Література:

[2, 3, 4, 5, 7, 25]

Тема 9. Міжнародні фінанси

Особливості, види та суть зовнішньоекономічної діяльності. Функціонування фінансового механізму зовнішньоекономічних відносин. Законодавче регулювання зовнішньоекономічних відносин. Контракт – основа зовнішньоекономічних відносин. Специфічні риси торгівлі між країнами. Бар’єри на шляху до вільної торгівлі. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Міжнародні фінансові інституції. Методи визначення валютного курсу. Формування і використання бюджету ООН. Функції та формування капіталу Міжнародного валютного фонду. Фінансові інституції, що входять до групи Світового банку. Функції та напрями діяльності Міжнародного банку реконструкції і розвитку. Напрямки діяльності та спеціалізація Міжнародної асоціації розвитку. Завдання і функції Багатостороннього агентства з гарантування інвестицій. Засади на яких здійснюється діяльність Міжнародної фінансової корпорації. Функції і сфера діяльності Європейського банку реконструкції. Європейський центральний банк та його функції. Завдання Європейського інвестиційного банку.

Література

[1, 5-10,17,22,24]

Тема 10. Фінансовий менеджмент

Сутність та роль фінансового менеджменту. Мета й основні завдання фінансового менеджменту. Стратегія і тактика фінансового менеджменту. Об’єкти та суб’єкти фінансового менеджменту. Принципи фінансового менеджменту. Стратегічний та оперативно-тактичний фінансовий менеджмент. Тактичні цілі та завдання. Місце фінансової стратегії у загальній стратегії розвитку підприємства.

Поняття “менеджменту” можна розглядати з трьох сторін: як систему економічного управління, як орган управління (апарат управління), як форму підприємницької діяльності. Фінансовий менеджмент – це система принципів, засобів та форма організації грошових відносин підприємства, спрямована на управління його фінансово-господарською діяльністю, в яку входять: розроблення і реалізація фінансової політики підприємства; інформаційне забезпечення (складання і аналіз фінансової звітності підприємства); оцінка інвестиційних проектів і формування “портфеля” інвестицій; поточне фінансове планування та контроль.

Література

[1, 3-19, 21-25]

3. ЗМІСТ ПРАКТИЧНИХ ( СЕМІНАРСЬКИХ ) ЗАНЯТЬ

Для студентів напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства» розроблені наступні практичні (семінарські) заняття:

Семінарське заняття № 1

Теми: Предмет фінансової науки. Фінансові категорії (1 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про передумови виникнення і необхідність фінансів.

План

1. Історичний характер фінансів.

2. Фінанси як економічна категорія.

3. Історичні передумови виникнення фінансової науки.

Методичні рекомендації

Вивчаючи сутність першого питання треба пам’ятати, що історично фінанси вважаються продуктом наявності держави і товарно-грошових відносин, оскільки виникли в умовах регулярного товарно-грошового обігу у зв'язку з розвитком держави і потреби у фінансових ресурсах.

З розвитком інституту держави сформувалися такі фінансовоі категорії, як „державні доходи” і „державні видатки”. Згодом, на їх основі було створено важливу категорію — державний бюджет, яка доповнилася категоріями „бюджетні та позабюджетні фонди”, „державний кредит”. Подальший розвиток економічних процесів викликав необхідність включення до складу фінансових категорій фінансів підприємств, організацій, що вимагало перерозподілу фінансових ресурсів і сприяло виникненню фінансових ринків та міжнародних фінансів.

Література:

[5, 7, 8, 14-21]

Семінарське заняття № 2

Теми: Предмет фінансової науки. Фінансові категорії (2 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про фінансові категорії.

План

4. Сутність фінансової науки.

5. Розвиток фінансової науки сьогодення.

Методичні рекомендації

В другому питання важливо виділити, що фінанси — важлива, складна та багатогранна економічна категорія. Вперше цей термін був застосований в Італії у XIII ст., зокрема у Флоренції, Венеції, Генуї, де були добре розвинені торгівля, грошові розрахунки та банківська справа. Цим поняттям позначалися платежі та внески, що здійснювалися на користь держави. Надалі поняття набуло поширення в інших країнах і використовувалося у зв'язку з системою грошових відносин між державою і населенням з приводу формування централізованого фонду грошових коштів. Як об'єктивна економічна категорія фінанси — абстракція, що виявляється у грошових відносинах, тобто матеріальною основою існування фінансів є грошові кошти. Фінанси виражають економічні відносини, оскільки пов'язані з рухом грошової форми вартості. Це означає, що фінанси базуються на економічних відносинах, відносинах власності як первинних.

Подальші питання розкривають, що держава для виконання покладених на неї функцій потребувала певних грошових коштів, які могла отримати в результаті розподілу суспільного продукту. Сутність фінансів важлива, а форми їх використання постійно вдосконалюються. З розвитком товарно-грошових відносин і посиленням ролі держави застосовуються все більш досконалі форми, що дають змогу забезпечи­ти учасників розподільного процесу достатнім обсягом фінансових ресурсів.

Література:

[5, 7, 8, 14-21]

Семінарське заняття № 3

Теми: Генезис і еволюція фінансів (1 частина)

Мета: узагальнити знання студентів про необхідність фінансів, зосередивши їх увагу на функціях фінансів, внутрішній структурі та організаційній будові фінансової системи України.

План

2. Необхідність та сутність фінансів.

3. Функції фінансів.

4. Моделі фінансових відносин у суспільстві.

Методичні рекомендації

Розкриваючи зміст першого питання, необхідно звернути увагу на об'єктивні передумови виникнення фінансів, їх характерні ознаки. Далі треба зрозуміти, що фінанси - це специфічна форма економічних відносин, підсистема базису з певною регулюючою основою. Фінанси треба розглянути як економічну, вартісну, розподільчу та історичну категорії. Особливу увагу слід звернути на необхідність фінансів в умовах переходу до ринкових відносин.

Розглядаючи друге питання розкриваємо: ключові елементи - фінансові відносини, фінансова діяльність; вихідні фінансові категорії - доходи, видатки, фінансові ресурси; об'єкти та суб'єкти фінансових відносин; фінансові протиріччя.

Найважливіші суттєві ознаки, властивості і суспільне призначення фінансів розкривається у їх функціях. Розподільча функція забезпечує повний розподіл ВВП між суб'єктами фінансових правовідносин через первинний розподіл, перерозподіл і вторинний розподіл. Розглядаючи контрольну функцію, треба зрозуміти, яку роль відіграє фінансова інформація в реалізації контрольної функції.

Вивчаючи моделі фінансових відносин у суспільстві слід звернути увагу на те, що основою побудови фінансової моделі суспільства є роль і місце в ній держави. Моделі розрізняються за двома ознаками:

1) за послідовністю розподілу ВВП;

2) за рівнем державної централізації ВВП.

За послідовністю розподілу ВВП розрізняють дві моделі - ринкової й адміністративної економіки.

За рівнем державної централізації ВВП у рамках фінансової моделі ринкової економіки умовно можна виділити три основні моделі: американську, західноєвропейську та скандинавську. Слід детально охарактеризувати кожну модель і визначити їх характерні риси.

Саме на нього покладені завдання загального керівництва всією фінансовою системою країни.

Література:

[10, 14-25]

Семінарське заняття № 4

Теми: Генезис і еволюція фінансів (2 частина)

Мета: зосередити увагу студентів внутрішній структурі та організаційній будові фінансової системи України.

План

5. Внутрішня структура і організаційна будова фінансової системи.

6. Призначення і специфічні ознаки сфер і ланок фінансової системи.

7. Управління фінансовою системою.

Методичні рекомендації

Фінансова система розглядається з двох сторін: за внутрішньою (змістовою) структурою і організаційною будовою.

За внутрішньою структурою фінансова система - сукупність відносно відособлених взаємозв'язаних сфер і ланок, які відображають специфічні форми та методи фінансових відносин.

За організаційною будовою фінансова система - сукупність фінансових органів та інституцій, які управляють грошовими потоками.

Необхідно звернути увагу на те, що у виокремленні складових, що становлять основу формування внутрішньої структури фінансової системи, немає єдиного підходу. Але це має цілком логічне пояснення. Беручи за основу структуризації відмінні ознаки - суб'єкти фінансових відносин, фонди грошових коштів, рівень економічної системи, фінансові органи та інституції - вчені по-різному характеризують і склад фінансової системи.

Студенти повинні знати, що кожна сфера і ланка фінансової системи має відповідне призначення і специфічні ознаки.

Розкриваючи сутність питання "Управління фінансовою системою" слід показати, що управління фінансами, як і будь-якою іншою системою, включає дві основні складові: органи управління та форми і методи управлінської діяльності. Основним завданням органів управління фінансовою системою є забезпечення злагодженості у функціонуванні окремих сфер і ланок фінансових відносин. Це досягається чітким розмежуванням функцій і повноважень між фінансовими органами та інституціями. Слід показати, що центральне місце в управлінні фінансами в Україні, як і в будь-якій іншій державі, посідає Міністерство фінансів.

Література:

[10, 14-25]

Семінарське заняття № 5

Тема: Фінансове право і фінансова політика (1 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про сутність і значення фінансової політики на сучасному етапі, зосередивши їх увагу на ролі фінансового механізму в реалізації фінансової політики

План

1. Правове регулювання фінансових відносин

2. Сутність, зміст і значення фінансової політики.

Методичні рекомендації

Особливе місце у фінансовому механізмі посідає фінансове право, що сприяє фінансовим взаємовідносинам, правовому регулюванню фінансових відносин в галузі мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів з метою забезпечення виконання завдань і функцій держави.

Фінансова політика є складовою частиною економічної і соціальної політики держави. Вона являє собою систему заходів (законів, адміністративних рішень) у сфері фінансів з метою цілеспрямованого впливу держави на розвиток фінансово-кредитної системи та національної економіки загалом. Головним завданням фінансової політики є пошук оптимальної моделі перерозподілу фінансових ресурсів з метою стимулювання матеріального виробництва та соціального захисту населення.

Література:

[10, 15, 20]

Семінарське заняття № 6

Тема: Фінансове право і фінансова політика (2 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про сутність і значення фінансової політики на сучасному етапі, зосередивши їх увагу на ролі фінансового механізму в реалізації фінансової політики

План

3. Складові фінансової політики.

4. Типи і види фінансової політики.

Методичні рекомендації

Розкриваючи третє питання слід зауважити, що фінансова політика у широкому розумінні поєднує відносно самостійні монетарну (грошово-кредитну) та фіскальну політики, які в свою чергу мають свої складові. Залежно від тривалості періоду та характеру розв'язуваних завдань фінансова політика поділяється на фінансову стратегію і фінансову тактику.

Залежно від моделі фінансових відносин на якій базується фінансова система країни розрізняють три типи фінансової політики: жорстка регламентація; помірна регламентація; політика мінімальних обмежень. Вид фінансової політики (стабілізації, економічного зростання, стимулювання ділової активності) формується залежно від завдань, на вирішення яких вона спрямована. Фінансова політика також розрізняється за характером реалізації.

