
- •Лабораторна робота № 1
- •1.2 Програма роботи
- •1.3 Теоретичні положення
- •Причини елекротравм
- •Місцеві електротравми
- •Загальні електротравми (електроудари)
- •Причини ураження електричним струмом (напруга дотику і крокова напруга)
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Шлях замикання струму через людину
- •Струму 50 Гц від часу його проходження через тіло людини
- •Вплив зовнішніх факторів на наслідки ураження
- •Вплив фізичного стану людини на наслідки ураження
- •1.4 Порядок виконання роботи
- •1.6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 надання швидкої медичної допомоги потерпілому від ураження електричним струмом
- •2.2 Програма роботи
- •2.3 Теоретичні положення
- •Звільнення потерпілого з електричного кола високої напруги (понад 1000в)
- •Визначення стану потерпілого
- •2.4 Порядок виконання роботи
- •2.6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 електрозахисні засоби
- •3.2 Програма роботи
- •3.3 Теоретичні положення
- •3.4 Порядок виконання роботи
- •3.6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4
- •4.2 Програма роботи
- •4.3. Теоретичні положення Конструкції та принцип дії мегомметрів
- •Заходи безпеки при користуванні мегомметром
- •Порядок роботи з мегомметром
- •Профілактичні випробування і вимірювання
- •4.4 Порядок виконання роботи
- •Жили чотирьохжильного силового кабелю відносно землі
- •4.6. Контрольні запитання
- •Заземлюючі пристрої та їх профілактичні випробування
- •5.2 Програма роботи
- •5.3. Теоретичні положення
- •5.4 Порядок виконання роботи
- •5.6 Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
3.3 Теоретичні положення
Під час обслуговування електроустановок повинні застосовуватися засоби захисту від ураження електричним струмом (електрозахисні засоби), від впливу електричного поля, а також засоби індивідуального (ЗІЗ) та колективного захисту згідно з ГОСТ 12.4.011.
Розрізняють основні і додаткові ізолювальні захисні засоби. Вони наведені відповідно в табл.3.1 та 3.2. Основні призначені для довготривалої роботи на струмовідних частинах, що знаходяться під напругою, в той час як додаткові самі по собі не можуть за даної напруги забезпечити захист від ураження електричним струмом. Їх можна застосовувати лише як допоміжні до основних ізолювальних засобів і захисту від крокової напруги та напруги дотику.
Крім наведених в табл.3.1 та 3.2 засобів захисту в електроустановках повинні застосовуватися такі засоби індивідуального захисту:
захисні каски – для захисту голови;
захисні окуляри та щитки – для захисту очей та обличчя;
протигази та респіратори – для захисту органів дихання;
рукавиці – для захисту рук;
запобіжні пояси та страхувальні канати.
Таблиця 3.1 – Основні електрозахисні засоби
До 1000 В включно |
Понад 1000 В |
Ізолювальні штанги (рис3.1) |
Ізолювальні штанги |
Ізолювальні кліщі (рис. 3.2 і 3.3) |
Ізолювальні кліщі |
Електровимірювальні кліщі (рис.3.4) |
Електровимірювальні кліщі |
Покажчики напруги (рис.3.5-3.7) |
Покажчики напруги |
Діелектричні рукавички (рис. 3.9) |
Пристрої для створення безпечних умов праці під час проведення випробувань і вимірювань в електроустановках (Покажчики напруги для фазування, покажчики пошкодження кабелів, тощо) |
Інструмент з ізолювальним покриттям (рис.3.12) |
Таблиця 3.2 – Додаткові електрозахисні засоби
До 1000 В включно |
Понад 1000 В |
Діелектричне взуття (рис. 3.9) |
Діелектричне взуття |
Діелектричні килими (рис. 3.9) |
Діелектричні килими |
Ізолювальні підставки (рис. 3.10) |
Ізолювальні підставки |
Ізолювальні накладки (рис. 3.14) |
Ізолювальні накладки |
Ізолювальні ковпаки (рис. 3.15) |
Ізолювальні ковпаки |
Сигналізатори напруги |
Сигналізатори напруги |
Захисні огородження (щити (рис. 3.13), ширми) |
Захисні огородження (щити, ширми) |
Переносні заземлення (рис.3.8) |
Переносні заземлення |
Плакати і знаки безпеки (рис.3.16) |
Плакати і знаки безпеки |
Інші засоби захисту |
Діелектричні рукавички |
Штанги для вирівнювання потенціалу |
Рисунок 3.1 – Конструкції ізолювальних штанг
Рисунок 3.2 – Конструкції ізолювальних кліщів для електроустановок до 35 кВ
Ізолювальні оперативні штанги служать для виконання оперативних вмикань (вимикань) роз’єднувачів, відокремлювачів напругою понад 1000 В з ручним приводом, установлення деталей розрядників, тощо. Для виконання різних операцій (наприклад, для заміни запобіжників) слід застосовувати універсальні оперативні штанги зі змінними головками.
