Шлях замикання струму через людину

Практикою і досвідом встановлено, що шлях проходження струму через тіло людини грає велику роль в наслідках ураження. Так, якщо на шляху струму знаходяться життєво важливі органи – серце, легені, головний мозок, то небезпека ураження дуже велика, оскільки струм діє на ці органи. Якщо струм проходить іншими шляхами, то дія його на життєво важливі органи може бути лише рефлекторною, а не безпосередньою. При цьому небезпека тяжкого ураження хоч і зберігається, але імовірність його різко зменшується. Можливих шляхів проходження струму через тіло людини дуже багато, але характерними, які зустрічаються на практиці, є не більше 15, показаних на рис.1.1.

1	2	3	4	5
6	7	8	9	10
11	12	13	14	15

Рисунок 1.1 – Характерні шляхи проходження струму через тіло людини

Найбільш часто коло струму через людину виникає по шляху рука-ноги і рука-рука. Найбільш небезпечними є петлі голова-руки і голова-ноги, коли струм може проходити через головний і спинний мозок. Найменш небезпечний шлях нога-нога, який є нижньою петлею, спричинений “кроковою напругою”. Ця напруга навіть невеликого значення 50 – 80 В викликає судому скорочення м’язів ніг і падіння людини на землю. В цей момент припиняється дія на людину “крокової напруги” і виникає інша, більш тяжка ситуація. В результаті створюється реальна загроза смертельного ураження струмом.

Вплив часу проходження струму через організм людини та початкового моменту на наслідки ураження

Ріст струму зі збільшення часу його дії пояснюється зменшенням опору тіла людини. В свою чергу зменшується значення порогового фібриляційного струму 50 Гц, що ілюструє рис.1.2.

Рисунок 1.2 – Залежність порогового фібриляційного

Струму 50 Гц від часу його проходження через тіло людини

Чим більша дія струму, тим більша імовірність тяжкого і смертельного ураження. Ця залежність пояснюється тим, що зі збільшення часу дії струму на живу тканину, його значення збільшується і під кінець зростає ймовірність збігу моменту проходження струму через серце з фазою Т сердечного циклу (рис.1.3) .

Рисунок 1.3 – Кардіограма серця

На кардіограмі виділяють окремі ділянки, які відповідають різним фазам роботи серця. Зубець Р виникає при скороченні передсердя, пік QRS – при скороченні шлуночків, зубець Т – період, коли закінчується скорочення шлуночків серця. Найбільш вразливим серце виявляється у фазі Т, яка триває біля 0,2 секунд. Тому, якщо під час фази Т через серце проходить струм, то виникає фібриляція серця, а у іншому випадку ймовірність її виникнення різко зменшується. Якщо час проходження струму більший або рівний часу кардіоциклу 0,75-1с, то струм “зустрічається” з усіма фазами роботи серця, що є дуже небезпечним для організму.