109

Львівський коледж ДУІКТ.

Розглянуто		ЗАТВЕРДЖУЮ
на засіданні циклової комісії		Заст. директора ЛК ДУІКТ
“Засобів зв’язку та оргтехніки”		____________О.С.Мурін
Протокол №__ від ____ 2012р.		“____”_________2012 р.
Голова комісії Ничай Г.Г.

Конспект лекцій з навчальної дисципліни

“ОСНОВИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ ТА СИСТЕМ”

Склала викладач

Ничай Г. Г.

Терміни та визначення

Абонент – фізична чи юридична особа ,з якою укладено договір про надання телефонних послуг і якій виділено телефонний номер.

Адитивна – (додаткова) - отриманий шляхом додавання. Теорія чисел - частина арифметики, що вивчає закони, за якими числа можна скласти з доданків того чи іншого виду.

Адаптивна – (адаптація) - пристосовуваність

Адаптер (англ. adapter пристосовую) – пристрій, за допомогою якого будь-який елемент пристосовується до мережі.

Архітектура – характер будови мережі.

Асинхронний режим переносу. (Аsynchronous transfer mode, ATM) - орієнтований на з'єднання режим переносу сайтів, у якому базовим транспортним елементом є інформаційний осередок фіксованої довжини, що містить інформаційні поле й заголовок.

Бекбон - магістральна мережа, розташована на верхньому рівні ієрархічної мережі.

Багатопротокольна комутація з використанням міток (multiprotocol label switching, MPLS) - комутація з можливістю розпізнання потоків пакетів з однаковим маршрутом і присвоювання їм міток, за допомогою яких ці пакети комутируються в мережних вузлах без повного розкриття заголовка.

Байт (англ. byte) – одиниця кількості інформації, якою цифрова ОМ може оперувати як одним цілим. Байт дорівнює 8 біт.

Біт (англ. binary двійковий + digit знак, цифра) – одиниця вимірювання кількості інформації в двійковій системі; відповідає інформації, яку одержують при здійсненні однієї з двох рівноймовірнісних подій.

Віртуальний (лат. virtualis сильний, здібний) – можливий; той, що може проявитися

Віртуальна приватна мережа (vpn) - виділена мережа, яка використовує ресурси мережі загального користування, об’єднує абонентські лінії, що підключені до різних комутаторів, забезпечує приватний план нумерації і надає послуги мережі загального користування.

Взаємодія мереж зв'язку (communication networks interworking) - спільне функціонування технологічно сполучених інформаційних мереж з метою виконання загальних завдань.

Віртуальний канал (virtual connection) - сукупність устаткування системи передачі синхронної цифрової ієрархії, що забезпечує передачу віртуальних контейнерів.

Віртуальний контейнер (virtual container-n, VC-n) - інформаційна блокова структура, що повторюється кожні 125 мкс або 500 мкс, і, що складається з інформаційного навантаження й заголовка.

Віртуальне з'єднання (virtual channel, VC). - послідовне з'єднання віртуальних каналів, включених між кінцевими крапками складеного віртуального каналу.

Віртуальний тракт (virtual path, VP) - сукупність віртуальних каналів, зв'язаних між собою загальним значенням ідентифікатора тракту.

Вузол доступу - граничний вузол мережі, який забезпечує доступ до мережі та її послуг.

Вузол служб (Service Node - SN) – спеціалізований вузол мережі зв'язку, що здійснює надання інфокомунікаційних послуг і належить постачальникові послуг.

Вузол керування послугами (Service Control Point - SCP) – спеціалізований вузол мережі зв'язку, що здійснює керування наданням послуг відповідно до концепції інтелектуальної мережі зв'язку, який належить операторові мережі зв'язку.

Глобальна інформаційна інфраструктура (global information infrastructure) - взаємопов'язана сукупність різних інфокомунікаційних мереж, що поєднують вузли електрозв'язку, комп'ютерні засоби, пристрої побутової електроніки, що забезпечує передачу інформації різних видів, організацію різних інфокомунікаційних служб, включаючи WWW, теленавчання, електромеханізацію.

Дані - інформація у формі, придатній для автоматизованої обробки її засобами обчислювальної техніки.

Дисперсія (лат. dispersus розсіювання) – міра розсіювання випадкової величини навколо її серед­нього значення.

Додаток – спеціалізоване програмне забезпечення, орієнтоване на виконання будь-якої послуги.