Література:

[10, 15, 20]

Семінарське заняття № 7

Тема: Податки. Податкова система (1 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про податки і податкову систему України, зосередивши їх увагу на необхідності вдосконалення податкового законодавства на різних етапах розвитку економіки.

План

1. Сутність і функції податків.

2. Елементи системи оподаткування.

3. Класифікація податків, її ознаки.

4. Будова податкової системи України.

Методичні рекомендації

Насамперед треба розглянути економічну суть податків. Це грошові відносини, які складаються у державі між юридичними або фізичними особами з приводу внесення обов'язкових платежів до бюджету. Податки виконують дві функції - фіскальну й економічну. В умовах ринку податки виступають основним інструментом державного регулювання економіки як у масштабах всього господарства, так і на рівні регіонів, підприємств, окремих осіб. Податки є способом перерозподілу доходів, внаслідок чого здатні стримувати або, навпаки, стимулювати певні економічні процеси.

Далі необхідно розібратися в принципах оподаткування і засвоїти, які з них є основними. Слід пам'ятати, що принципи функціонування податкової системи покладені в основу формування нової податкової політики в Україні, яка призначена забезпечити баланс інтересів усіх суб'єктів господарювання. Справляння податків ґрунтується на виділенні таких елементів системи оподаткування: суб'єкт і носій податку, об'єкт і одиниця оподаткування, джерело сплати, податкова ставка і квота. Між цими поняттями існує певне підпорядкування, яке найпростіше можна проілюструвати, поставивши до них запитання: суб'єкт —> хто сплачує; об 'єкт — що оподатковується; одиниця —> як це що обчислюється; джерело —» з чого сплачується; ставка —> скільки сплачується; квота —» яка частка доходу утримується.

Література:

[1, 5, 6, - 8 10, 19]

Семінарське заняття № 8

Тема: Податки. Податкова система (2 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про податки і податкову систему України, зосередивши їх увагу на необхідності вдосконалення податкового законодавства на різних етапах розвитку економіки.

План

5. Пряме оподаткування.

6. Непряме оподаткування.

7. Платежі за ресурси та інші надходження.

8. Підсистеми оподаткування юридичних і фізичних осіб.

Методичні рекомендації

Розглядаючи класифікацію податків слід показати, що кожний вид податків має свої специфічні риси та функціональне призначення і посідає окреме місце в податковій системі. Класифікація податків проводиться за кількома ознаками: за формою оподаткування, за економічним змістом об'єкта оподаткування, залежно від рівня державних структур, які їх установлюють, за способами стягнення.

Слід звернути увагу на причини, які обумовлюють необхідність неодноразової зміни видів податків.

Розглядаючи податкову систему України, треба мати на увазі, що це - сукупність податків, які стягуються в державі, а також форм і методів їх побудови. Діючу в Україні систему оподаткування доцільно розглянути в двох напрямках: "населення" і "підприємницькі структури".

На завершення теми слід розглянути особливості обчислення і сплати окремих видів податків за групами прямі, непрямі, платежі за ресурси та інші надходження. Для систематизації знань студентів щодо системи оподаткування доцільно також виокремити підсистеми оподаткування юридичних і фізичних осіб.

Література:

[1, 5, 6, - 8 10, 19]

Семінарське заняття № 9

Теми: Бюджет. Бюджетна система. (1 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про місце і значення бюджету в загальній системі фінансових відносин, зосередивши їх увагу на джерелах формування і напрямках використання бюджетних коштів.

План

1. Сутність, призначення та структура бюджету держави.

2. Бюджетний устрій і бюджетна система.

3. Організація взаємовідносин між бюджетами.

4. Бюджетний процес.

Методичні рекомендації

Вивчення теми доцільно розпочати з визначення сутності бюджету і розглянути бюджет з трьох сторін:

— за економічним змістом;

— за формою прояву;

— за матеріальним змістом.

Після цього потрібно визначити місце бюджету в загальній системі фінансових відносин.

Слід звернути увагу на функції бюджету. За допомогою розподільчої функції кошти концентруються в руках держави і використовуються з метою задоволення загальнодержавних потреб. Контрольна функція дає можливість дізнатися наскільки своєчасно і повно фінансові ресурси надходять у розпорядження держави.

Далі слід ознайомитися з бюджетним механізмом фінансового регулювання в умовах переходу до ринкових відносин. При цьому особливу увагу звернути на фінансову програму оздоровлення економіки України і роль бюджету в її здійсненні.

Розглядаючи друге питання, необхідно розібратись в поняттях "бюджетний устрій" і "бюджетна система". Особливо важливе значення має розподіл прибутків і витрат між ланками бюджетної системи.

Студенти повинні знати, що виділення бюджетів ґрунтується на політичному устрої та адміністративно-територіальному поділі кожної країни. Слід підкреслити, що визначальною основою бюджетного устрою є принципи побудови бюджетної системи.

Організація взаємовідносин між бюджетами передбачає виділення їх напрямів, видів та форм. Слід стисло охарактеризувати кожен з них. Необхідно звернути увагу на те, яке значення мають субсидії, субвенції, дотації у збалансуванні бюджетів різних рівнів.

Розглядаючи бюджетний процес, слід зрозуміти, що це регламентований законодавством порядок складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контроль за їх виконанням, затвердженням звітів про виконання бюджетів, які складають бюджетну систему України.

Слід розрізняти поняття бюджетного процесу і бюджетного планування.

Література:

[1, 5, 16, 25]

Семінарське заняття № 10

Теми: Бюджет. Бюджетна система. (2 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про місце і значення бюджету в загальній системі фінансових відносин, зосередивши їх увагу на джерелах формування і напрямках використання бюджетних коштів.

План

5. Економічна сутність доходів і видатків бюджету.

6. Джерела формування бюджетних доходів.

7. Видатки державного бюджету.

8. Збалансований бюджет, бюджетний профіцит і бюджетний дефіцит

Методичні рекомендації

Слід розглянути економічну сутність доходів і видатків бюджету, форми їх прояву і матеріального втілення.

Склад державних доходів значною мірою обумовлений методами, за допомогою яких держава зосереджує необхідні їй кошти. Тому важливе значення має знання форм і методів мобілізації коштів у бюджет. В умовах ринкової економіки основними методами мобілізації державних доходів є податки (в різних формах), позики й емісії.

Далі необхідно зосередити увагу на класифікації бюджетних доходів і видатків.

Розглядаючи формування доходів державного бюджету, слід їх поділити на централізовані і децентралізовані.

Видатки державного бюджету - це частина фінансових відносин, яка обумовлена використанням централізованих і децентралізованих доходів держави. Перехід до фінансового регулювання економіки дає можливість значно зменшити державні видатки, змінити їх склад і структуру, збільшити децентралізовані витрати, які здійснюються безпосередньо державними підприємствами й організаціями.

Стан бюджету як фінансового плану відображає не тільки фінансовий стан держави, а й характеризує багато в чому фінансову ситуацію країни загалом і тому цікавить усіх громадян і кожну підприємницьку структуру. Він характеризується трьома показниками:

— рівновага доходів і видатків;

— перевищення доходів над видатками (бюджетний профіцит);

— перевищення видатків над доходами (бюджетний дефіцит).

Далі необхідно детально розібратися в суті бюджетного дефіциту. Це показник кризового стану державних фінансів, один з факторів розвитку інфляції. Особливу увагу треба звернути на причини прояву і зростання дефіциту бюджету, а саме: посилення економічної нестабільності; скорочення надходжень до бюджету у зв'язку зі зниженням ефективності виробництва, безконтрольне зростання витрат із бюджету. Слід зрозуміти, що покриття бюджетного дефіциту може здійснюватись шляхом отримання державних позик і емісії грошей, а скорочення бюджетного дефіциту може бути досягнуте шляхом скорочення видатків з бюджету.

Література:

[1, 5, 16, 25]

Семінарське заняття № 11

Тема: Страхування. Страховий ринок (1 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про економічну необхідність і роль страхування у забезпеченні безперервності суспільного виробництва зосередивши їх увагу на формах і методах страхового захисту.

План

1. Економічна необхідність і роль страхування.

2. Форми і види страхування.

Методичні рекомендації

Розглядаючи тему, слід зрозуміти, що страхування - це система економічних відносин, які включають утворення спеціального фонду коштів за рахунок товариств, об'єднань, підприємств та населення і використання його для відшкодування втрат майна від стихійних лих та інших несприятливих (випадкових) явищ, а також для надання громадянам (або їх сім'ям) допомоги за різних подій у їх житті (наприклад, досягнення повного віку, втрата працездатності, смерть).

Далі слід розглянути особливості фінансових відносин у сфері страхування. У процесі страхування здійснюється перерозподіл коштів між учасниками створення спеціального (страхового) фонду: відшкодування втрат одному або кільком страхувальникам проводиться шляхом розподілу втрат на всіх. Число страхувальників, що вносять платежі протягом того чи іншого періоду, більше від числа тих, хто отримує відшкодування (допомогу).

Література:

[8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 24]

Семінарське заняття № 12

Тема: Страхування. Страховий ринок (2 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про економічну необхідність і роль страхування у забезпеченні безперервності суспільного виробництва зосередивши їх увагу на формах і методах страхового захисту.

План

3. Організаційна структура страхового ринку.

4. Формування і розвиток страхового ринку в Україні.

Методичні рекомендації

Страховий захист може здійснюватись централізованим і децентралізованим методами. Централізований метод пов'язаний з прямим законодавчим виділенням із національного доходу країни певних фінансових, резервних, в тому числі і страхових фондів. Децентралізовані фінансові резерви утворюються на підприємствах сфери матеріального виробництва для покриття збитків.

Далі слід звернути увагу на те, що страхування буває майнове, особисте та страхування відповідальності. Воно може бути як добровільним, так і обов'язковим. Особливі форми страхування це - перестрахування та співстрахування. Вони дають можливість розподілити та перерозподілити великі ризики між багатьма страховими організаціями.

Студенти повинні знати, що страховий ринок - це сукупність страхових компаній і послуг, що ними надаються. Товаром цього ринку є страхова послуга — конкретний вид страхування. Страхові компанії спеціалізуються як правило, на одній-двох галузях страхування.

Слід зрозуміти, що розвиненість страхового ринку є важливою передумовою стабільного функціонування економіки, забезпечення надійності у життєдіяльності громадян та досягнення раціонального використання наявних у суспільстві фінансових ресурсів. Необхідно звернути увагу на те, що функціонування страхового ринку пов'язане з такими поняттями, як страхове поле і страховий портфель.

Література:

[8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 24]

Семінарське заняття № 13

Тема: Фінансовий ринок (1 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про економічну необхідність і роль фінансового ринку, зосередивши їх увагу на його основних видах.

План

1. Сутність фінансового ринку.

