- •0502 – "Менеджмент"
- •Тема 1. Поняття, зміст і організація управлінського обліку
- •1.1. Поняття управлінського обліку, його значення в управлінні та місце в системі облікової інформації
- •1.2. Взаємозв’язок та відмінності фінансового і управлінського обліку
- •1.3. Процес формування і розвитку управлінського обліку
- •1.4. Організація управлінського обліку
- •1.5. Використання в управлінні показників фінансової звітності
- •Тема 2. Класифікація і поведінка витрат. Аналіз взаємозв’язку
- •2.1. Склад витрат підприємства та їх регламентація в Україні
- •2.2. Класифікація витрат підприємства
- •2.4. Поняття про маржинальний дохід та аналіз взаємозв’язку
- •Для визначення суми очікуваного прибутку (оп) при заданому обсягу реалізації використовують такі рівняння:
- •Тема 3. Методи і способи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)
- •3.1. Поняття собівартості та її види. Методи обліку витрат
- •І калькування собівартості
- •3.2. Облік і розподіл непрямих витрат
- •Списання витрат допоміжних виробництв методом прямого розподілу
- •Списання витрат допоміжних виробництв методом одночасного розподілу
- •3.3. Калькулювання собівартості по замовленнях
- •3.4. Калькулювання собівартості по процесах
- •3.5 Порівняльна характеристика калькулювання собівартості по замовленнях і по процесах
- •3.6 Системи калькулювання повних і змінних витрат
- •Тема 4. “Стандарт-кост” та нормативний облік витрат і калькулювання собівартості продукції
- •4.1 Загальна характеристика і основні принципи систем “стандарт-кост” та нормативного обліку витрат та калькування собівартості продукції
- •4.2. Порядок коригування витрат і визначення нормативної собівартості
- •Лист нормативних витрат на одиницю виробу а. Перелік матеріалів
- •Б. Перетворюючі операції
- •4.4. Аналіз відхилень від нормативів та їх впливу на прибуток
- •Тема 5. Диференціальний аналіз релевантної інформації для прийняття управлінських рішень
- •5.1. Загальні поняття про концепцію диференціювання витрат і доходів
- •Та аналіз альтернативних варіантів
- •5.2. Типи операційних рішень. Аналіз і вибір альтернативних варіантів
- •5.2.1. Рішення про спеціальне замовлення
- •5.2.2. Виробляти чи купувати?
- •5.2.3. Ліквідація або скорочення збиткового виду діяльності
- •5.2.4. Інші типи задач альтернативного вибору
- •5.3. Оптимальне використання ресурсів в умовах обмежень
- •5.3.1. Аналіз при наявності одного обмеження
- •5.3.2. Аналіз при двох обмеженнях
- •3.3.3. Аналіз при трьох і більше обмеженнях
- •5.4. Моделі прийняття рішень в умовах ризику та невизначеності
- •5.5. Методи управління робочим капіталом
- •5.5.1. Управління запасами
- •5.5.2. Управління дебіторською заборгованістю
- •5.5.3. Управління грошовими коштами
- •5.5.4. Управління кредиторською заборгованістю та овердрафтами
- •Тема 6. Аналіз інформації для прийняття довгострокових рішень
- •6.1. Загальні принципи і стадії аналізу інвестиційних проектів
- •Порівняння методики розрахунку простих і складних відсотків
- •Розрахунок середньої вартості капіталу
- •6.2. Методи оцінки проектів капітальних вкладень
- •Тема 7. Бюджетне планування і контроль
- •7.1. Суть бюджетного планування і види бюджетів
- •7.2. Порядок складання і узгодження бюджетів
- •Бюджет витрат на збут
- •Бюджетний звіт про фінансові результати
- •Окремі показники цього бюджету можуть бути деталізовані по періодах року.