Ентропія (грецьк. en в, всередині + trope зміна, перетворення) – в теорії інформації – міра невизначеності ситуації; в математиці – міра невизначеності випадкової функції.

З'єднання (connection) - сукупність каналів, комутаційних і інших функціональних пристроїв, тимчасово зв'язаних між собою для забезпечення передачі сигналів між двома або більше пунктами мережі електрозв'язку.

Ієрархія – у широкому розумінні розташування частин або елементів цілого в певному порядку від вищого до нижчого.

Інтелектуальна мережа – мережа, що здатна надавати і формувати будь-які послуги на базі різноманітних транспортних мереж.

Інтерактивні служби – служби, які виконуються за запитом.

Інтерфейс (англ. interface з’єднання) – точка з’єднання двох елементів або загальна межа між двома взаємопов’язаними системами (чи рівнями однієї системи), яка забезпечує сумісність пристроїв незалежно від їх типу та виробника.

Інтерфейс користувач-мережа (user network interface, UNI) - інтерфейс, що забезпечує взаємодію кінцевого устаткування користувача або іншої кінцевої системи з мережним закінченням.

Інтерфейс вузол-мережа (network node interface, NNI) - інтерфейс, який забезпечує взаємодію даного вузла з іншими мережними вузлами.

Інфокомунікації (infocommuni-cation) - сукупність телекомунікації (електрозв'язку) і інформатики, що забезпечує доставку сигналів електрозв'язку від джерел до споживачів з можливістю ідентифікації їхнього інформаційного змісту й використання оптимальних методів обробки сигналів, включаючи методи передачі, маршрутизації, перетворення сигналів, програмування.

Інкапсуляція - процес включення блоку даних одного протоколу в інший з метою його передавання через мережу у кінцевий пункт призначення.

Інтегрований доступ - доступ для декількох служб, наприклад, передачі голосових повідомлень і даних.

Інтернет - всесвітня інформаційна система загального користування, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

Інтерфейс - границя між двома системами, приладами або пристроями, між якими встановлено зв’язок.

Інтерфейс “користувач-мережа” - інтерфейс між кінцевим обладнанням і мережним закінченням, в якому застосовуються протоколи доступу.

Інтерфейс прикладного програмування - програмний інтерфейс, що забезпечує доступ до служб і протоколів, які підтримуються операційною системою.

Інфокомунікаційна послуга (послуга інформаційного суспільства) - послуга зв'язку, що передбачає автоматизовану обробку, зберігання або надання по запиту інформації з використанням засобів обчислювальної техніки, як на вхідному, так і на вихідному кінці з'єднання.

Інваріантний – незмінний за певних перетворень.

Інваріанти – (незмінний)- величини, співвідношення, які не змінні, узагальнене поняття, що виявляється в конкретних змінних величинах, поняття нижнього роду – варіантах. Умовою існування є множинність варіантів, які не змінюються від тих чи інших перетворень змінних величин, пов’язаних з ними, наприклад коли

Інтерференція - взаємне посилення або ослаблення хвиль електромагнітних у разі накладення їх одна на одну змінюють систему координат.

Канал (canal) - – сукупність технічних засобів і середовище передачі, за допомогою яких інформація передається від джерела (передавача) до отримувача (приймача) або навпаки.

Декілька односпрямованих каналів можуть використовувати загальний шлях передавання, як в системах з частотним розподілом каналів, де кожному каналу виділяється окрема частота. так і в системах з часовим розподілом каналів, де кожному каналу надається визначений часовий інтервал.

Часто канали об’єднують в пучки каналів – це сукупність каналів, технічно виконаних, як одиниця направлення обміну інформацією між частинами системи електрозв’язку.

В свою чергу, пучки каналів можуть поділятися на менші пучки - визначена кількість каналів з близькими характеристиками (наприклад: типом сигналізації, типом шляху та ін.)

Квазі - ніби, майже, немовби) у складних словах означає “ніби”, несправжній, фальшивий.

Кореляція – співвідношення, відповідність, взаємозв’язок предметів або понять. В математичній статистиці - залежність між явищами або величинами, що не має чіткого функціонального характеру.

Когерентний - (взаємозв’язаний) хвилі характерні, здатні до інтерференції, тобто такі, що в них не змінюється в часі різниці фаз

Кластер – група суміжних чарунок, в яких набори каналів не повторюються.

Комутаційний вузол мережі – сукупність технічних засобів, призначених для комутації каналів відповідно до отриманої адресної інформації з метою передавання повідомлень.