2. Класифікація фінансових ринків.

Методичні рекомендації

Розглядаючи фінансовий ринок, треба мати на увазі, що це сукупність ринкових фінансових інститутів, які спрямовують потік коштів від власників заощаджень до позичальників.

Далі слід розглянути класифікацію фінансових ринків. Це перш за все грошовий ринок і ринок капіталів. Крім того, фінансові ринки можуть бути місцеві, регіональні, національні, міжнародні, всесвітні. Розрізняють також первинний і вторинний фінансові ринки.

Література:

[8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 24]

Семінарське заняття № 14

Тема: Фінансовий ринок (2 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про економічну необхідність і роль фінансового ринку, зосередивши їх увагу на його основних видах.

План

3. Ринок цінних паперів.

4. Фондова біржа, її функції.

Методичні рекомендації

Необхідно розібратись в основних ознаках кожного з видів цінних паперів - акцій, облігацій, інвестиційних сертифікатів, векселів, чеків тощо. Слід звернути увагу на номінальну і курсову вартість цінних паперів та збагнути механізм формування останньої під впливом різних факторів, а також порядок визначення засновницького прибутку.

Після цього необхідно зосередитись на вивченні суті, структури та учасників ринку цінних паперів. Слід звернути увагу на те, чому папери розміщуються передусім на первинному ринку цінних паперів та які умови потрібні для їх обертання на вторинному ринку. Треба з'ясувати структуру вторинного ринку цінних паперів, визначити його суб'єкти.

Далі потрібно розібратись в суті та побудові фондової біржі, її ролі на ринку цінних паперів, порядку допуску цінних паперів до обігу на біржі та перевагах, які надає цінним паперам такий допуск. Треба зрозуміти суть та порядок здійснення операцій з цінними паперами на фондовій біржі. За матеріалами періодичної преси необхідно ознайомитись із розвитком та станом ринку цінних паперів в Україні.

Література:

[8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 24]

Семінарське заняття № 15

Теми: Фінанси суб’єктів господарювання (1 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про фінанси підприємницьких структур і державні фінанси, зосередивши їх увагу на напрямках державних видатків.

План

1. Сутність, функції та основи організації фінансів підприємницьких структур.

2. Методи організації фінансової діяльності підприємств.

Методичні рекомендації

Розкриваючи зміст першого питання, насамперед треба зрозуміти, що фінанси підприємницьких структур призначені для забезпечення їх виробничої діяльності. Основою фінансів підприємницьких структур є формування фінансових ресурсів, здійснення витрат та отримання і розподіл доходів з метою забезпечення відтворення виробництва. Підсумки фінансової діяльності відображають у фінансових результатах -прибутках чи збитках. Порушення у функціонуванні фінансових ресурсів негативно впливає на виробництво. Брак ресурсів веде до падіння виробництва, а їх відсутність - до його припинення.

Висвітлюючи методи організації фінансової діяльності підприємств, слід підкреслити, що фінансова діяльність підприємств може бути організована трьома методами, а саме: комерційний рахунок; неприбуткова діяльність; кошторисне фінансування. Відмінність між окремими методами полягає у схемі та принципах організації фінансової діяльності, тобто у встановленні взаємозалежності між фінансовими ресурсами і джерелами їх формування, доходами, витратами і фінансовими результатами.

Література:

[2, 3, 4, 5, 7, 25]

Семінарське заняття № 16

Теми: Фінанси суб’єктів господарювання (2 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про фінанси підприємницьких структур і державні фінанси, зосередивши їх увагу на напрямках державних видатків.

План

3. Фінансові ресурси підприємства та джерела їх формування.

4. Фінансові результати суб'єктів господарювання.

Методичні рекомендації

Вивчаючи третє питання слід зрозуміти сутність, склад і класифікацію фінансових ресурсів підприємств та джерела їх формування. Необхідно пам'ятати, що стабільність функціонування підприємства ґрунтується на достатності фінансових ресурсів та їх стабільному кругообігу. Перспективи розвитку підприємства визначаються його можливостями у нарощенні та залученні фінансових ресурсів.

Розглядаючи питання формування фінансових результатів суб'єктів господарювання, необхідно пам'ятати, що фінансовими результатами діяльності суб'єктів підприємництва є прибуток або збиток. Діяльність підприємств у сфері фінансових результатів спрямована на забезпечення отримання прибутку та його оптимальний розподіл і використання, а за наявності збитків - на встановлення їх причин та джерел покриття. Слід зрозуміти, що досягнення позитивного, збалансованого з потребами фінансового результату забезпечується цілеспрямованим управлінням процесом формування прибутку на основі комплексного урахування всіх зовнішніх та внутрішніх чинників, що впливають на виробництво та реалізацію товарів, робіт, послуг.

Література:

[2, 3, 4, 5, 7, 25]

Семінарське заняття № 17

Тема: Міжнародні фінанси (1 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про економічну природу й призначення міжнародних фінансів, зосередивши їх увагу на міжнародних фінансових відносинах та валютному ринку.

План

1. Економічна природа й призначення міжнародних фінансів.

2. Міжнародні фінансові відносини та валютний ринок.

Методичні рекомендації

Розпочати вивчення теми необхідно з розгляду економічної природи й призначення міжнародних фінансів. Міжнародні фінанси - це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв'язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та національному рівнях централізованих грошових фондів.

Далі слід визначити, що собою являють міжнародні фінансові відносини. Необхідно показати за якими напрямками вони можуть бути згруповані. Варто взяти до уваги і те, що міжнародні фінанси розглядаються у вузькому і широкому розумінні.

Здійснення міжнародних фінансових відносин потребує купівлі-продажу необхідної для розрахунків валюти та визначення валютного курсу. Ці операції забезпечуються через спеціальний фінансовий інститут - валютний ринок, який є базовою ланкою сфери міжнародних фінансів.

Міжнародні фінанси (у вузькому розумінні) відображають діяльність міжнародних організацій і фінансових інституцій. Студенти повинні знати, що фінансова діяльність міжнародних організацій пов'язана з формуванням і використанням їх бюджету та цільових фондів. Слід розглянути фінанси провідних міжнародних організацій - ООН та ЄС. Характеристику діяльності цих організацій слід здійснити за такими питаннями: час заснування; функції; напрями діяльності; формування бюджету; витрати бюджету; контроль за діяльністю фонду.

Література

[1, 5-10,17,22,24]

Семінарське заняття № 18

Тема: Міжнародні фінанси (2 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про економічну природу й призначення міжнародних фінансів, зосередивши їх увагу на міжнародних фінансових відносинах та валютному ринку.

План

3. Фінанси міжнародних організацій.

4. Міжнародні фінансові інституції.

Методичні рекомендації

При розгляді міжнародних фінансових інституцій слід звернути увагу на те, що вони поділяються на дві групи: всесвітні та регіональні.

Міжнародний валютний фонд є провідною світовою фінансовою інституцією, яка має статус спеціалізованої установи ООН. Студенти повинні знати особливості діяльності цього фонду, форми кредитування та їх характеристику, регулювання валютних відносин.

Далі слід розглянути діяльність Групи світового банку, що включає до свого складу чотири міжнародні фінансові інституції: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР); Міжнародну асоціацію розвитку (МАР); Міжнародну фінансову корпорацію (МФК) та Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАГІ) і спеціалізовану структуру - Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних конфліктів (МЦУІК).

Особливу увагу необхідно звернути на те, яку роль відіграють всесвітні міжнародні фінансові інституції у світовій економіці. На завершення теми слід розглянути особливості діяльності Європейського центрального банку, Європейського інвестиційного банку і Європейського банку реконструкції і розвитку.

Література

[1, 5-10,17,22,24]

Семінарське заняття № 19

Тема: Фінансовий менеджмент (1 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про економічну необхідність і роль фінансового менеджменту, зосередивши їх увагу на його основних видах.

План

1. Сутність фінансового менеджменту.

2. Мета фінансового менеджменту.

Методичні рекомендації

Треба знати, що об'єктом фінансового менеджменту є фінансово-господарська діяльність суб'єктів господарювання. Фінансовий менеджмент, як і підприємництво, ґрунтується на принципах свободи економічного вибору: 1) вибір здійснюють люди;

2) завжди є багатоваріантність вибору управлінських рішень, проектів (субститутів); 3) будь-який варіант рішення, кожен проект оцінюється з позиції раціонального мислення за найкращим співвідношенням витрати/вигоди (доходи); 4) вибір здійснюється в умовах невизначеності, а отже, є ризиковим, тому кожен варіант рішення, проект оцінюється з позиції оптимальності за співвідношенням ризик/доходи; 5) персональна відповідальність за вибір; 6) контроль виконання рішення, реалізації проекту.

В другому питанні розкривається, що політика управління окремими аспектами фінансової діяльності підприємств залежить від умов їх господарювання, масштабів і галузевих особливостей діяльності, кваліфікаційного рівня фінансових менеджерів, допустимого рівня ризику.

Література

[1, 5-10,17,22,24]

Семінарське заняття № 20

Тема: Фінансовий менеджмент (2 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про економічну необхідність і роль фінансового менеджменту, зосередивши їх увагу на його основних видах.

План

3. Основні завдання фінансового менеджменту

4. Стратегія і тактика фінансового менеджменту.

Методичні рекомендації

Менеджери в процесі управління фінансами підприємства можуть ставити перед собою різну мету: виживання в конкурентному просторі; досягнення фінансової рівноваги; лідерство в боротьбі з конкурентами; максимізація ринкової вартості підприємства; зростання обсягу виробництва і реалізації продукції; максимізація прибутку і мінімізація витрат; забезпечення рентабельної діяльності; мінімізація фінансових ризиків.

В четвертому питанні визначається, що фінансова тактика підприємства — конкретні фінансові прийоми і методи, які застосовує підприємство для вирішення стратегічних завдань. Завдання тактики фінансового менеджменту — вибір найбільш оптимального рішення і найбільш привабливих у конкретній господарській ситуації інструментів фінансового управління.

Відповідно, фінансова стратегія підприємства — формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства і вибір найефективніших шляхів іх досягнення.

Література

[1, 5-10,17,22,24]

Для студентів напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент», 6.030507 «Маркетинг», 6.030505 «Управління персоналом і економіка праці»,6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво» розроблені наступні практичні (семінарські) заняття:

Семінарське заняття № 1

Теми: Предмет фінансової науки. Фінансові категорії

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про передумови виникнення і необхідність фінансів.

План

6. Історичний характер фінансів.

7. Фінанси як економічна категорія.

8. Історичні передумови виникнення фінансової науки.

9. Сутність фінансової науки.

10. Розвиток фінансової науки сьогодення.

Методичні рекомендації

Вивчаючи сутність першого питання треба пам’ятати, що історично фінанси вважаються продуктом наявності держави і товарно-грошових відносин, оскільки виникли в умовах регулярного товарно-грошового обігу у зв'язку з розвитком держави і потреби у фінансових ресурсах.

