Рекомендована література

1. Закон України «Про стандартизацію» від 17 травня 2001 року, № 2408-ІІІ

2. Про стандартизацію і сертифікацію. Декрет Кабінету Міністрів України. Газета «Голос України», № 99 (599) від 29.05.93 р.

3. Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення. Декрет Кабінету Міністрів України. Газета «Урядовий кур’єр», № 56 (585) від 11.05.93 р.

4. Державна система стандартизації. – К.: Держстандарт України, 1994

5. Бичківський Р.В., Столярчук П.Г., Гамула П.Р. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004. – 560 с

6. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. Підручник. – 3-є вид., перероб. і доп.. – К.: Європ.ун-т фінансів, інформ. систем, менедж. і бізнесу, 2000. – 174 с.

7. Хилевич В.С., Скалецкая П.Ф. Стандартизация и контроль качества сельскохозяйственной продукции: Практикум. – К.: Вища шк. , 1990.

8. Кавалер В.В. Азбука штрихового кодирования товаров. – Винница: Континент. – Прим, - 1995. – 32 с.

Модуль 2

Тема 1. Вітчизняний досвід управління якістю продукції

1. Сутність якості, фактори впливу, історичний розвиток

2. Вітчизняні системи управління якістю продукції

   1. Огляд вітчизняних систем управління якістю продукції

   2. Структура, основні функції, порядок розробки і впровадження колективної системи управління якістю

1. В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством.

Якість продукції (ЯП) – це сукупність її властивостей і характеристик, що зумовлюють спроможність даної продукції задовольнити потреби споживачів згідно з її цільовим призначенням (рис.14).

Рис. 14. Основні вимоги споживачів до якості продукції, робіт та послуг

Процес дотримання і підвищення якості продукції можливо регулювати системою контролю якості, а також процесом створення якості (рис.15). Ієрархія якості всередині підприємства є основою піраміди якості (рис.16).

Методичною основою проблеми забезпечення якості є так звана “петля якості”. На якість продукції впливає певна кількість факторів, які об’єднують в 4 групи:

1. Технічні фактори: належать конструкція, схема послідовного зв’язку елементів, система резервування та зберігання продукції, технологія виготовлення продукції (в тому числі сільськогосподарського виробництва) та ін.

2. До організаційних факторів належать: розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, сезонність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред’явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, споживання (експлуатації), технічного обслуговування, ремонту та ін.

3. До економічних факторів належать: ціна продукції та послуг, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень витрат праці на виробництво, технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та інше.

4. В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними і емоціональними особливостями, тобто мова йде про суб’єктивні фактори, які по різному впливають на розглянуті вище фактори.

С поживачі

Етап 1. Усвідомлення потреби

Відгуки

М аркетингова служба

Е тап 2. Інтерпретація потреби. Виявлення вимог до якості

Науково-дослідні, досвідно-конструкторські підрозділи

Е тап 3. Втілення вимог до якості в зразку продукції

Виробництво

Е тап 4. Реалізація вимог до якості в продукції що випускається

Збут

Е тап 5. Реалізація вимог до якості в товарі

С поживачі

Етап 6. Задоволення потреб (оцінка якості споживачем)

Рис.15. Укрупнений процес «створення якості»

Загальна якість

Якість фірм

Якість діяльності

Якість продукції

Рис. 16. Піраміда якості

Управління якістю датується 1905 роком і відображене у системі Тейлора:

• Вимоги до якісної продукції у вигляді шаблонів

• Контроль здійснюється спеціалістами

• Поділ продукції на якісну і дефектну

Великий вклад у формуванні оцінки якості зроблено Е. Демінгом, розроблено відомий «цикл Демінга», або цикл PDCA (рис.17).

Рис.17. Цикл Демінга

У 40-х – 50-і рр. запропоновано модель загального контролю якості TQC (рис. 18).

Загальний контроль якості (Total Quality Control)

Етап 1. Розробка якості

Етап 2. Підтримка якості

Етап 3. Вдосконалення якості

Рис. 18. Зміст моделі Загального контролю над якістю

У 1951 р. розроблено керування з метою управління якістю Джозефом Джураном (рис.19).