Кінцева станція – опорна станція нижнього рівня ієрархії мережі з лише одним напрямком зовнішнього зв’язку

Контролер (англ. controller) – погоджувальний пристрій, який керує роботою пакету, каналу тощо та контролює її.

Контейнер – пристрій для зберігання, вміщення інформації.

Кінцеве устаткування користувача (customer premises equipment) - устаткування формування сигналів електрозв'язку, що підключає до кінцевого вузла транспортної мережі й призначене для передачі або прийому заданої інформації

Комутатор - пристрій, призначений для взаємопідключення вхідних і вихідних точок, зовнішніх ліній, каналів і т. ін.

Концентратор - пристрій зв’язку, що служить для взаємодії на телекомунікаційній мережі і дозволяє обладнанню, підключеному до багатьох фізичних портів, спільно використовувати меншу кількість фізичних портів для підключення до мережі зв’язку або однієї чи виділених ліній декількох.

Комбіноване віртуальне з'єднання (soft-permanent virtual connection, soft-PVC) - віртуальне з'єднання між мережними закінченнями, що сполучає постійні і комутоване з'єднання.

Комутатор ATM (ATM switch) - апаратури ATM, що забезпечує переключення вхідних/вихідних потоків під управлінням інформації сигналізації.

Комутація (communication) - установлення на вимогу індивідуального з'єднання між потрібними входом і виходом з безлічі входів і виходів на час, необхідний для передавання інформації

Комутація пакетів (packet switching) - сукупність операцій на комутаційній станції й вузлі комутації мережі зв'язку, що складаються в прийомі фрагментів повідомлень і передача їх відповідно до, що втримується в них адресним ознакам

Користувач (client) - користувач, якому надаються мережні послуги інфокомунікації.

Лінія передачі телефонної мережі - це сукупність ланцюгів, лінійних трактів (однотипних, чи різнотипних систем передавання, які мають спільне середовище розповсюдження), а також лінійних споруджень та їх обслуговуючих пристроїв. Лінія передавання може містить один, чи декілька каналів.

На сьогодні, в зв’язку використовують типові канали передачі, параметри яких нормалізовані, наприклад: в телефонії канал тональної частоти з ефективною смугою передавання - це спектр 300 -3400 Гц ; цифровий канал має стандарт зі швидкість передавання – 64 Кбіт/с.

Завданням системи комутації –є створення необхідного шляху ( в телекомунікаціях – інформаційного тракту) між двома будь-якими кінцевими пристроями

Лінія з’єднувальна (junction transmission) - лінія передачі, що з'єднує між собою мережну станцію й мережний вузол або дві мережні станції між собою. Примітка. З’єднувальній лінії привласнюють назви залежно від первинної мережі, до якого вона належить — магістральна, внутрізонова, місцева.

Локальна обчислювальна мережа - група станцій користувачів, кожна з яких може здійснювати зв’язок з принаймні однією з інших, використовуючи спільне середовище передавання і спільне управління.

Маршрутизатор - вузол мережі, що спрямовує пакети на основі спеціального критерію, який забезпечує оптимальне використання мереж між вихідним пунктом та пунктом призначення пакетів.

Медіа-сервер - пристрій, що виконує обробку інформаційних потоків при наданні мультимедійних послуг.

Медіа-шлюз - Пристрій, що забезпечує функції відображення та/або транскодування сигналів; виконує перетворення формату сигналів, передбаченого в одній мережі, у формат, необхідний для передавання по мережі іншого типу.

Мережа зв'язку наступного покоління NGN (Next Generation Network ) – мережа з комутацією на базі пакетів, яка здатна надавати телекомунікаційні послуги і можливість використовувати декілька широкосмугових, що забезпечують якість обслуговування транспортних технологій, і в якій функції, які відносяться до послуг, незалежні від технологій, котрі відносяться до транспортування. NGN гарантує вільний доступ для користувачів з їх вибору до мереж і конкуруючих постачальників служб і/або до служб/послуг. Вона підтримує узагальнену рухливість, яка забезпечуватиме можливість постійного і повсюдного забезпечення служб для користувачів.

Мережний елемент (network element NE): - функціональний об'єкт мережі електрозв'язку, що забезпечує обробку сигналів між своїми входами й виходами.

Мережне закінчення (network termination) – кінцева точка мережі зв'язку, що визначає границю мережі й зону відповідальності оператора

Мережний вузол (network node) - комплекс технічних засобів, що реалізують функції мультиплексування/демультиплексування, концентрації, кросового перемикання й/або комутації.