З розвитком інституту держави сформувалися такі фінансової категорії, як „державні доходи” і „державні видатки”. Згодом, на їх основі було створено важливу категорію — державний бюджет, яка доповнилася категоріями „бюджетні та позабюджетні фонди”, „державний кредит”. Подальший розвиток економічних процесів викликав необхідність включення до складу фінансових категорій фінансів підприємств, організацій, що вимагало перерозподілу фінансових ресурсів і сприяло виникненню фінансових ринків та міжнародних фінансів.

В другому питання важливо виділити, що фінанси — важлива, складна та багатогранна економічна категорія. Вперше цей термін був застосований в Італії у XIII ст., зокрема у Флоренції, Венеції, Генуї, де були добре розвинені торгівля, грошові розрахунки та банківська справа. Цим поняттям позначалися платежі та внески, що здійснювалися на користь держави. Надалі поняття набуло поширення в інших країнах і використовувалося у зв'язку з системою грошових відносин між державою і населенням з приводу формування централізованого фонду грошових коштів. Як об'єктивна економічна категорія фінанси — абстракція, що виявляється у грошових відносинах, тобто матеріальною основою існування фінансів є грошові кошти. Фінанси виражають економічні відносини, оскільки пов'язані з рухом грошової форми вартості. Це означає, що фінанси базуються на економічних відносинах, відносинах власності як первинних.

Подальші питання розкривають, що держава для виконання покладених на неї функцій потребувала певних грошових коштів, які могла отримати в результаті розподілу суспільного продукту. Сутність фінансів важлива, а форми їх використання постійно вдосконалюються. З розвитком товарно-грошових відносин і посиленням ролі держави застосовуються все більш досконалі форми, що дають змогу забезпечити учасників розподільного процесу достатнім обсягом фінансових ресурсів.

Література:

[5, 7, 8, 14-21]

Семінарське заняття № 2

Теми: Генезис і еволюція фінансів

Мета: узагальнити знання студентів про необхідність фінансів, зосередивши їх увагу на функціях фінансів, внутрішній структурі та організаційній будові фінансової системи України.

План

2. Необхідність та сутність фінансів.

3. Функції фінансів.

4. Моделі фінансових відносин у суспільстві.

5. Внутрішня структура і організаційна будова фінансової системи.

6. Призначення і специфічні ознаки сфер і ланок фінансової системи.

7. Управління фінансовою системою.

Методичні рекомендації

Розкриваючи зміст першого питання, необхідно звернути увагу на об'єктивні передумови виникнення фінансів, їх характерні ознаки. Далі треба зрозуміти, що фінанси - це специфічна форма економічних відносин, підсистема базису з певною регулюючою основою. Фінанси треба розглянути як економічну, вартісну, розподільчу та історичну категорії. Особливу увагу слід звернути на необхідність фінансів в умовах переходу до ринкових відносин.

Розглядаючи друге питання розкриваємо: ключові елементи - фінансові відносини, фінансова діяльність; вихідні фінансові категорії - доходи, видатки, фінансові ресурси; об'єкти та суб'єкти фінансових відносин; фінансові протиріччя.

Найважливіші суттєві ознаки, властивості і суспільне призначення фінансів розкривається у їх функціях. Розподільча функція забезпечує повний розподіл ВВП між суб'єктами фінансових правовідносин через первинний розподіл, перерозподіл і вторинний розподіл. Розглядаючи контрольну функцію, треба зрозуміти, яку роль відіграє фінансова інформація в реалізації контрольної функції.

Вивчаючи моделі фінансових відносин у суспільстві слід звернути увагу на те, що основою побудови фінансової моделі суспільства є роль і місце в ній держави. Моделі розрізняються за двома ознаками:

1) за послідовністю розподілу ВВП;

2) за рівнем державної централізації ВВП.

За послідовністю розподілу ВВП розрізняють дві моделі - ринкової й адміністративної економіки.

За рівнем державної централізації ВВП у рамках фінансової моделі ринкової економіки умовно можна виділити три основні моделі: американську, західноєвропейську та скандинавську. Слід детально охарактеризувати кожну модель і визначити їх характерні риси.

Фінансова система розглядається з двох сторін: за внутрішньою (змістовою) структурою і організаційною будовою.

За внутрішньою структурою фінансова система - сукупність відносно відособлених взаємозв'язаних сфер і ланок, які відображають специфічні форми та методи фінансових відносин.

За організаційною будовою фінансова система - сукупність фінансових органів та інституцій, які управляють грошовими потоками.

Необхідно звернути увагу на те, що у виокремленні складових, що становлять основу формування внутрішньої структури фінансової системи, немає єдиного підходу. Але це має цілком логічне пояснення. Беручи за основу структуризації відмінні ознаки - суб'єкти фінансових відносин, фонди грошових коштів, рівень економічної системи, фінансові органи та інституції - вчені по-різному характеризують і склад фінансової системи.

Студенти повинні знати, що кожна сфера і ланка фінансової системи має відповідне призначення і специфічні ознаки.

Розкриваючи сутність питання "Управління фінансовою системою" слід показати, що управління фінансами, як і будь-якою іншою системою, включає дві основні складові: органи управління та форми і методи управлінської діяльності. Основним завданням органів управління фінансовою системою є забезпечення злагодженості у функціонуванні окремих сфер і ланок фінансових відносин. Це досягається чітким розмежуванням функцій і повноважень між фінансовими органами та інституціями. Слід показати, що центральне місце в управлінні фінансами в Україні, як і в будь-якій іншій державі, посідає Міністерство фінансів. Саме на нього покладені завдання загального керівництва всією фінансовою системою країни.

Література:

[10, 14-25]

Семінарське заняття № 3

Тема: Фінансове право і фінансова політика

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про сутність і значення фінансової політики на сучасному етапі, зосередивши їх увагу на ролі фінансового механізму в реалізації фінансової політики

План

1. Правове регулювання фінансових відносин

1. Сутність, зміст і значення фінансової політики.

2. Складові фінансової політики.

3. Типи і види фінансової політики.

Методичні рекомендації

Особливе місце у фінансовому механізмі посідає фінансове право, що сприяє фінансовим взаємовідносинам, правовому регулюванню фінансових відносин в галузі мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів з метою забезпечення виконання завдань і функцій держави.

Фінансова політика є складовою частиною економічної і соціальної політики держави. Вона являє собою систему заходів (законів, адміністративних рішень) у сфері фінансів з метою цілеспрямованого впливу держави на розвиток фінансово-кредитної системи та національної економіки загалом. Головним завданням фінансової політики є пошук оптимальної моделі перерозподілу фінансових ресурсів з метою стимулювання матеріального виробництва та соціального захисту населення.

Розкриваючи друге питання слід зауважити, що фінансова політика у широкому розумінні поєднує відносно самостійні монетарну (грошово-кредитну) та фіскальну політики, які в свою чергу мають свої складові. Залежно від тривалості періоду та характеру розв'язуваних завдань фінансова політика поділяється на фінансову стратегію і фінансову тактику.

Залежно від моделі фінансових відносин на якій базується фінансова система країни розрізняють три типи фінансової політики: жорстка регламентація; помірна регламентація; політика мінімальних обмежень. Вид фінансової політики (стабілізації, економічного зростання, стимулювання ділової активності) формується залежно від завдань, на вирішення яких вона спрямована. Фінансова політика також розрізняється за характером реалізації.

Література:

[10, 15, 20]

Семінарське заняття № 4

Тема: Податки. Податкова система

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про податки і податкову систему України, зосередивши їх увагу на необхідності вдосконалення податкового законодавства на різних етапах розвитку економіки.

План

1. Сутність і функції податків.

2. Елементи системи оподаткування.

3. Класифікація податків, її ознаки.

4. Будова податкової системи України.

5. Пряме оподаткування.

6. Непряме оподаткування.

7. Платежі за ресурси та інші надходження.

8. Підсистеми оподаткування юридичних і фізичних осіб.

Методичні рекомендації

Насамперед треба розглянути економічну суть податків. Це грошові відносини, які складаються у державі між юридичними або фізичними особами з приводу внесення обов'язкових платежів до бюджету. Податки виконують дві функції - фіскальну й економічну. В умовах ринку податки виступають основним інструментом державного регулювання економіки як у масштабах всього господарства, так і на рівні регіонів, підприємств, окремих осіб. Податки є способом перерозподілу доходів, внаслідок чого здатні стримувати або, навпаки, стимулювати певні економічні процеси.

Далі необхідно розібратися в принципах оподаткування і засвоїти, які з них є основними. Слід пам'ятати, що принципи функціонування податкової системи покладені в основу формування нової податкової політики в Україні, яка призначена забезпечити баланс інтересів усіх суб'єктів господарювання. Справляння податків ґрунтується на виділенні таких елементів системи оподаткування: суб'єкт і носій податку, об'єкт і одиниця оподаткування, джерело сплати, податкова ставка і квота. Між цими поняттями існує певне підпорядкування, яке найпростіше можна проілюструвати, поставивши до них запитання: суб'єкт —> хто сплачує; об 'єкт — що оподатковується; одиниця —> як це що обчислюється; джерело —» з чого сплачується; ставка —> скільки сплачується; квота —» яка частка доходу утримується.

Розглядаючи класифікацію податків слід показати, що кожний вид податків має свої специфічні риси та функціональне призначення і посідає окреме місце в податковій системі. Класифікація податків проводиться за кількома ознаками: за формою оподаткування, за економічним змістом об'єкта оподаткування, залежно від рівня державних структур, які їх установлюють, за способами стягнення.

Слід звернути увагу на причини, які обумовлюють необхідність неодноразової зміни видів податків.

Розглядаючи податкову систему України, треба мати на увазі, що це - сукупність податків, які стягуються в державі, а також форм і методів їх побудови. Діючу в Україні систему оподаткування доцільно розглянути в двох напрямках: "населення" і "підприємницькі структури".

На завершення теми слід розглянути особливості обчислення і сплати окремих видів податків за групами прямі, непрямі, платежі за ресурси та інші надходження. Для систематизації знань студентів щодо системи оподаткування доцільно також виокремити підсистеми оподаткування юридичних і фізичних осіб.

Література:

[1, 5, 6, - 8 10, 19]

Семінарське заняття № 5

Теми: Бюджет. Бюджетна система.

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про місце і значення бюджету в загальній системі фінансових відносин, зосередивши їх увагу на джерелах формування і напрямках використання бюджетних коштів.

План

1. Сутність, призначення та структура бюджету держави.

2. Бюджетний устрій і бюджетна система.

3. Організація взаємовідносин між бюджетами.

4. Бюджетний процес.

5. Економічна сутність доходів і видатків бюджету.

6. Джерела формування бюджетних доходів.

7. Видатки державного бюджету.