- •Графік очікуваних грошових видатків на оплату праці
- •Бюджет грошових коштів
- •7.3. Контроль за виконанням бюджетів і аналіз відхилень
- •Тема 8. Облік за центрами відповідальності
- •8.1. Поняття і типи центрів відповідальності. Загальна концепція обліку за центрами відповідальності
- •8.2. Облік відповідальності на основі стандартних витрат
- •8.3. Організація обліку відповідальності за методом “тариф-година-машина”
- •8.4. Оцінка діяльності центрів відповідальності
- •8.4.1. Оцінка діяльності центрів доходу
- •8.4.2. Оцінка діяльності центрів витрат
- •8.4.3. Оцінка діяльності центрів прибутку
- •8.4.4. Оцінка діяльності центрів інвестицій
- •8.5. Поняття про трансфертне ціноутворення
- •Тема 9. Стратегічний управлінський облік
- •9.1. Поняття стратегічного управління та стратегічного управлінського обліку
- •9.2. Калькулювання собівартості за видами діяльності
- •9.3. Всебічне управління витратами
- •9.3.1. Калькулювання витрат за весь життєвий цикл продукту
- •9.3.2. Витрати на якість
- •9.3.3. Система “якраз вчасно” та її вплив на облік
- •9 .4. Перспективні рішення з питань ціноутворення
- •9.4.1. Економічна модель ціноутворення
- •9.4.2. Ціноутворення за принципом “витрати плюс”
- •9.4.3. Ціноутворення на основі вартості часу та матеріалів
Лист нормативних витрат на одиницю виробу а. Перелік матеріалів
Вид матеріалів |
Кількість за нормою |
Ціна за нормативом, грн. |
Загальні витрати грн. |
Матеріали А, кв. см. |
120 |
0,10 |
12,00 |
Деталі Б, шт. |
6 |
3,00 |
18,00 |
Компонент В, шт. |
1 |
20,00 |
20,00 |
Разом матеріалів |
х |
х |
50,00 |
Б. Перетворюючі операції
Операція |
Час за нормою, год. |
Нормативна розцінка, грн. |
Загальні витрати, грн. |
Обробка матеріалу А |
1,00 |
12,50 |
12,50 |
Встановлення деталей Б |
0,50 |
12,50 |
6,25 |
З’єднання з компонентом В |
0,10 |
9,00 |
0,90 |
Перевірка і пакування |
0,15 |
9,00 |
1,35 |
Разом трудовитрат |
1,75 |
х |
21,00 |
В. Накладні витрати за ставкою 10 грн. за робочий час, всього – 17,50 грн.
Г. Загальні нормативні витрати на одиницю продукції – 88,50 грн.
Сума нормативних витрат на одиницю продукції – це нормативна собівартість, яка використовується для оцінки продукції при її оприбуткуванні з виробництва, оцінки запасів, визначення собівартості реалізованої продукції, порівняння фактичної собівартості з нормативною, вирішення питань ціноутворення тощо.
Протягом року можливі зміни норм витрат у випадках зміни умов виробництва (заміна обладнання, матеріалів, впровадження нової технології виробництва тощо).
4.3. Облік відхилень від нормативів у системі “стандарт-кост”
Основна мета системи нормативного обліку полягає в тому, щоб полегшити контроль за витратами шляхом порівняння фактичних витрат з нормативними. У зарубіжних підприємствах нормативи часто використовують лише для оперативного контролю витрат і відхилення від нормативів не відображають на окремих рахунках. Але така практика вважається менш ефективною. Доцільнішим є систематичний облік відхилень на рахунках з наступним списанням їх на собівартість реалізованої продукції та відображенням в управлінській звітності.
Для обліку матеріальних витрат та відхилень від нормативу застосовують методи сигнального документування, партіонного розкрою та інвентарний. Для обліку витрат на оплату праці використовують методи обліку виробітку за кінцевою операцією, інвентарний, розрахунковий та за кожною виробничою операцією.
Можливі різні варіанти обліку за нормативними витратами.
Один із можливих варіантів полягає в тому, що відхилення від норм відображаються на спеціальних рахунках під час їх виникнення (або одночасно з витратами). При цьому придбані матеріали оцінюють за нормативною ціною, а відхилення від нормативної вартості відносять на окремий рахунок “Відхилення основних матеріалів за ціною”. На рахунок “Незавершене виробництво” списують нормативну кількість матеріалів в оцінці за нормативною ціною, а відхилення відносять на спеціальний рахунок “Відхилення основних матеріалів за кількістю”. У такому ж порядку відображають відхилення витрат на оплату праці та накладних витрат. При цьому на рахунках відхилень перевитрати записують по дебету, а економію – по кредиту рахунка.
Таким чином, на дебеті рахунка “Незавершене виробництво” відображають лише нормативні витрати, а на кредиті – нормативну собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт). Відхилення від нормативів у системі “стандарт-кост” повинні бути розподілені у кінці звітного періоду та списані на рахунки “Незавершене виробництво”, “Готова продукція” та “Собівартість реалізації” пропорційно до залишків на цих рахунках на кінець періоду. Така методика більше відповідає принципу узгодження витрат і доходів, який передбачає, щоб витрати на продукцію відображалися у звіті про фінансові результати в тому періоді, у якому цю продукцію було реалізовано, а не тоді, коли вона була виготовлена. Особливо це легко зробити при позамовному методі обліку витрат і обчислення собівартості, коли залишків готової продукції на складі практично не буває, а усі відхилення можуть бути ідентифіковані з конкретними замовленнями.