Метод доступу (access method) - набір правил, що забезпечують можливість доступу до транспортної мережі передачі.

Міжмережна взаємодія - співпраця мереж з метою обробки, управління та створення послуг, що розповсюджуються на декілька мереж.

Місцева телефонна мережа (МТМ) – частина загальнодержавної автоматично комутованої телефонної мережі , яка являє собою сукупність комутаційних вузлів, телефонних станцій, ліній, каналів телефонної мережі, кінцевих абонентських пристроїв, призначена для забезпечення з’єднання абонентів міста і сільського адміністративного району та надання їм доступу до внутрішньозонової та міжміської мереж.

Мультиплексор - електронний пристрій, призначений для об’єднання цифрових сигналів у єдиний цифровий потік

Мультиплексування – процес об’єднання

Мультисервісна мережа - мережа зв'язку, побудована відповідно до концепції мережі зв'язку наступного покоління, і така, що забезпечує надання необмеженого набору послуг.

Мультипротокольна мережа – транспортна мережа зв'язку, що входить до складу мультисервісної мережі, яка забезпечує передачу різних видів інформації з використанням різних протоколів передачі.

Мережа доступу (Access Network – AN) – мережа зв'язку, що забезпечує підключення термінальних пристроїв користувача до кінцевого вузла мультипротокольної мережі.

Напівпостійне віртуальне з'єднання (semi-permanent virtual connection, semi-PVC): Віртуальне з'єднання між мережними закінченнями, конфігуроване й установлюване за допомогою процедур адміністративного керування відповідно до параметрів, заздалегідь заданими абонентом.

Обслуговування - послуга, сервіс, служба - задача або операція, яка виконується прикладною або системною програмою.

Октет (лат. octo вісім) – 8 біт.

Оптимальний – найкращий з можливих варіантів чогось, найбільш відповідних даному завданню, умовам.

Оптичний канал (optical channel, ОС) - комплекс технічних засобів, що забезпечує прозору передачу оптичних сигналів різних видів на певній довжині (багатоканальна передача) або в певному діапазоні довжин хвиль (одноканальна передача).

Оптична секція (optical section, OS) - ділянка мережі між лінійними оптичними підсилювачами або між лінійним оптичним підсилювачем і оптичним мультиплексором/демультиплексором.

Оптичне спектральне мультиплексування (wavelength division multiplexing, WDM): Технологія мультиплексування й передачі сигналів різних довжин хвиль по загальному оптичному волокну.

Оптична транспортна мережа (optical transport network, OTN) - мережа передачі оптичних сигналів, що складає з оптичних каналів, оптичних вузлів і оптичних абонентських пристроїв.

Оптичний тракт (optical path) - сукупність засобів передачі й прийому оптичних сигналів, включаючи оптичне волокно з оптичними підсилювачами, між крапками перемикання (або їхніми еквівалентами), до яких підключається оконечное або комутаційне встаткування.

Опорна станція – (ОПС) – станція, яка забезпечує тільки введення й виведення абонентського навантаження й не передбачає встановлення транзитних з’єднань між станціями й вузлами мережі.

Опорно-транзитна станція (ОПТС) – станція , яка виконує функції опорної й транзитної станцій.

Основна частина оптичного тракту (main optical path) - оптичне волокно з оптичними підсилювачами між виходом оптичного мультиплексора на передачі й входом оптичного демультиплексора на прийомі.

Пакет – частина повідомлення, яка використовується на мережному рівні.

Підрівень – частина рівня.

Порт (вводу-виводу) – один або більше адресів пам’яті, що використовуються для приймання і передавання інформації.

Провайдери Інтернет – організації, які надають користувачам послуги з доступу в Інтернет.

Протокол – набір правил і форматів (стандартів), які регламентують процедуру взаємодії однойменних рівнів двох різних рівноправних об’єктів на основі обміну інформацією і дозволяють спростити складний процес між об’єктами різних моделей і типів.

Перетворення протоколів - комунікаційна процедура, за допомогою якої взаємоузгоджуються протоколи .

Платформа - набір апаратних і/або програмних можливостей для надання послуг користувачам.

Порт (port) - точка підключення.

Послуга - структурний набір можливостей, які реалізуються на замовлення користувача.

Послуга переносу(bearer service) - вид телекомунікаційної послуги, який забезпечує прозору передачу інформації між інтерфейсами “користувач-мережа” без будь-якого аналізу або обробки її змісту

Постачальник послуги (Service Provider – SP) - індивідуальний підприємець або юридична особа, що надає інфокомунікаційну послугу зв'язку і не володіє власною інфраструктурою зв'язку.