Стратегічні аспекти якості в організації

П ланування якості

П оліпшення якості

У правління якістю

Вибір цільового ринку

Розробка виробничого процесу для пропонованого продукту

Перевірка можливості випуску пропонованого продукту в умовах розробленого виробничого процесу

Оптимізація розробленого виробничого процесу

Визначення потреб цільового ринку

Р озробка продукту, відповідного потребам цільового ринку

Реалізація виробничого процесу

О птимізація характеристик продукту з погляду задоволення потреб ринку і товаровиробника

Рис. 19. Трилогія якості Джурана

Філіп Кросбі розробив концепцію бездефектної роботи, яка називається системою «нульових дефектів». Як наслідок, у 1950 р. склалися передумови концепції управління якістю, орієнтованої на задоволення потреб споживачів і концепції загального управління якістю (TQM). У 1951 р. в Японії була затверджена премія Демінга.

1970-1980 рр. розроблено основні принципи управління якістю, які можна використовувати для підприємств різних галузей, в тому числі і в агропромисловому комплексі.

Альтернативні погляди на еволюцію підходів до управління якістю відображені у таблиці 4.

Таблиця 4

Характеристики етапів еволюції управління якістю

№	Етап розвитку управління якістю	Механізм управління	Основна мета	Періодичність управління	Відносини з споживачами	Система мотивації	Система навчання
1.	Контроль якості (1900-1920-ті рр.)	Вихідний нормативний контроль	Виявлення дефектів	Після виготовлення	Задоволення вимог споживачів ефектними для виробника способом	Штрафні санкції за брак	Професійна підготовка
2.	Управління якістю виробництва (1920-1950-ті рр.)	Статистичний контроль, вибірковий контроль	Попередження дефектів	В процесі виробництва	Те ж	Враховує настройку виробничого процесу	Професійна підготовка, навчання статистичним методом Заохочення навчання
3.	Забезпечення якості (1950-1980-ті рр.)	Комплексне управління якості на всіх стадіях життєвого циклу виробу	Підтримка і вдосконалення якості	Перед виробництвом	Гарантія якості продукції шляхом сертифікації	Зменшення матеріального, зростання морального стимулювання	Навчання безперервне і усестороннє; самоосвіта; навчання стає частиною мотивації
4.	Загальне управління якістю (1980-ті рр. справжній час)	Стратегічне управління якістю	Постійне удосконалення якості	Постійно	Пріоритет поточних і потенційних запитів споживачів	Створення системи визначення заслуг; самомотивація

2. 2.1. Огляд вітчизняних систем управління якістю продукції

В колишньому Союзі початком системного підходу до управління якістю продукції (УЯП) вважається розробка і впровадження системи бездефектного виготовлення продукції СБВП.

СБВП – комплекс взаємопов’язаних технічних, організаційних, економічних, виховних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для виготовлення продукції без дефектів у відповідності з вимогами нормативної документації.

В основу були покладені принципи :

1 – повна відповідальність безпосереднього виконавця за якість виготовленої продукції

2 – суворе дотримання технологічної дисципліни

3 – повний контроль якості виробів і відповідності їх чинній документації

4 – зосередження Т-контролю на заходах, які виключають появу різних дефектів

2.2. Структура, основні функції, порядок розробки і впровадження комплексної системи управління якістю

КС УЯП – це цільова підсистема систем управління підприємством, об’єктом якої є якість продукції, а також фактори і умови, що на неї впливають.

Взаємозв’язок між елементами системи забезпечується шляхом розробки стандартів підприємства, які підрозділяються на:

1. Основний СТП

2. Загальні СТП

3. Спеціальні стандарти

КС УЯП має такі основні функції :

• планування підвищення якості

• оцінка і сертифікація продукції

• організація розробки і постановки продукції на виробництво

• організація матеріально-технічного забезпечення якості продукції

• організація взаємовідносин підприємства стосовно якості продукції зі споживачами і постачальниками

• організація підготовки і підвищення кваліфікації кадрів галузі якості продукції

• стимулювання підвищення якості продукції

• організація розробки і виконання заходів за результатами державного нагляду, міжвідомчого і відомчого контролю

• внутрішньовиробничий облік і звітність з якості продукції

• техніко-економічний аналіз поліпшення якості продукції

• правове забезпечення управління якістю продукції

• інформаційне забезпечення КС УЯП