У той же час, адміністрація підприємства часто зацікавлена в одержані даних про відхилення оперативно з метою прийняття управлінських рішень. Тому в управлінському обліку ( для внутрішнього використання) усі відхилення розцінюють як витрати звітного періоду і щомісяця списують на рахунок “Собівартість реалізації” або безпосередньо на рахунок “Фінансові результати”.
Методику відображення відхилень на рахунках за цим методом розглянемо на такому прикладі.
Приклад. Господарські операції по відображенню відхилення витрат від нормативів у момент їх виникнення:
1. Одержані матеріали від постачальника: кількість – 10000 кг, нормативна вартість – 50000 грн., фактична вартість придбання – 52000 грн.
Основні матеріали 50000
Відхилення основних матеріалів за ціною 2000
Розрахунки з постачальниками 52000
2. Списані матеріали, витрачені на виробництво: за нормою – 4800 кг, фактично – 4820 кг. Матеріали оцінені за нормативною вартістю (5 грн. за 1 кг)
Незавершене виробництво 24000
Відхилення основних матеріалів за кількістю 100
Основні матеріали 24100
3. Нарахована оплата праці основним робітникам: за нормою – 2000 годин по 4 грн. за годину, фактично нараховано за 1900 годин по 4, 20 грн. за годину
Незавершене виробництво 8000
Відхилення оплати праці за тарифами 380
Розрахунки з оплати праці 7980
Відхилення оплати праці за нормами 400
4. Відображаються фактично понесені виробничі накладні витрати
Виробничі накладні витрати 3000
Різні рахунки активів та зобов’язань 3000
5. Розподіляються і списуються виробничі накладні витрати (нормативна ставка 1,60 грн. на одну людино-годину прямих витрат праці)
Незавершене виробництво 3200
Виробничі накладні витрати 3000
Відхилення накладних витрат за базою розподілу 160
Відхилення накладних витрат за ставкою розподілу 40
6. Оприбуткована вироблена продукція за нормативною собівартістю 33000 грн.
Готова продукція 33000
Незавершене виробництво 33000
7. Списується нормативна собівартість реалізованої продукції – 30000 грн.
Собівартість реалізації 30000
Готова продукція 30000
8. Списуються на рахунок “Собівартість реалізації” відхилення від нормативів
а) матеріалів за ціною – 2000 грн.
Собівартість реалізації 2000
Відхилення основних матеріалів за ціною 2000
б) матеріалів за кількістю – 100 грн.
Собівартість реалізації 100
Відхилення основних матеріалів за кількістю 100
в) оплати праці за тарифами – 380 грн.
Собівартість реалізації 380
Відхилення оплати праці за тарифами 380
г) оплати праці за нормами – 400 грн.
відхилення оплати праці за нормами 400
Собівартість реалізації 400
д) накладних витрат за базою розподілу – 160 грн.
Відхилення накладних витрат за базою розподілу 160
Собівартість реалізації 160
е) накладних витрат за ставкою розподілу – 40 грн.
Відхилення накладних витрат за ставкою розподілу 40
Собівартість реалізації 40
9. Фактична собівартість реалізованої продукції списується на рахунок фінансових результатів – 31880 грн.
Фінансові результати 31880
Собівартість реалізації 31880
Після відображення наведених операцій на рахунку “Собівартість реалізації” визначається фактична собівартість реалізованої продукції (рис. 4.3), яка і списується на рахунок “Фінансові результати”. Ці ж показники будуть перенесені у “Звіт про фінансові результати” (для внутрішнього використання).
Другий метод відображення відхилень від нормативів на бухгалтерських рахунках полягає у тому, що на дебет рахунка “Незавершене виробництво” відносять фактичну вартість використаних матеріалів, оплати праці та виробничих накладних витрат, а по кредиту цього рахунка відображають нормативну собівартість виготовленої продукції. У цьому випадку для визначення відхилень від нормативів не використовують їх документування, а здійснюють аналітичні розрахунки. Для цього спочатку визначають нормативну собівартість залишку незавершеного виробництва на кінець звітного періоду. З цією метою проводиться інвентаризація незавершеного виробництва та його нормативна оцінка. Різниця між фактичною сумою залишку на рахунку “Незавершене виробництво” та його нормативною оцінкою показує загальну суму відхилень від нормативів, причини яких і виявляють в оперативному порядку або аналітичними методами. Сума відхилень розподіляється між незавершеним виробництвом, готовою та реалізованою продукцією і списується на відповідні рахунки.
