8. Підсумок уроку.

Види робіт: встановлення спільних і відмінних рис у текстах, які розглядалися на уроці; бесіда-роздум творчого характеру; використання ТЗН і перечитування окремих частин текстів, що розглядалися на уроці за вказаною ознакою; розв’язання завдань на основі тексту; постановка запитань до текстів учнями; ведення словників («Золоті зерна», «Перлини мудрості», «Барвисті слова» і т.ін.); з’ясування спільних (відмінних) завдань (запитань) у методичному апараті підручника до розглянутих на уроці текстів; запис за опорною схемою основної думки; аналіз книжкових ілюстрацій (демонстраційних малюнків) до розглянутих текстів; з’ясування позиції учня «автора» («художника») тексту і т. ін.

9. Домашнє завдання.

Види робіт: вибіркове читання пейзажних описів; подій; слів головного героя, авторських слів, діалогів; графічне малювання; складання плану; добір інших заголовків; виписування найвлучніших слів для характеристики героїв, подій, вчинків, описів; складання діалогу з героями, автором; добір прислів’їв, приказок; вивчення напам’ять; визначення головних і несуттєвих слів у тексті (абзаці); підготовка однієї з частин тексту до виразного читання; перекодування жанру твору; складання таблиць почуттів за прочитаним і т.ін.

Примітка. Урок-читання не повинен плануватися за єдиним трафаретом.

На уроці не можуть повністю повторюватися всі структурні компоненти і етапи роботи над художнім твором. Однак будь-який урок читання має бути цілеспрямованим: відповідати основним дидактичним вимогам, вимогам програми, віковим особливостям учнів, що допомагають організувати повноцінне сприйняття твору. Обов’язковою умовою уроку є читання й активна робота учнів з текстом.

Визначаючи той чи інший підхід до проведення уроку класного читання, вчителеві необхідно акцентувати увагу на тому, що основні методичні положення повинні бути спрямовані на аналіз художнього твору, який

передбачає:

- формування навичок читання та аналіз змісту твору як єдиний процес (завдання, спрямовані на розуміння змісту твору, одночасно є і завданнями, що удосконалюють навичку читання);

- з’ясування ідейно-тематичної основи твору, його образів, сюжетної лінії, композиції та образотворчих засобів, що в свою чергу в максимальній степені служить загальному розвитку учнів як особистостей, а також забезпечує їх розвиток мовлення;

6

- опору на життєвий досвід учнів, що є основою усвідомленого сприйняття змісту твору і необхідною умовою його правильного аналізу;

- активізацію пізнавальної діяльності учнів і розширення їх знань про навколишнє середовище, як дійовий засіб формування основ наукового світогляду;

- розвиток психічних процесів учнів: уяви, пам’яті, мислення, аналізу і т. д. в єдності з формуванням розуміння естетичної цінності твору, його художньої краси незалежно від жанрової його специфіки.

Сучасна методика класного читання базується на теоретичних положеннях, розроблених такими науками, як літературознавство, психологія, педагогіка. Для правильної організації класного читання вчителеві необхідно враховувати специфіку художнього твору, психологічні основи процесу читання на різних етапах навчання, особливості сприйняття і засвоєння тексту молодшими школярами тощо.