8. Збалансований бюджет, бюджетний профіцит і бюджетний дефіцит

Методичні рекомендації

Вивчення теми доцільно розпочати з визначення сутності бюджету і розглянути бюджет з трьох сторін:

— за економічним змістом;

— за формою прояву;

— за матеріальним змістом.

Після цього потрібно визначити місце бюджету в загальній системі фінансових відносин.

Слід звернути увагу на функції бюджету. За допомогою розподільчої функції кошти концентруються в руках держави і використовуються з метою задоволення загальнодержавних потреб. Контрольна функція дає можливість дізнатися наскільки своєчасно і повно фінансові ресурси надходять у розпорядження держави.

Далі слід ознайомитися з бюджетним механізмом фінансового регулювання в умовах переходу до ринкових відносин. При цьому особливу увагу звернути на фінансову програму оздоровлення економіки України і роль бюджету в її здійсненні.

Розглядаючи друге питання, необхідно розібратись в поняттях "бюджетний устрій" і "бюджетна система". Особливо важливе значення має розподіл прибутків і витрат між ланками бюджетної системи.

Студенти повинні знати, що виділення бюджетів ґрунтується на політичному устрої та адміністративно-територіальному поділі кожної країни. Слід підкреслити, що визначальною основою бюджетного устрою є принципи побудови бюджетної системи.

Організація взаємовідносин між бюджетами передбачає виділення їх напрямів, видів та форм. Слід стисло охарактеризувати кожен з них. Необхідно звернути увагу на те, яке значення мають субсидії, субвенції, дотації у збалансуванні бюджетів різних рівнів.

Розглядаючи бюджетний процес, слід зрозуміти, що це регламентований законодавством порядок складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контроль за їх виконанням, затвердженням звітів про виконання бюджетів, які складають бюджетну систему України.

Слід розрізняти поняття бюджетного процесу і бюджетного планування.

Далі слід розглянути економічну сутність доходів і видатків бюджету, форми їх прояву і матеріального втілення.

Склад державних доходів значною мірою обумовлений методами, за допомогою яких держава зосереджує необхідні їй кошти. Тому важливе значення має знання форм і методів мобілізації коштів у бюджет. В умовах ринкової економіки основними методами мобілізації державних доходів є податки (в різних формах), позики й емісії.

Далі необхідно зосередити увагу на класифікації бюджетних доходів і видатків.

Розглядаючи формування доходів державного бюджету, слід їх поділити на централізовані і децентралізовані.

Видатки державного бюджету - це частина фінансових відносин, яка обумовлена використанням централізованих і децентралізованих доходів держави. Перехід до фінансового регулювання економіки дає можливість значно зменшити державні видатки, змінити їх склад і структуру, збільшити децентралізовані витрати, які здійснюються безпосередньо державними підприємствами й організаціями.

Стан бюджету як фінансового плану відображає не тільки фінансовий стан держави, а й характеризує багато в чому фінансову ситуацію країни загалом і тому цікавить усіх громадян і кожну підприємницьку структуру. Він характеризується трьома показниками:

— рівновага доходів і видатків;

— перевищення доходів над видатками (бюджетний профіцит);

— перевищення видатків над доходами (бюджетний дефіцит).

Далі необхідно детально розібратися в суті бюджетного дефіциту. Це показник кризового стану державних фінансів, один з факторів розвитку інфляції. Особливу увагу треба звернути на причини прояву і зростання дефіциту бюджету, а саме: посилення економічної нестабільності; скорочення надходжень до бюджету у зв'язку зі зниженням ефективності виробництва, безконтрольне зростання витрат із бюджету. Слід зрозуміти, що покриття бюджетного дефіциту може здійснюватись шляхом отримання державних позик і емісії грошей, а скорочення бюджетного дефіциту може бути досягнуте шляхом скорочення видатків з бюджету.

Література:

[1, 5, 16, 25]

Семінарське заняття № 6

Тема: Страхування. Страховий ринок. Фінансовий ринок

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про економічну необхідність і роль страхування у забезпеченні безперервності суспільного виробництва зосередивши їх увагу на формах і методах страхового захисту.

План

1. Економічна необхідність і роль страхування.

2. Форми і види страхування.

3. Організаційна структура страхового ринку.

4. Формування і розвиток страхового ринку в Україні.

5. Сутність фінансового ринку.

6. Класифікація фінансових ринків.

7. Ринок цінних паперів.

8. Фондова біржа, її функції.

Методичні рекомендації

Розглядаючи тему, слід зрозуміти, що страхування - це система економічних відносин, які включають утворення спеціального фонду коштів за рахунок товариств, об'єднань, підприємств та населення і використання його для відшкодування втрат майна від стихійних лих та інших несприятливих (випадкових) явищ, а також для надання громадянам (або їх сім'ям) допомоги за різних подій у їх житті (наприклад, досягнення повного віку, втрата працездатності, смерть).

Далі слід розглянути особливості фінансових відносин у сфері страхування. У процесі страхування здійснюється перерозподіл коштів між учасниками створення спеціального (страхового) фонду: відшкодування втрат одному або кільком страхувальникам проводиться шляхом розподілу втрат на всіх. Число страхувальників, що вносять платежі протягом того чи іншого періоду, більше від числа тих, хто отримує відшкодування (допомогу).

Страховий захист може здійснюватись централізованим і децентралізованим методами. Централізований метод пов'язаний з прямим законодавчим виділенням із національного доходу країни певних фінансових, резервних, в тому числі і страхових фондів. Децентралізовані фінансові резерви утворюються на підприємствах сфери матеріального виробництва для покриття збитків.

Далі слід звернути увагу на те, що страхування буває майнове, особисте та страхування відповідальності. Воно може бути як добровільним, так і обов'язковим. Особливі форми страхування це - перестрахування та співстрахування. Вони дають можливість розподілити та перерозподілити великі ризики між багатьма страховими організаціями.

Студенти повинні знати, що страховий ринок - це сукупність страхових компаній і послуг, що ними надаються. Товаром цього ринку є страхова послуга — конкретний вид страхування. Страхові компанії спеціалізуються як правило, на одній-двох галузях страхування.

Слід зрозуміти, що розвиненість страхового ринку є важливою передумовою стабільного функціонування економіки, забезпечення надійності у життєдіяльності громадян та досягнення раціонального використання наявних у суспільстві фінансових ресурсів. Необхідно звернути увагу на те, що функціонування страхового ринку пов'язане з такими поняттями, як страхове поле і страховий портфель.

Розглядаючи фінансовий ринок, треба мати на увазі, що це сукупність ринкових фінансових інститутів, які спрямовують потік коштів від власників заощаджень до позичальників.

Далі слід розглянути класифікацію фінансових ринків. Це перш за все грошовий ринок і ринок капіталів. Крім того, фінансові ринки можуть бути місцеві, регіональні, національні, міжнародні, всесвітні. Розрізняють також первинний і вторинний фінансові ринки.

Розглядаючи види цінних паперів, студенту слід уважно ознайомитись із Законом України "Про цінні папери і фондову біржу", Законом України "Про господарські товариства". Необхідно розібратись в основних ознаках кожного з видів цінних паперів - акцій, облігацій, інвестиційних сертифікатів, векселів, чеків тощо. Слід звернути увагу на номінальну і курсову вартість цінних паперів та збагнути механізм формування останньої під впливом різних факторів, а також порядок визначення засновницького прибутку.

Після цього необхідно зосередитись на вивченні суті, структури та учасників ринку цінних паперів. Слід звернути увагу на те, чому папери розміщуються передусім на первинному ринку цінних паперів та які умови потрібні для їх обертання на вторинному ринку. Треба з'ясувати структуру вторинного ринку цінних паперів, визначити його суб'єкти.

Далі потрібно розібратись в суті та побудові фондової біржі, її ролі на ринку цінних паперів, порядку допуску цінних паперів до обігу на біржі та перевагах, які надає цінним паперам такий допуск. Треба зрозуміти суть та порядок здійснення операцій з цінними паперами на фондовій біржі. За матеріалами періодичної преси необхідно ознайомитись із розвитком та станом ринку цінних паперів в Україні.

Література:

[8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 24]

Семінарське заняття № 7

Теми: Фінанси суб’єктів господарювання

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про фінанси підприємницьких структур і державні фінанси, зосередивши їх увагу на напрямках державних видатків.

План

1. Сутність, функції та основи організації фінансів підприємницьких структур.

2. Методи організації фінансової діяльності підприємств.

3. Фінансові ресурси підприємства та джерела і'х формування.

4. Фінансові результати суб'єктів господарювання.

Методичні рекомендації

Розкриваючи зміст першого питання, насамперед треба зрозуміти, що фінанси підприємницьких структур призначені для забезпечення їх виробничої діяльності. Основою фінансів підприємницьких структур є формування фінансових ресурсів, здійснення витрат та отримання і розподіл доходів з метою забезпечення відтворення виробництва. Підсумки фінансової діяльності відображають у фінансових результатах -прибутках чи збитках. Порушення у функціонуванні фінансових ресурсів негативно впливає на виробництво. Брак ресурсів веде до падіння виробництва, а їх відсутність - до його припинення.

Висвітлюючи методи організації фінансової діяльності підприємств, слід підкреслити, що фінансова діяльність підприємств може бути організована трьома методами, а саме: комерційний рахунок; неприбуткова діяльність; кошторисне фінансування. Відмінність між окремими методами полягає у схемі та принципах організації фінансової діяльності, тобто у встановленні взаємозалежності між фінансовими ресурсами і джерелами їх формування, доходами, витратами і фінансовими результатами.

Вивчаючи третє питання слід зрозуміти сутність, склад і класифікацію фінансових ресурсів підприємств та джерела їх формування. Необхідно пам'ятати, що стабільність функціонування підприємства ґрунтується на достатності фінансових ресурсів та їх стабільному кругообігу. Перспективи розвитку підприємства визначаються його можливостями у нарощенні та залученні фінансових ресурсів. Розглядаючи питання формування фінансових результатів суб'єктів господарювання, необхідно пам'ятати, що фінансовими результатами діяльності суб'єктів підприємництва є прибуток або збиток. Діяльність підприємств у сфері фінансових результатів спрямована на забезпечення отримання прибутку та його оптимальний розподіл і використання, а за наявності збитків - на встановлення їх причин та джерел покриття. Слід зрозуміти, що досягнення позитивного, збалансованого з потребами фінансового результату забезпечується цілеспрямованим управлінням процесом формування прибутку на основі комплексного урахування всіх зовнішніх та внутрішніх чинників, що впливають на виробництво та реалізацію товарів, робіт, послуг.

Література:

[2, 3, 4, 5, 7, 25]

Семінарське заняття № 8

Тема: Міжнародні фінанси. Фінансовий менеджмент

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про економічну природу й призначення міжнародних фінансів, зосередивши їх увагу на міжнародних фінансових відносинах та валютному ринку.

План

1. Економічна природа й призначення міжнародних фінансів.

2. Міжнародні фінансові відносини та валютний ринок.

3. Фінанси міжнародних організацій.

