
- •Модуль і. Загальні положення цивільного права Лекція 1. Цивільне право - галузь приватного права План
- •Література:
- •З огляду на системність цивільного права як правової галузі слід виокремити його структуру, яка вибудована за пандектною системою. До структури цивільного права як галузі права відносять:
- •Лекція 2. Цивільне право як наука та навчальний курс План
- •Література:
- •I. Формування уявлень про предмет цивільного права:
- •II. Формування цивільно-правових понять:
- •III. Оперування цивільно-правовими знаннями, уміннями і поняттями в практичній діяльності:
- •Лекція 3. Джерела цивільного права. Цивільне законодавство План
- •Література:
- •Лекція 4. Цивільно-правовий договір як джерело цивільного права План
- •Література:
- •Лекція 5. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн План
- •Література:
- •Тенденції розвитку приватного (цивільного) права на сучасному етапі та їх вплив на українську приватно-правову систему
- •Модуль іі. Цивільні правовідносини Лекція 6. Поняття, зміст та види цивільних правовідносин План
- •Література:
- •Лекція 7. Фізична особа як суб'єкт цивільних правовідносин План
- •Література:
- •Лекція 8. Юридична особа як суб'єкт цивільних правовідносин План
- •Література:
- •Лекція 9. Участь держави Україна, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах План
- •Література:
- •Лекція 10. Об’єкти цивільних прав. Порядок передачі прав за цінними паперами План
- •Література:
- •Література:
- •Лекція 14. Представництво. Поняття і види довіреності План
- •Література:
- •Модуль ііі. Здійснення та захист цивільних прав Лекція 13. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків План
- •Література:
- •Лекція 14. Захист цивільних прав План
- •Література:
- •Література:
- •Лекція 16. Строки та терміни у цивільному праві. Позовна давність План
- •Література:
- •1) Один рік:
- •1) Вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
- •2) Пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
- •Лекція 17. Особисті немайнові права фізичної особи та їх захист План
- •Література:
- •Захист особистих немайнових прав фізичної особи
- •Модуль іv. Речове право Лекція 18. Право власності та інші речові права План
- •Література:
- •Лекція 19. Підстави набуття та припинення права власності План
- •Література:
- •Література:
- •Лекція 21. Право спільної власності План
- •Література:
- •Лекція 22. Речові права на чуже майно План
- •Література:
- •Лекція 23. Захист права власності та інших речових прав План
- •Література:
- •Лекція 26. Спадкування за заповітом. Виконання заповіту План
- •Література:
- •Лекція 27. Спадкування за законом. Спадковий договір План
- •Оформлення та охорона спадкових прав. Література:
- •Оформлення та охорона спадкових прав
- •Модуль vі. Право інтелектуальної власності Лекція 28. Загальні положення про інтелектуальну власність План
- •Література:
- •Лекція 29. Авторське право та суміжні права План
- •Література:
- •Лекція 30. Поняття і види суміжних прав. Об’єкти та суб’єкти суміжних прав План
- •Література:
- •Право інтелектуальної власності на наукове відкриття
- •Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми
- •Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію
- •Лекція 31-32. Правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. Інші види прав інтелектуальної власності План
- •Захист права інтелектуальної власності Література:
- •Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
- •Право інтелектуальної власності на комерційне найменування
- •Право інтелектуальної власності на торговельну марку
- •Право інтелектуальної власності на географічне зазначення
- •Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю
- •Захист права інтелектуальної власності
Лекція 27. Спадкування за законом. Спадковий договір План
Спадкування за законом. Спадковий договір.
Оформлення та охорона спадкових прав. Література:
Харитонов Є.О., Старцев O.B. Цивільне право України : Підручник. — Вид. 2, перероб. і доп. — К. : Істина, 2007. — 816 с.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник,- К.: Атіка, 2005.- 560 с.
Заіка Ю.О. Українське цивільне право. Навч. посіб. — К. Істина, 2005. — 312 с.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. — К.: Знання, 2005. — 583 с.
Цивільне право: навчальний посібник / За заг. ред. Р.О. Стефанчука. – К.: Наукова думка, 2004.
Спадкування за законом відбувається у наступних випадках, якщо:
спадкодавець не залишив заповіту;
заповіт визнано недійсним;
заповідана лише частина майна або заповіт визнано недійсним в одній з частин;
спадкоємець за заповітом відмовився від спадщини або її не прийняв;
спадкоємець за заповітом помер раніше спадкодавця;
спадкоємець за заповітом усунутий від права на спадкування як негідний за законом.
Порядок спадкування за законом визначається черговістю закликання спадкоємців до права на спадкування. Кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування.
Зміна черговості одержання права на спадкування може бути вчинена після відкриття спадщини шляхом укладання нотаріально посвідченого договору заінтересованими спадкоємцями. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині.
Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
ЦК України встановив п'ять черг спадкоємців.
До першої черги спадкоємців за законом належать діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
В другу чергу спадкоємців включено рідних братів та сестер спадкодавця, його бабу та діда як з боку батька, так і з боку матері.
Рідні дядько та тітка спадкодавця мають право спадкувати в третю чергу.
До числа спадкоємців четвертої черги включено осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини.
У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Порядок встановлення ступеня споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця, але народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
До п'ятої черги включено і утриманців спадкодавця, які не були членами його сім'ї. А утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як 5 років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Усиновлення, якщо воно оформлено згідно положень СК України, значною мірою впливає на рідство. Тому ЦК України виділяються особливості в спадкуванні за законом усиновленими та усиновлювачами.
Усиновлені та їх нащадки по відношенню до усиновителів та їх родичів прирівнюються у всьому комплексі прав та обов'язків до родичів за походженням. Тому вони входять до кола спадкоємців по закону.
Усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за походженням по висхідній лінії. В той же час батьки усиновленого та інші його родичі за походженням по висхідній лінії не спадкують за законом після смерті усиновленого та його нащадків.
Якщо ж за рішенням суду про усиновлення збережений правовий зв'язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за походженням, то у разі смерті його баби, діда за походженням усиновлений має право на спадкування за правом представлення, а у разі смерті його брата, сестри за походженням - має право на спадкування як спадкоємець другої черги.
У разі смерті усиновленого його баба, дід, брат, сестра за походженням, з якими був збережений правовий зв'язок, спадкують на загальних підставах (як спадкоємці другої черги).
Ще однією особливістю в порядку спадкування за законом є спадкування за правом представлення, тобто в разі смерті спадкоємця по закону після прийняття спадщини, то цю частину спадщини спадкують визначені родичі:
1) внуки і правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини;
2) прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини;
3) племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини;
4) двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.
При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.
В межах однієї черги спадкування розмір частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є однаковим, тобто частки є рівними. Але спадкоємці можуть змінити розміри часток когось з них як шляхом усної домовленості (стосовно рухомого майна), так і шляхом укладення відповідного договору (стосовно нерухомого майна).