цифровий потік з доступом 30В+D. Аналогові та цифрові з'єднувальні лінії включаються в цифровій АТС через мережні стики типів А, В та С.
Через стик А підключаються цифрові тракти, ущільнені апаратурою ІКМ-30 (2048 кбіт/с).
Стик В призначений для підключення цифрових трактів, ущільнених апаратурою ІКМ-120 (8448 кбіт/с).
Аналогові дво- та чотирьохпроводні лінії включаються в станційне закінчення цифрової АТС через стик С. Аналого-цифрові перетворювачі для цих ліній входять до складу обладнання цифрової АТС.
Для включення аналогових ліній (абонентських або від відомчих АТС (УПАТС)) у пристрої, що забезпечують доступ до цифрової станції, використовуються стики типу Z (Z1, Z2, Z3). Характеристики стиків Z у значній мірі залежать від національних особливостей мереж.
Для включення цифрових ліній були визначені інтерфейси U і V. Стики U і V1 використовуються для включення АЛ при основному доступі до мереж SSDN (російськомовна абревіатура ЦМІО - цифрові мережі інтегрального обслуговування). Основна структура доступу через стик - два канали типу В (інформаційні канали, 2x64 кбіт/с) та один канал типу D (канал сигналізації, 16 кбіт/с). Стик V2 призначений для включення цифрових підстанцій на швидкості 2048 кбіт/с. Через стик V3 включається цифрове устаткування при первинному доступі до інтегральних мереж, наприклад цифрові УПАТС. Структура стику: 30В+D. Мультиплексорне устаткування в цифрові АТС включається через стик V4 Для мультиплексорів ІКМ, що використовуються для підключення аналогових виносних підстанцій і аналогових відомчих АТС, був призначений стик V5.