Рисунок 3.3 – Установка (зняття) трубчатого патрона плавкої вставки запобіжника під напругою вище 1000 В за допомогою ізолювальних кліщів
Ізолювальні кліщі для установки і зняття запобіжників високої напруги (до 10 кВ) та для знімання огороджень і накладок (до 35 кВ) застосовують тільки в тому випадку, коли працівник одяг діелектричні рукавички.
Для визначення струму в колі високої напруги без відключення самого кола при напрузі до 10 кВ включно застосовують електровимірювальні кліщі (рис.3.4), принцип дії яких полягає в тому, що струм вимірюють приладом, увімкненим у вторинну обмотку трансформатора струму, а первинною є шина або провід зі струмом, що підлягає вимірюванню. Ця процедура теж проводиться лише при одягнутих діелектричних рукавичках.
Рисунок 3.4 – Електровимірювальні кліщі
Ізолювальні штанги і електровимірювальні кліщі заборонено застосовувати у відкритих установках під час вологої погоди, дощу і снігу. Штанги, які постійно знаходяться на місці, для установок напругою понад 1000 В піддають періодичним електричним випробуванням один раз у 2 роки. Вимірювальні штанги і кліщі випробовують один раз в рік.
Покажчики (індикатори) напруги контактного та безконтактного типів служать для визначення наявності або відсутності напруги в електроустановках до і понад 1000 В. Режим “напруга наявна” фіксується візуальною індикацією або звуковою сигналізацією. Контактні покажчики напруги понад 1000 В (рис.3.5) складаються зі звичайної газорозрядної лампи та ізолювальної штанги. Їх принцип дії грунтується на протіканні ємнісного струму через електричну схему в разі дотику до струмовідної частини. При користуванні індикатором високої напруги обов’язково застосовують діелектричні рукавички, а в зовнішніх установках – ізолювальну підставку.
Рисунок 3.5 – Покажчик напруги для установок до 10 кВ
В електроустановках до 1000 В застосовуються покажчики напруги двох типів: двополюсні (рис.3.6), що працюють за умови протікання активного струму і повинні бути оснащені автоматичним захистом від пошкодження випробною напругою, і однополюсні (рис.3.7), що працюють за умови протікання ємнісного струму. Забороняється застосовувати контрольні лампи для перевірки наявності (відсутності) напруги.
Рисунок 3.6 – Двополюсний покажчик напруги для електроустановок змінного струму УННУ-1
100-700 В
Рисунок 3.7 – Однополюсний покажчик напруги до 1000 В
В електроустановках під час виконання робіт на вимкнених струмовідних частинах для захисту працівників від помилково поданої напруги необхідно застосовувати переносні заземлення (рис. 3.8), що складаються зі штанги; провідників – для заземлювання і закорочування між собою струмовідних частин усіх фаз електроустановки; затискачів – для закріплювання заземлювальних провідників на струмовідних частинах, а також наконечника або струбцини – для приєднання до заземлювальних провідників або до конструкцій.
Рисунок 3.8 – Накладання тимчасового переносного заземлення на шини електроустановки з допомогою ізолювальної штанги
Переносне заземлення з’єднують спочатку із землею, а потім зі струмовідними шинами, які у місцях з’єднання повинні бути очищені від фарби і змазані вазеліном. Провідники переносних заземлень повинні бути виготовлені з гнучкого мідного проводу перерізом не менше 25 мм2 та 16 мм2 у електроустановках відповідно понад та до 1000 В.
До діелектричних засобів захисту (рис.3.9 - 3.15) відносяться: діелектричні рукавички, спеціальне діелектричне взуття, килими, ізолювальні підставки, захисні огородження, щити, ізолювальні накладки та ковпаки, інструмент з ізолювальними рукоятками.
Рисунок 3.9 – Діелектричні гумові рукавички, калоші, боти, килим і чоботи
В електроустановках напругою до 1000 В включно діелектричні рукавички є основним, а понад 1000 В – додатковим електрозахисним засобом від дотику руками до частин електроустановки, що перебувають під напругою. Рукавички регулярно (один раз у шість місяців) піддають спеціальним електричним випробуванням напругою 6 кВ протягом 60 с. Крім цього, перед застосуванням необхідно уважно оглянути, чи немає на них тріщин, порізів і проколів. Для цього закручують кожну рукавичку до пальців (рис.3.11).
Якщо є дефекти, то через ушкоджені місця буде виходити повітря. Один раз на три місяці рукавички дезінфікують і затрушують тальком. Надіваючи рукавички, їх натягають на рукави верхнього одягу.
Діелектричні калоші і боти виготовляють із спеціальних сортів гуми і не лакують; вони мають ясно-сірий або бежевий колір. Калоші і боти зберігають у темному сухому, приміщенні при температурі від 5 до 20 0 С (на відстані не менше 1 м від печей і опалювальних приладів). Калоші і боти піддають електричним випробуванням один раз на 6 місяців.
