Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми

Новим об'єктом інтелектуальної власності, на який поширюється правова охорона є компонування інтегральної мікросхеми (далі - КІМС).

Під компонуванням інтегральної мікросхеми як особливим об'єктом правової охорони слід розуміти зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними.

ЦК України (ст.471) визначає вимогу для придатності КІМС для набуття права інтелектуальної власності на нього – оригінальність. Вимоги до оригінальності базуються на Вашингтонському договорі про інтелектуальну власність по відношенню до інтегральних мікросхем 1989 р., відповідно до якого оригінальним є будь-яке компонування, створене в результаті творчої діяльності автора, до того часу, доки не буде доведено зворотне.

Набуття права інтелектуальної власності на КІМС засвідчується свідоцтвом, яка діє протягом 10 років від дати подання заявки до ДДІВ.

Обсяг правової охорони КІМС визначається його зображенням на матеріальному носієві.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на КІМС є автор та інші особи, які набули відповідних прав за договором чи законом.

До майнових прав на КІМС належать: право на використання компонування інтегральної мікросхеми; виключне право дозволяти використання КІМС; виключне право перешкоджати неправомірному використанню КІМС, у тому числі забороняти використання та інші права. Вказані майнові права є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації за умови підтримання чинності, протягом 10 років, що обчислюються від дати подання заявки.

Особливістю правової охорони КІМС є збереження права попереднього користувача, який до дати подання заявки або заявлення пріоритету добросовісно використовував КІМС або здійснив значну і серйозну підготовку до такого використання на безоплатне використання КІМС.

Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію

Раціоналізація є невід'ємною складовою виробництва, яка спрямована на його вдосконалення, здебільшого шляхом економії, що сприяє досягненню економічного ефекту. Тому, будучи об'єктом інтелектуальної власності, раціоналізаторська пропозиція потребує правової охорони.

Раціоналізаторська пропозиція – визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності (ст.481 ЦК України). Процедура оформлення прав інтелектуальної власності на раціоналізаторські пропозиції регламентується Тимчасовим положенням про правову охорону об'єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій.

Об'єктом раціоналізаторської пропозиції є: матеріальний об'єкт (певна річ) та процес (технологічний, технічний).

Для визнання раціоналізаторської пропозиції об'єктом інтелектуальної власності необхідно, щоб вона відповідала наступним вимогам: вона має стосуватись профілю підприємства, якому подана, бути новою та корисною.

Обсяг правової охорони раціоналізаторської пропозиції визначається її описом та кресленням.

Суб'єктом права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є її автор та юридична особа, якій раціоналізаторська пропозиція подана.

Виділяючи права суб'єктів права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію їх можливо поділити на:

1. права автора, який окрім особистих немайнових, володіє правами на добросовісне заохочення від юридичної особи, якій пропозиція подана;

2. права юридичної особи на використання раціоналізаторської пропозиції у будь-якому обсязі.

На основі поданої автором заяви на раціоналізаторську пропозицію за формою (P-1), затвердженою Міністерством статистики України, підприємством приймається відповідне рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською та видається свідоцтво встановленої форми (протягом місяця з дня прийняття відповідного рішення), яке підписується керівником підприємства і затверджується печаткою. Факт використання раціоналізаторської пропозиції підтверджується спеціальними актом за формою, яку затверджує Міністерство статистики України.