4. Міжнародні фінансові інституції.

5. Сутність фінансового менеджменту.

6. Мета й основні завдання фінансового менеджменту.

7. Стратегія і тактика фінансового менеджменту.

Методичні рекомендації

Розпочати вивчення теми необхідно з розгляду економічної природи й призначення міжнародних фінансів. Міжнародні фінанси - це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв'язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та національному рівнях централізованих грошових фондів.

Далі слід визначити, що собою являють міжнародні фінансові відносини. Необхідно показати за якими напрямками вони можуть бути згруповані. Варто взяти до уваги і те, що міжнародні фінанси розглядаються у вузькому і широкому розумінні.

Здійснення міжнародних фінансових відносин потребує купівлі-продажу необхідної для розрахунків валюти та визначення валютного курсу. Ці операції забезпечуються через спеціальний фінансовий інститут - валютний ринок, який є базовою ланкою сфери міжнародних фінансів.

Міжнародні фінанси (у вузькому розумінні) відображають діяльність міжнародних організацій і фінансових інституцій. Студенти повинні знати, що фінансова діяльність міжнародних організацій пов'язана з формуванням і використанням їх бюджету та цільових фондів. Слід розглянути фінанси провідних міжнародних організацій - ООН та ЄС. Характеристику діяльності цих організацій слід здійснити за такими питаннями: час заснування; функції; напрями діяльності; формування бюджету; витрати бюджету; контроль за діяльністю фонду.

При розгляді міжнародних фінансових інституцій слід звернути увагу на те, що вони поділяються на дві групи: всесвітні та регіональні.

Міжнародний валютний фонд є провідною світовою фінансовою інституцією, яка має статус спеціалізованої установи ООН. Студенти повинні знати особливості діяльності цього фонду, форми кредитування та їх характеристику, регулювання валютних відносин.

Далі слід розглянути діяльність Групи світового банку, що включає до свого складу чотири міжнародні фінансові інституції: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР); Міжнародну асоціацію розвитку (МАР); Міжнародну фінансову корпорацію (МФК) та Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАГІ) і спеціалізовану структуру - Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних конфліктів (МЦУІК).

Особливу увагу необхідно звернути на те, яку роль відіграють всесвітні міжнародні фінансові інституції у світовій економіці. На завершення теми слід розглянути особливості діяльності Європейського центрального банку, Європейського інвестиційного банку і Європейського банку реконструкції і розвитку.

Треба знати, що об'єктом фінансового менеджменту є фінансово-господарська діяльність суб'єктів господарювання. Фінансовий менеджмент, як і підприємництво, ґрунтується на принципах свободи економічного вибору: 1) вибір здійснюють люди;

2) завжди є багатоваріантність вибору управлінських рішень, проектів (субститутів); 3) будь-який варіант рішення, кожен проект оцінюється з позиції раціонального мислення за найкращим співвідношенням витрати/вигоди (доходи); 4) вибір здійснюється в умовах невизначеності, а отже, є ризиковим, тому кожен варіант рішення, проект оцінюється з позиції оптимальності за співвідношенням ризик/доходи; 5) персональна відповідальність за вибір; 6) контроль виконання рішення, реалізації проекту.

Політика управління окремими аспектами фінансової діяльності підприємств залежить від умов їх господарювання, масштабів і галузевих особливостей діяльності, кваліфікаційного рівня фінансових менеджерів, допустимого рівня ризику. Відповідно в процесі управління фінансами підприємства можуть ставити перед собою різну мету: виживання в конкурентному просторі; досягнення фінансової рівноваги; лідерство в боротьбі з конкурентами; максимізація ринкової вартості підприємства; зростання обсягу виробництва і реалізації продукції; максимізація прибутку і мінімізація витрат; забезпечення рентабельної діяльності; мінімізація фінансових ризиків.

Визначається, що фінансова тактика підприємства — конкретні фінансові прийоми і методи, які застосовує підприємство для вирішення стратегічних завдань. Завдання тактики фінансового менеджменту — вибір найбільш оптимального рішення і найбільш привабливих у конкретній господарській ситуації інструментів фінансового управління.

Відповідно, фінансова стратегія підприємства — формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства і вибір найефективніших шляхів іх досягнення.

Література

[1, 5-10,17,22,24]

Для студентів напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит» розроблені наступні практичні (семінарські) заняття:

Семінарське заняття № 1

Теми: Предмет фінансової науки. Фінансові категорії (1 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про передумови виникнення і необхідність фінансів.

План

11. Історичний характер фінансів.

12. Фінанси як економічна категорія.

13. Історичні передумови виникнення фінансової науки.

Методичні рекомендації

Вивчаючи сутність першого питання треба пам’ятати, що історично фінанси вважаються продуктом наявності держави і товарно-грошових відносин, оскільки виникли в умовах регулярного товарно-грошового обігу у зв'язку з розвитком держави і потреби у фінансових ресурсах.

З розвитком інституту держави сформувалися такі фінансовоі категорії, як „державні доходи” і „державні видатки”. Згодом, на їх основі було створено важливу категорію — державний бюджет, яка доповнилася категоріями „бюджетні та позабюджетні фонди”, „державний кредит”. Подальший розвиток економічних процесів викликав необхідність включення до складу фінансових категорій фінансів підприємств, організацій, що вимагало перерозподілу фінансових ресурсів і сприяло виникненню фінансових ринків та міжнародних фінансів.

Література:

[5, 7, 8, 14-21]

Семінарське заняття № 2

Теми: Предмет фінансової науки. Фінансові категорії (2 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про фінансові категорії.

План

14. Сутність фінансової науки.

15. Розвиток фінансової науки сьогодення.

Методичні рекомендації

В другому питання важливо виділити, що фінанси — важлива, складна та багатогранна економічна категорія. Вперше цей термін був застосований в Італії у XIII ст., зокрема у Флоренції, Венеції, Генуї, де були добре розвинені торгівля, грошові розрахунки та банківська справа. Цим поняттям позначалися платежі та внески, що здійснювалися на користь держави. Надалі поняття набуло поширення в інших країнах і використовувалося у зв'язку з системою грошових відносин між державою і населенням з приводу формування централізованого фонду грошових коштів. Як об'єктивна економічна категорія фінанси — абстракція, що виявляється у грошових відносинах, тобто матеріальною основою існування фінансів є грошові кошти. Фінанси виражають економічні відносини, оскільки пов'язані з рухом грошової форми вартості. Це означає, що фінанси базуються на економічних відносинах, відносинах власності як первинних.

Подальші питання розкривають, що держава для виконання покладених на неї функцій потребувала певних грошових коштів, які могла отримати в результаті розподілу суспільного продукту. Сутність фінансів важлива, а форми їх використання постійно вдосконалюються. З розвитком товарно-грошових відносин і посиленням ролі держави застосовуються все більш досконалі форми, що дають змогу забезпечи­ти учасників розподільного процесу достатнім обсягом фінансових ресурсів.

Література:

[5, 7, 8, 14-21]

Семінарське заняття № 3

Теми: Генезис і еволюція фінансів (1 частина)

Мета: узагальнити знання студентів про необхідність фінансів, зосередивши їх увагу на функціях фінансів, внутрішній структурі та організаційній будові фінансової системи України.

План

2. Необхідність та сутність фінансів.

3. Функції фінансів.

4. Моделі фінансових відносин у суспільстві.

Методичні рекомендації

Розкриваючи зміст першого питання, необхідно звернути увагу на об'єктивні передумови виникнення фінансів, їх характерні ознаки. Далі треба зрозуміти, що фінанси - це специфічна форма економічних відносин, підсистема базису з певною регулюючою основою. Фінанси треба розглянути як економічну, вартісну, розподільчу та історичну категорії. Особливу увагу слід звернути на необхідність фінансів в умовах переходу до ринкових відносин.

Розглядаючи друге питання розкриваємо: ключові елементи - фінансові відносини, фінансова діяльність; вихідні фінансові категорії - доходи, видатки, фінансові ресурси; об'єкти та суб'єкти фінансових відносин; фінансові протиріччя.

Найважливіші суттєві ознаки, властивості і суспільне призначення фінансів розкривається у їх функціях. Розподільча функція забезпечує повний розподіл ВВП між суб'єктами фінансових правовідносин через первинний розподіл, перерозподіл і вторинний розподіл. Розглядаючи контрольну функцію, треба зрозуміти, яку роль відіграє фінансова інформація в реалізації контрольної функції.

Вивчаючи моделі фінансових відносин у суспільстві слід звернути увагу на те, що основою побудови фінансової моделі суспільства є роль і місце в ній держави. Моделі розрізняються за двома ознаками:

1) за послідовністю розподілу ВВП;

2) за рівнем державної централізації ВВП.

За послідовністю розподілу ВВП розрізняють дві моделі - ринкової й адміністративної економіки.

За рівнем державної централізації ВВП у рамках фінансової моделі ринкової економіки умовно можна виділити три основні моделі: американську, західноєвропейську та скандинавську. Слід детально охарактеризувати кожну модель і визначити їх характерні риси.

Саме на нього покладені завдання загального керівництва всією фінансовою системою країни.

Література:

[10, 14-25]

Семінарське заняття № 4

Теми: Генезис і еволюція фінансів (2 частина)

Мета: зосередити увагу студентів внутрішній структурі та організаційній будові фінансової системи України.

План

5. Внутрішня структура і організаційна будова фінансової системи.

6. Призначення і специфічні ознаки сфер і ланок фінансової системи.

7. Управління фінансовою системою.

Методичні рекомендації

Фінансова система розглядається з двох сторін: за внутрішньою (змістовою) структурою і організаційною будовою.

За внутрішньою структурою фінансова система - сукупність відносно відособлених взаємозв'язаних сфер і ланок, які відображають специфічні форми та методи фінансових відносин.

За організаційною будовою фінансова система - сукупність фінансових органів та інституцій, які управляють грошовими потоками.

Необхідно звернути увагу на те, що у виокремленні складових, що становлять основу формування внутрішньої структури фінансової системи, немає єдиного підходу. Але це має цілком логічне пояснення. Беручи за основу структуризації відмінні ознаки - суб'єкти фінансових відносин, фонди грошових коштів, рівень економічної системи, фінансові органи та інституції - вчені по-різному характеризують і склад фінансової системи.

Студенти повинні знати, що кожна сфера і ланка фінансової системи має відповідне призначення і специфічні ознаки.

Розкриваючи сутність питання "Управління фінансовою системою" слід показати, що управління фінансами, як і будь-якою іншою системою, включає дві основні складові: органи управління та форми і методи управлінської діяльності. Основним завданням органів управління фінансовою системою є забезпечення злагодженості у функціонуванні окремих сфер і ланок фінансових відносин. Це досягається чітким розмежуванням функцій і повноважень між фінансовими органами та інституціями. Слід показати, що центральне місце в управлінні фінансами в Україні, як і в будь-якій іншій державі, посідає Міністерство фінансів.