Рисунок 3.11 – Перевірка рукавичок на відсутність суцільних отворів і глибоких надривів гуми
Діелектричні гумові килими і доріжки виготовляють для установок напругою понад 1000 В. Килими і доріжки повинні мати відповідне клеймо, тільки при наявності якого їх можна застосовувати в якості захисних засобів. Електричні випробування килимів і доріжок виконують один раз на два роки. Крім випробувань їх один раз на три місяці піддають зовнішньому огляду і не допускають в експлуатацію при виявленні тріщин, пухирів та подряпин .
Ізолювальні підставки (рис.3.10) складаються з дерев'яного настилу, установленого на скляних опорних ізоляторах. Висота підставки від підлоги до нижньої поверхні настилу повинний бути не менше 100 мм. Настил роблять із планок добре висушеного дерева й фарбують олійною фарбою або подвійним прошарком лаку. Проміжок між планками повинен не перевищувати 25 мм.
Рисунок 3.10 – Ізолювальна підставка
Слюсарно-монтажний інструмент з ізолювальними рукоятками (рис.3.12) використовують при виконанні робіт на струмовідних частинах, які знаходяться під напругою до 1000 В. Ізолювальні рукоятки інструмента повинні бути довжиною не менше 10 см і мати упори – збільшення товщини ізоляції, яке перешкоджає дотику руки працівника до неізольованих металічних частин інструмента.
У випадку експлуатації інструменту з ізолювальними рукоятками на струмовідних частинах, які знаходяться під напругою, працівник повинен одягти діелектричні калоші або стояти на ізолювальній підставці чи діелектричному килимі. Він також має бути в одязі з опущеними рукавами.
Рисунок 3.12 – Інструмент слюсарно-монтажний з ізолювальними ручками
Тимчасові переносні огородження використовують для захисту персоналу, який працює в електроустановках від випадкового дотику і наближення до струмовідних частин, які знаходяться під напругою. Огородженнями є спеціальні щити, клітки, ізолювальні накладки та ізолювальні ковпаки.
Щити виготовляють з дерева або других ізолювальних матеріалів без металічних кріплень. Суцільні щити (рис 3.13) використовують для огородження працівників від випадкового наближення до струмовідних частин, що знаходяться під напругою, а решітчасті – для огородження входів камери та проходів у сусідні приміщення.
Ізолювальні накладки – пластини з гуми (для установок до 1000 В), гетинаксу, текстоліту (для установок понад 1000 В) застосовують для запобігання наближення до струмовідних частин в тих випадках, коли неможливо огородити місце роботи щитами. Наприклад, для огородження нерухомих контактів відключеного роз’єднувача, які знаходяться під напругою (рис.3.14, а). В установках до 1000 В накладки застосовують також для запобігання помилкового включення рубильника (рис. 3.14, б).
Ізолювальні ковпаки виготовляють з гуми і використовують в електроустановках напругою10 кВ для ізолювання ножів однополюсних роз’єднувачів, що знаходяться в відключеному стані, з метою запобігання їх помилкового включення (рис.3.15).
Рисунок 3.13 - Тимчасова переносна огорожа - суцільний дерев’яний щит
Рисунок 3.14 – Ізолювальні накладки:
а - накладка з твердого ізоляційного матеріалу (текстоліту, гетинаксу, тощо), яка закриває ножі відключеного роз’єднувача;
б - накладка гумова, яка закриває ножі відключеного рубильника
Рисунок 3.15 – Установка ізолювального ковпака на ніж відключеного однополюсного роз’єднувача з допомогою штанги
Багато нещасних випадків має місце при неправильному користуванні переносним електроінструментом і переносними лампами, а тому їх необхідно періодично оглядати і перевіряти. У виробничих приміщеннях треба застосовувати переносні інструменти і лампи напругою 36 В, а в особливо небезпечних приміщеннях - лампи на напругу 12 В. Переносні лампи не повинні мати струмовідних частин, доступних для дотику. Лампи не заземлюють. Штепсельні розетки і вилки для переносних струмоприймачів у виробничих приміщеннях мають спеціальні контакти для приєднання заземлюючих провідників.
Плакати і знаки безпеки, виготовлені згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026, попереджують про небезпеку наближення до частин, що знаходиться під напругою і забороняють виконувати операції з апаратами, якими можна подати напругу на місце робіт, а також вказують персоналу підготовлені до роботи місця та нагадують про вжиті заходи безпеки.
Є чотири групи плакатів, зображених на рис.3.16:
заборонні — для заборони дій з комутаційними апаратами, помилкове увімкнення яких може призвести до попадання напруги на місце виконання робіт; для заборони пересування без засобів захисту в ВРУ 330 кВ і більше з напруженістю електричного поля понад 5 кВ/м;
застережні — для попередження про небезпеку наближення до струмовідних частин, що перебувають під напругою;
настановачі — для дозволу визначених дій — тільки у разі виконання конкретних вимог безпеки праці;
вказівні — для для зазначення місця розміщення різних об’єктів та пристроїв.
За характером застосування плакати бувають постійні і переносні. Вони повинні виготовлятися з електроізоляційних матеріалів (склопластику, полістиролу, гетинаксу, текстоліту та ін.). Допускається їх виготовляти з металу тільки для установок, що віддалені від струмоведучих частин.