Постачальник інформації (Content Provider – CP) - індивідуальний підприємець або юридична особа, що надає інформацію постачальникові послуги для її розповсюдження або надання користувачам мережею оператора зв'язку.

Прикладна програма - структурований набір програмних функцій, який дає користувачу можливість доступу до мультимедійних служб.

Протокол - формальний опис процедур, що передбачені для забезпечення взаємодії між двома або декількома функціями одного рівня ієрархії функцій.

Протокол доступу (Аccess protocol) - набір процедур, прийнятий для інтерфейсу в заданій опорній крапці між користувачем і мережею для забезпечення здатності користувача користуватися послугами й/або техніко-експлуатаційними можливостями мережі.

Рівень – це набір угод (або протоколів), яких відправник і одержувач строго дотримуються.

Рівень послуг трирівневої моделі мережі електрозв'язку (service layer) - частина мережі електрозв'язку, що забезпечує формування послуг і адміністративне керування наданням послуг і додатків.

Рівень адаптації трирівневої моделі мережі електрозв'язку (adaptation layer) - частина мережі електрозв'язку, що забезпечує функціональну сумісність рівня послуг і транспортного рівня.

Роумінг (англ. roaming мандрування, блукання) – передача на обслуговування користувача при переміщенні його в зону функціонування іншої однотипної системи рухомого (мобільного) зв’язку.

Семирівнева модель – еталонна модель взаємодії відкритих систем (ВВС).

Сервер (англ. server подавати) – пристрій, за допомогою якого абонент може отримати послуги будь-якої мережі (елемент мережі, який виконує приймання запитів з метою їх обслуговування та передачу відповідей на отримані запити).

Сервер повідомлень - пристрій, призначений для надання абонентам послуг обміну повідомленнями.

Сервер прикладних програм - вузол мережі, який використовується для запуску прикладних програм.

Сервіс (англ. service служити, обслуговувати) – надання послуг.

Сесія (або сеанс) – період взаємодії абонентів, який складається з трьох фаз: установлення з’єднання, передавання інформації та завершення з’єднання.

Сигналізація – процес повідомлення про всі керовані процеси, які відбуваються в мережі (нормальне функціонування, помилки або переривання).

Синхронізація – приведення двох або кількох періодично змінних явищ до точної взаємної відповідності періодів їх перебігу.

Синхронний режим передачі (synchronous transfer mode, STM) - орієнтований на з'єднання режим передачі, у якому базовим транспортним елементом є синхронний транспортний модуль STM-1 зі швидкістю передачі 155520 кбіт/із із можливістю збільшення швидкості передачі в n раз, де n=4,16.64,256.

Сигнал (signal) - фізичне явище, одна або кілька характеристик якого можуть змінюватися з метою подання інформації.

Синхронізація (synchronization) - процес підстроювання відповідних значущих моментів сигналів для встановлення й підтримки їхньої синхронності система передачі (transmission system) - комплекс технічних засобів і середовище поширення, що забезпечують організацію типових канатів і трактів передачі й лінійного тракту.

Система електрозв’язку - це сукупність технічних засобів, які забезпечують утворення лінійного тракту та каналів передавання. До складу будь-якої системи електрозв’язку входить передавач, канал передавання і приймач. Системи електрозв’язку поділяються на дві групи: односторонні (передавання інформації відбувається тільки від джерела інформації до абонента, наприклад: радіомовлення) та двостороннє ( наприклад: телефонний зв’язок).

Лінійний тракт системи передавання включає сукупність технічних засобів, які забезпечують передавання сингалів: 1) в межах системи передачі; 2) смугою частоти, 3) зі швидкістю, яка визначається номінальним числом каналів даної системи передавання.

Сільсько – приміський вузол СПВ) – транзитна станція (комутаційний вузол), що забезпечує транзитні з’єднання між станціями адміністративно підлеглих місту сільських населених пунктів , а також між ними й станціями міста та зоновою автоматичною міжміською чи опорно-транзитною станцією.

Софтсвіч (Softswitch) - програмний комутатор (контролер медіа-шлюзів,сервер викликів), що відповідає рівню комутації і управління, забезпечує координацію роботи медіа-шлюзів, управляє встановленням з’єднання і алгоритмами обробки потоків мультимедійної інформації, що проходить через медіа-шлюз.