Література:

[10, 14-25]

Семінарське заняття № 5

Тема: Фінансове право і фінансова політика (1 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про сутність і значення фінансової політики на сучасному етапі, зосередивши їх увагу на ролі фінансового механізму в реалізації фінансової політики

План

1. Правове регулювання фінансових відносин

2. Сутність, зміст і значення фінансової політики.

Методичні рекомендації

Особливе місце у фінансовому механізмі посідає фінансове право, що сприяє фінансовим взаємовідносинам, правовому регулюванню фінансових відносин в галузі мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів з метою забезпечення виконання завдань і функцій держави.

Фінансова політика є складовою частиною економічної і соціальної політики держави. Вона являє собою систему заходів (законів, адміністративних рішень) у сфері фінансів з метою цілеспрямованого впливу держави на розвиток фінансово-кредитної системи та національної економіки загалом. Головним завданням фінансової політики є пошук оптимальної моделі перерозподілу фінансових ресурсів з метою стимулювання матеріального виробництва та соціального захисту населення.

Література:

[10, 15, 20]

Семінарське заняття № 6

Тема: Фінансове право і фінансова політика (2 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про сутність і значення фінансової політики на сучасному етапі, зосередивши їх увагу на ролі фінансового механізму в реалізації фінансової політики

План

3. Складові фінансової політики.

4. Типи і види фінансової політики.

Методичні рекомендації

Розкриваючи третє питання слід зауважити, що фінансова політика у широкому розумінні поєднує відносно самостійні монетарну (грошово-кредитну) та фіскальну політики, які в свою чергу мають свої складові. Залежно від тривалості періоду та характеру розв'язуваних завдань фінансова політика поділяється на фінансову стратегію і фінансову тактику.

Залежно від моделі фінансових відносин на якій базується фінансова система країни розрізняють три типи фінансової політики: жорстка регламентація; помірна регламентація; політика мінімальних обмежень. Вид фінансової політики (стабілізації, економічного зростання, стимулювання ділової активності) формується залежно від завдань, на вирішення яких вона спрямована. Фінансова політика також розрізняється за характером реалізації.

Література:

[10, 15, 20]

Семінарське заняття № 7

Тема: Податки. Податкова система (1 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про податки і податкову систему України, зосередивши їх увагу на необхідності вдосконалення податкового законодавства на різних етапах розвитку економіки.

План

1. Сутність і функції податків.

2. Елементи системи оподаткування.

3. Класифікація податків, її ознаки.

4. Будова податкової системи України.

Методичні рекомендації

Насамперед треба розглянути економічну суть податків. Це грошові відносини, які складаються у державі між юридичними або фізичними особами з приводу внесення обов'язкових платежів до бюджету. Податки виконують дві функції - фіскальну й економічну. В умовах ринку податки виступають основним інструментом державного регулювання економіки як у масштабах всього господарства, так і на рівні регіонів, підприємств, окремих осіб. Податки є способом перерозподілу доходів, внаслідок чого здатні стримувати або, навпаки, стимулювати певні економічні процеси.

Далі необхідно розібратися в принципах оподаткування і засвоїти, які з них є основними. Слід пам'ятати, що принципи функціонування податкової системи покладені в основу формування нової податкової політики в Україні, яка призначена забезпечити баланс інтересів усіх суб'єктів господарювання. Справляння податків ґрунтується на виділенні таких елементів системи оподаткування: суб'єкт і носій податку, об'єкт і одиниця оподаткування, джерело сплати, податкова ставка і квота. Між цими поняттями існує певне підпорядкування, яке найпростіше можна проілюструвати, поставивши до них запитання: суб'єкт —> хто сплачує; об 'єкт — що оподатковується; одиниця —> як це що обчислюється; джерело —» з чого сплачується; ставка —> скільки сплачується; квота —» яка частка доходу утримується.

Література:

[1, 5, 6, - 8 10, 19]

Семінарське заняття № 8

Тема: Податки. Податкова система (2 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про податки і податкову систему України, зосередивши їх увагу на необхідності вдосконалення податкового законодавства на різних етапах розвитку економіки.

План

5. Пряме оподаткування.

6. Непряме оподаткування.

7. Платежі за ресурси та інші надходження.

8. Підсистеми оподаткування юридичних і фізичних осіб.

Методичні рекомендації

Розглядаючи класифікацію податків слід показати, що кожний вид податків має свої специфічні риси та функціональне призначення і посідає окреме місце в податковій системі. Класифікація податків проводиться за кількома ознаками: за формою оподаткування, за економічним змістом об'єкта оподаткування, залежно від рівня державних структур, які їх установлюють, за способами стягнення.

Слід звернути увагу на причини, які обумовлюють необхідність неодноразової зміни видів податків.

Розглядаючи податкову систему України, треба мати на увазі, що це - сукупність податків, які стягуються в державі, а також форм і методів їх побудови. Діючу в Україні систему оподаткування доцільно розглянути в двох напрямках: "населення" і "підприємницькі структури".

На завершення теми слід розглянути особливості обчислення і сплати окремих видів податків за групами прямі, непрямі, платежі за ресурси та інші надходження. Для систематизації знань студентів щодо системи оподаткування доцільно також виокремити підсистеми оподаткування юридичних і фізичних осіб.

Література:

[1, 5, 6, - 8 10, 19]

Семінарське заняття № 9

Теми: Бюджет. Бюджетна система. (1 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про місце і значення бюджету в загальній системі фінансових відносин, зосередивши їх увагу на джерелах формування і напрямках використання бюджетних коштів.

План

1. Сутність, призначення та структура бюджету держави.

2. Бюджетний устрій і бюджетна система.

3. Організація взаємовідносин між бюджетами.

4. Бюджетний процес.

Методичні рекомендації

Вивчення теми доцільно розпочати з визначення сутності бюджету і розглянути бюджет з трьох сторін:

— за економічним змістом;

— за формою прояву;

— за матеріальним змістом.

Після цього потрібно визначити місце бюджету в загальній системі фінансових відносин.

Слід звернути увагу на функції бюджету. За допомогою розподільчої функції кошти концентруються в руках держави і використовуються з метою задоволення загальнодержавних потреб. Контрольна функція дає можливість дізнатися наскільки своєчасно і повно фінансові ресурси надходять у розпорядження держави.

Далі слід ознайомитися з бюджетним механізмом фінансового регулювання в умовах переходу до ринкових відносин. При цьому особливу увагу звернути на фінансову програму оздоровлення економіки України і роль бюджету в її здійсненні.

Розглядаючи друге питання, необхідно розібратись в поняттях "бюджетний устрій" і "бюджетна система". Особливо важливе значення має розподіл прибутків і витрат між ланками бюджетної системи.

Студенти повинні знати, що виділення бюджетів ґрунтується на політичному устрої та адміністративно-територіальному поділі кожної країни. Слід підкреслити, що визначальною основою бюджетного устрою є принципи побудови бюджетної системи.

Організація взаємовідносин між бюджетами передбачає виділення їх напрямів, видів та форм. Слід стисло охарактеризувати кожен з них. Необхідно звернути увагу на те, яке значення мають субсидії, субвенції, дотації у збалансуванні бюджетів різних рівнів.

Розглядаючи бюджетний процес, слід зрозуміти, що це регламентований законодавством порядок складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контроль за їх виконанням, затвердженням звітів про виконання бюджетів, які складають бюджетну систему України.

Слід розрізняти поняття бюджетного процесу і бюджетного планування.

Література:

[1, 5, 16, 25]

Семінарське заняття № 10

Теми: Бюджет. Бюджетна система. (2 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про місце і значення бюджету в загальній системі фінансових відносин, зосередивши їх увагу на джерелах формування і напрямках використання бюджетних коштів.

План

5. Економічна сутність доходів і видатків бюджету.

6. Джерела формування бюджетних доходів.

7. Видатки державного бюджету.

8. Збалансований бюджет, бюджетний профіцит і бюджетний дефіцит

Методичні рекомендації

Слід розглянути економічну сутність доходів і видатків бюджету, форми їх прояву і матеріального втілення.

Склад державних доходів значною мірою обумовлений методами, за допомогою яких держава зосереджує необхідні їй кошти. Тому важливе значення має знання форм і методів мобілізації коштів у бюджет. В умовах ринкової економіки основними методами мобілізації державних доходів є податки (в різних формах), позики й емісії.

Далі необхідно зосередити увагу на класифікації бюджетних доходів і видатків.

Розглядаючи формування доходів державного бюджету, слід їх поділити на централізовані і децентралізовані.

Видатки державного бюджету - це частина фінансових відносин, яка обумовлена використанням централізованих і децентралізованих доходів держави. Перехід до фінансового регулювання економіки дає можливість значно зменшити державні видатки, змінити їх склад і структуру, збільшити децентралізовані витрати, які здійснюються безпосередньо державними підприємствами й організаціями.

Стан бюджету як фінансового плану відображає не тільки фінансовий стан держави, а й характеризує багато в чому фінансову ситуацію країни загалом і тому цікавить усіх громадян і кожну підприємницьку структуру. Він характеризується трьома показниками:

— рівновага доходів і видатків;

— перевищення доходів над видатками (бюджетний профіцит);

— перевищення видатків над доходами (бюджетний дефіцит).

Далі необхідно детально розібратися в суті бюджетного дефіциту. Це показник кризового стану державних фінансів, один з факторів розвитку інфляції. Особливу увагу треба звернути на причини прояву і зростання дефіциту бюджету, а саме: посилення економічної нестабільності; скорочення надходжень до бюджету у зв'язку зі зниженням ефективності виробництва, безконтрольне зростання витрат із бюджету. Слід зрозуміти, що покриття бюджетного дефіциту може здійснюватись шляхом отримання державних позик і емісії грошей, а скорочення бюджетного дефіциту може бути досягнуте шляхом скорочення видатків з бюджету.

Література:

[1, 5, 16, 25]

Семінарське заняття № 11

Тема: Страхування. Страховий ринок

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про економічну необхідність і роль страхування у забезпеченні безперервності суспільного виробництва зосередивши їх увагу на формах і методах страхового захисту.

План

1. Економічна необхідність і роль страхування.

2. Форми і види страхування.

3. Організаційна структура страхового ринку.

4. Формування і розвиток страхового ринку в Україні.

Методичні рекомендації

Розглядаючи тему, слід зрозуміти, що страхування - це система економічних відносин, які включають утворення спеціального фонду коштів за рахунок товариств, об'єднань, підприємств та населення і використання його для відшкодування втрат майна від стихійних лих та інших несприятливих (випадкових) явищ, а також для надання громадянам (або їх сім'ям) допомоги за різних подій у їх житті (наприклад, досягнення повного віку, втрата працездатності, смерть).

Далі слід розглянути особливості фінансових відносин у сфері страхування. У процесі страхування здійснюється перерозподіл коштів між учасниками створення спеціального (страхового) фонду: відшкодування втрат одному або кільком страхувальникам проводиться шляхом розподілу втрат на всіх. Число страхувальників, що вносять платежі протягом того чи іншого періоду, більше від числа тих, хто отримує відшкодування (допомогу).