Практика нормативного обліку витрат, що склалася в Радянському Союзі, передбачала можливість трьох варіантів обліку:
облік витрат за нормами та окремо облік відхилень від норм;
паралельний облік фактичних і нормативних витрат;
змішаний облік.
Фактична собівартість виготовленої продукції визначається за такою методикою як алгебраїчна сума нормативної собівартості, відхилення за рахунок зміни норм та відхилення фактичних витрат від нормативних.
Така методика обліку зумовлювала збільшення обсягу облікових робіт та зниження оперативності і аналітичності облікової інформації, що призводило до формалізму у застосуванні цього методу обліку. В той же час, система “стандарт-кост” орієнтована на зменшення обсягу облікових робіт порівняно з системою обліку фактичних витрат, тому що при її застосуванні відпадає необхідність індивідуального аналітичного обліку витрат матеріалів і праці на кожен вид продукції. Самі ж нормативи встановлюються періодично і часто використовуються без зміни протягом тривалого часу, якщо не відбувається змін у технології виробництва. Рівень же накладних витрат у всіх випадках переглядається щорічно (незалежно від того, застосовується система “стандарт-кост” чи ні) і не впливає суттєво на відхилення обсягу облікових робіт. Це і зумовило значне поширення та тривале використання системи “стандарт-кост” у практиці зарубіжних підприємств.
Різні рахунки активів та зобов’язань |
|
Матеріали |
|
Незавершене виробництво |
|||
Д |
К |
|
Д |
К |
|
Д |
К |
|
1) 52000 |
|
1) 50000 |
2) 24100 |
|
2) 24000 |
6) 33000 |
|
3) 7980 |
|
Об. 50000 |
Об. 24100 |
|
3) 8000 |
|
|
4) 3000 |
|
С-до 25900 |
|
|
5) 3200 |
|
|
|
|
|
|
|
Об. 35200 |
Об. 33000 |
Виробничі накладні витрати |
|
Відхилення матеріалів за ціною |
|
С-до 2200 |
|
||
|
|
||||||
Д |
К |
|
Д |
К |
|
Готова продукція |
|
4) 3000 |
5) 3000 |
|
1) 2000 |
8а) 2000 |
|
Д |
К |
Об. 3000 |
Об. 3000 |
|
Об. 2000 |
Об. 2000 |
|
6) 33000 |
7) 30000 |
С-до – |
|
|
С-до – |
|
|
Об. 33000 |
Об. 30000 |
|
|
|
|
|
|
С-до 3000 |
|
Відхилення накладних витрат за базою розподілу |
|
Відхилення матеріалів за кількістю |
|
|
|
||
Собівартість реалізації |
|||||||
Д |
К |
|
Д |
К |
|
Д |
К |
8д) 160 |
5) 160 |
|
2) 100 |
8б) 100 |
|
7) 30000 |
8г) 400 |
Об. 160 |
Об. 160 |
|
Об. 100 |
Об. 100 |
|
8а) 2000 |
8д) 160 |
С-до – |
|
|
С-до 100 |
|
|
8б) 100 |
8е) 40 |
|
|
|
|
|
|
8в) 380 |
9) 31880 |
Відхилення накладних витрат за ставкою розподілу |
|
Відхилення оплати праці за тарифами |
|
Об. 32480 |
Об. 32480 |
||
С-до – |
|
||||||
Д |
К |
|
Д |
К |
|
|
|
8е) 40 |
5) 40 |
|
3) 380 |
8в) 380 |
|
Фінансові результати |
|
Об. 40 |
Об. 40 |
|
Об. 380 |
Об. 380 |
|
Д |
К |
С-до – |
|
|
С-до – |
|
|
9) 31880 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відхилення оплати праці за нормами |
|
|
|
|
|
|
|
Д |
К |
|
|
|
|
|
|
8г) 400 |
3) 400 |
|
|
|
|
|
|
Об. 400 |
Об. 400 |
|
|
|
|
|
|
С-до – |
|
|
|
|
Рисунок 4.3. Взаємозв’язок рахунків при відображенні господарських операцій в системі “стандарт-кост”