Стек протоколів - багаторівневий набір протоколів, спільне використання яких забезпечує множину функцій мережі.

Стиснення - схема представлення даних для зменшення їх обсягу при збереженні прийнятної якості.

Телекомунікації - походить від грец. tele – далеко (перша частина складних слів, що означає здійснювати на відстані) та лат. communicatio – зв'язок, шляхи сполучення і транспорту, лінії зв’язку.

Телекомунікаційна мережа - комплекс технічних засобів, телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду, по радіо, проводових, оптичних та інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням.

Термінал (terminal) (кінцеве обладнання) - обладнання, призначене для з’єднання з пунктом закінчення телекомунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до телекомунікаційних послуг; устаткування, що забезпечує функції, необхідні користувачеві для запровадження в дію протоколів доступу.

Телефонна мережа сільського району (ТМСР) – місцева телефонна мережа , обмежена територією сільського адміністративного району, яка має на довгострокову перспективу абонентську ємність , що не перевищує 80000 номерів і призначена для забезпечення з’єднання абонентів всіх населених пунктів району.

Точка доступу (access point AP) - еталонна точка, що складається з пари спільно розташованих точок односпрямованого доступу і яка представляє зв'язок між закінченням трейла й функціями адаптації.

Традиційна мережа зв'язку - існуюча мережа зв'язку, така як ТфЗК, мережа кабельного телебачення й т.п., призначена для надання послуг зв'язку одного виду.

Транспортний шлюз - медіа-шлюз, який забезпечує стик між транспортною мережею та мережею з комутацією каналів.

Транспортна мережа ATM (ATM transport network) - транспортна мережа електрозв'язку, що використовує технологію асинхронного режиму переносу, яка може поєднувати в собі функції первинної й вторинної мереж і призначена для надання послуг передачі різних типів інформації для всіх установлених з'єднань, відповідно до параметрів, заданих користувачем.

Транспортна мережа електрозв'язку (transport network) - частина мережі електрозв'язку, що забезпечує доставку інформаційних і службових сигналів по заданих адресах і складається з ряду підмереж з можливо різними принципами їхньої організації й приналежності до різних операторів.

Транзакція – набір операцій, які виконуються одночасно як одна операція.

Трафік – навантаження (суцільність потоку даних) лінії зв’язку чи каналу.

Управління безпекою - захист мережі від несанкціонованого доступу.

Управління трафіком - ряд дій, що вживаються в усіх відповідних елементах мережі для запобігання стану перевантаження.

Фотонна технологія (fotonic technology) - сукупність методів і засобів, що здійснюють обробку, передачу й комутацію сигналів в оптичному діапазоні, перетворення в електронну форму.

Центральна станція (ЦС) – головна опорно-транзитна станція сільського району , яка забезпечує транзитні з’єднання між іншими станціями цього району та між ними й зоновою автоматичною міжміською і/або опорно-транзитною станцією.

Цифрова система комутації (ЦСК) – єдиний територіально- розподілений апаратно-програмний комплекс , складається з опорного обладнання (ОпО) , яке виконує цифрову комутацію й керування і централізує функції технічної експлуатації системи , та з виносних комутаційних (ВКМ) і абонентських модулів (ВАМ) , з’єднаних з ОпО і, можливо, один з одним цифровими внутрішньосистемними з’єднувальними лініями. Під ВКМ розуміють автономну частину обладнання ЦСК , здатну незалежно функціонувати в якості окремої станції мережі й лише в процедурах технічної експлуатації керовану від ОпО, а під ВАМ винесену від ОпО чи ВКМ частину обладнання , яка є повністю керованою від ОпО чи ВКМ і забезпечує підімкнення абонентських ліній. Внутрішньосистемні з’єднувальні лінії можуть мати специфічні для ЦСК лінійні стики і протоколи сигнального обміну.

(Примітка: ВКМ може відрізнятися від ОпО лише відсутністю обладнання центру технічної експлуатації або ж мати ще й відмінності в побудові комутаційного поля)

Чарунка (рос. ячейка) – мала робоча зона; частина інформації.

Шлюз доступу - медіа-шлюз, який забезпечує підключення до мережі пристроїв, що не мають пакетного інтерфейсу.

Шлюз сигналізації - пристрій взаємодії між пакетною транспортною мережею і мережами доступу на рівні сигналізації. Його функцією є перетворення форматів сигнальних повідомлень.

Якість обслуговування - сукупний ефект надання послуги, який визначає ступінь задоволення користувача послугою.