Страховий захист може здійснюватись централізованим і децентралізованим методами. Централізований метод пов'язаний з прямим законодавчим виділенням із національного доходу країни певних фінансових, резервних, в тому числі і страхових фондів. Децентралізовані фінансові резерви утворюються на підприємствах сфери матеріального виробництва для покриття збитків.

Далі слід звернути увагу на те, що страхування буває майнове, особисте та страхування відповідальності. Воно може бути як добровільним, так і обов'язковим. Особливі форми страхування це - перестрахування та співстрахування. Вони дають можливість розподілити та перерозподілити великі ризики між багатьма страховими організаціями.

Студенти повинні знати, що страховий ринок - це сукупність страхових компаній і послуг, що ними надаються. Товаром цього ринку є страхова послуга — конкретний вид страхування. Страхові компанії спеціалізуються як правило, на одній-двох галузях страхування.

Слід зрозуміти, що розвиненість страхового ринку є важливою передумовою стабільного функціонування економіки, забезпечення надійності у життєдіяльності громадян та досягнення раціонального використання наявних у суспільстві фінансових ресурсів. Необхідно звернути увагу на те, що функціонування страхового ринку пов'язане з такими поняттями, як страхове поле і страховий портфель.

Література:

[8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 24]

Семінарське заняття № 12

Тема: Фінансовий ринок

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про економічну необхідність і роль фінансового ринку, зосередивши їх увагу на його основних видах.

План

1. Сутність фінансового ринку.

2. Класифікація фінансових ринків.

3. Ринок цінних паперів.

4. Фондова біржа, її функції.

Методичні рекомендації

Розглядаючи фінансовий ринок, треба мати на увазі, що це сукупність ринкових фінансових інститутів, які спрямовують потік коштів від власників заощаджень до позичальників.

Далі слід розглянути класифікацію фінансових ринків. Це перш за все грошовий ринок і ринок капіталів. Крім того, фінансові ринки можуть бути місцеві, регіональні, національні, міжнародні, всесвітні. Розрізняють також первинний і вторинний фінансові ринки.

Необхідно розібратись в основних ознаках кожного з видів цінних паперів - акцій, облігацій, інвестиційних сертифікатів, векселів, чеків тощо. Слід звернути увагу на номінальну і курсову вартість цінних паперів та збагнути механізм формування останньої під впливом різних факторів, а також порядок визначення засновницького прибутку.

Після цього необхідно зосередитись на вивченні суті, структури та учасників ринку цінних паперів. Слід звернути увагу на те, чому папери розміщуються передусім на первинному ринку цінних паперів та які умови потрібні для їх обертання на вторинному ринку. Треба з'ясувати структуру вторинного ринку цінних паперів, визначити його суб'єкти.

Далі потрібно розібратись в суті та побудові фондової біржі, її ролі на ринку цінних паперів, порядку допуску цінних паперів до обігу на біржі та перевагах, які надає цінним паперам такий допуск. Треба зрозуміти суть та порядок здійснення операцій з цінними паперами на фондовій біржі. За матеріалами періодичної преси необхідно ознайомитись із розвитком та станом ринку цінних паперів в Україні.

Література:

[8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 24]

Семінарське заняття № 13

Теми: Фінанси суб’єктів господарювання

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про фінанси підприємницьких структур і державні фінанси, зосередивши їх увагу на напрямках державних видатків.

План

1. Сутність, функції та основи організації фінансів підприємницьких структур.

2. Методи організації фінансової діяльності підприємств.

3. Фінансові ресурси підприємства та джерела їх формування.

4. Фінансові результати суб'єктів господарювання.

Методичні рекомендації

Розкриваючи зміст першого питання, насамперед треба зрозуміти, що фінанси підприємницьких структур призначені для забезпечення їх виробничої діяльності. Основою фінансів підприємницьких структур є формування фінансових ресурсів, здійснення витрат та отримання і розподіл доходів з метою забезпечення відтворення виробництва. Підсумки фінансової діяльності відображають у фінансових результатах -прибутках чи збитках. Порушення у функціонуванні фінансових ресурсів негативно впливає на виробництво. Брак ресурсів веде до падіння виробництва, а їх відсутність - до його припинення.

Висвітлюючи методи організації фінансової діяльності підприємств, слід підкреслити, що фінансова діяльність підприємств може бути організована трьома методами, а саме: комерційний рахунок; неприбуткова діяльність; кошторисне фінансування. Відмінність між окремими методами полягає у схемі та принципах організації фінансової діяльності, тобто у встановленні взаємозалежності між фінансовими ресурсами і джерелами їх формування, доходами, витратами і фінансовими результатами.

Вивчаючи третє питання слід зрозуміти сутність, склад і класифікацію фінансових ресурсів підприємств та джерела їх формування. Необхідно пам'ятати, що стабільність функціонування підприємства ґрунтується на достатності фінансових ресурсів та їх стабільному кругообігу. Перспективи розвитку підприємства визначаються його можливостями у нарощенні та залученні фінансових ресурсів.

Розглядаючи питання формування фінансових результатів суб'єктів господарювання, необхідно пам'ятати, що фінансовими результатами діяльності суб'єктів підприємництва є прибуток або збиток. Діяльність підприємств у сфері фінансових результатів спрямована на забезпечення отримання прибутку та його оптимальний розподіл і використання, а за наявності збитків - на встановлення їх причин та джерел покриття. Слід зрозуміти, що досягнення позитивного, збалансованого з потребами фінансового результату забезпечується цілеспрямованим управлінням процесом формування прибутку на основі комплексного урахування всіх зовнішніх та внутрішніх чинників, що впливають на виробництво та реалізацію товарів, робіт, послуг.

Література:

[2, 3, 4, 5, 7, 25]

Семінарське заняття № 14

Тема: Міжнародні фінанси

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про економічну природу й призначення міжнародних фінансів, зосередивши їх увагу на міжнародних фінансових відносинах та валютному ринку.

План

1. Економічна природа й призначення міжнародних фінансів.

2. Міжнародні фінансові відносини та валютний ринок.

3. Фінанси міжнародних організацій.

4. Міжнародні фінансові інституції.

Методичні рекомендації

Розпочати вивчення теми необхідно з розгляду економічної природи й призначення міжнародних фінансів. Міжнародні фінанси - це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв'язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та національному рівнях централізованих грошових фондів.

Далі слід визначити, що собою являють міжнародні фінансові відносини. Необхідно показати за якими напрямками вони можуть бути згруповані. Варто взяти до уваги і те, що міжнародні фінанси розглядаються у вузькому і широкому розумінні.

Здійснення міжнародних фінансових відносин потребує купівлі-продажу необхідної для розрахунків валюти та визначення валютного курсу. Ці операції забезпечуються через спеціальний фінансовий інститут - валютний ринок, який є базовою ланкою сфери міжнародних фінансів.

Міжнародні фінанси (у вузькому розумінні) відображають діяльність міжнародних організацій і фінансових інституцій. Студенти повинні знати, що фінансова діяльність міжнародних організацій пов'язана з формуванням і використанням їх бюджету та цільових фондів. Слід розглянути фінанси провідних міжнародних організацій - ООН та ЄС. Характеристику діяльності цих організацій слід здійснити за такими питаннями: час заснування; функції; напрями діяльності; формування бюджету; витрати бюджету; контроль за діяльністю фонду.

При розгляді міжнародних фінансових інституцій слід звернути увагу на те, що вони поділяються на дві групи: всесвітні та регіональні.

Міжнародний валютний фонд є провідною світовою фінансовою інституцією, яка має статус спеціалізованої установи ООН. Студенти повинні знати особливості діяльності цього фонду, форми кредитування та їх характеристику, регулювання валютних відносин.

Далі слід розглянути діяльність Групи світового банку, що включає до свого складу чотири міжнародні фінансові інституції: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР); Міжнародну асоціацію розвитку (МАР); Міжнародну фінансову корпорацію (МФК) та Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАГІ) і спеціалізовану структуру - Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних конфліктів (МЦУІК).

Особливу увагу необхідно звернути на те, яку роль відіграють всесвітні міжнародні фінансові інституції у світовій економіці. На завершення теми слід розглянути особливості діяльності Європейського центрального банку, Європейського інвестиційного банку і Європейського банку реконструкції і розвитку.

Література

[1, 5-10,17,22,24]

Семінарське заняття № 15

Тема: Фінансовий менеджмент

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про економічну необхідність і роль фінансового менеджменту, зосередивши їх увагу на його основних видах.

План

5. Сутність фінансового менеджменту.

6. Мета фінансового менеджменту.

Методичні рекомендації

Треба знати, що об'єктом фінансового менеджменту є фінансово-господарська діяльність суб'єктів господарювання. Фінансовий менеджмент, як і підприємництво, ґрунтується на принципах свободи економічного вибору: 1) вибір здійснюють люди;

2) завжди є багатоваріантність вибору управлінських рішень, проектів (субститутів); 3) будь-який варіант рішення, кожен проект оцінюється з позиції раціонального мислення за найкращим співвідношенням витрати/вигоди (доходи); 4) вибір здійснюється в умовах невизначеності, а отже, є ризиковим, тому кожен варіант рішення, проект оцінюється з позиції оптимальності за співвідношенням ризик/доходи; 5) персональна відповідальність за вибір; 6) контроль виконання рішення, реалізації проекту.

В другому питанні розкривається, що політика управління окремими аспектами фінансової діяльності підприємств залежить від умов їх господарювання, масштабів і галузевих особливостей діяльності, кваліфікаційного рівня фінансових менеджерів, допустимого рівня ризику.

Література

[1, 5-10,17,22,24]

Семінарське заняття № 16

Тема: Фінансовий менеджмент (2 частина)

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про економічну необхідність і роль фінансового менеджменту, зосередивши їх увагу на його основних видах.

План

7. Основні завдання фінансового менеджменту

8. Стратегія і тактика фінансового менеджменту.

Методичні рекомендації

Менеджери в процесі управління фінансами підприємства можуть ставити перед собою різну мету: виживання в конкурентному просторі; досягнення фінансової рівноваги; лідерство в боротьбі з конкурентами; максимізація ринкової вартості підприємства; зростання обсягу виробництва і реалізації продукції; максимізація прибутку і мінімізація витрат; забезпечення рентабельної діяльності; мінімізація фінансових ризиків.

В четвертому питанні визначається, що фінансова тактика підприємства — конкретні фінансові прийоми і методи, які застосовує підприємство для вирішення стратегічних завдань. Завдання тактики фінансового менеджменту — вибір найбільш оптимального рішення і найбільш привабливих у конкретній господарській ситуації інструментів фінансового управління.

Відповідно, фінансова стратегія підприємства — формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства і вибір найефективніших шляхів іх досягнення.