- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •Вимоги до оформлення лабораторних робіт
- •Визначення основних термінів
- •І формування концепції вантажного автомобіля
- •1.1. Номер варіанта завдання
- •1.2. Визначення області переважного застосування автомобіля
- •1.3. Вибір типу ходової частини вантажівки
- •1.1. Основні характеристики автомобільних доріг
- •1.4. Вибір коефіцієнта вантажопідйомності автомобіля
- •1.5. Вибір кількості місць для сидіння у кабіні (чи салоні) автомобіля, включаючи і місце водія
- •1.6. Визначення маси автомобіля у спорядженому стані
- •1.11. Вибір колісної формули
- •1.12. Вибір прототипу чи найближчого аналога
- •1.13. Визначення коефіцієнта навантаження задніх коліс
- •1.14. Визначення коефіцієнта зчіпної маси
- •1.15. Визначення найбільшого коефіцієнта опору дороги , на якій повністю завантажений автомобіль повинен розвивати задану максимальну швидкість руху
- •1.2. Максимально можливі кути підйомів ,
- •1.3. Максимальні значення коефіцієнтів опору дороги ,
- •1.16. Визначення найбільшого коефіцієнта опору дороги , на якій повністю завантажений автомобіль повинен бути здатним рухатись на першій передачі
- •1.4. Максимальні значення коефіцієнтів опору дороги ,
- •1.17. Вибір значення коефіцієнта зчеплення ведучих коліс з дорогою у найважчих умовах
- •2. Визначення основних конструктивних параметрів автомобіля
- •2.1. Визначення ваги автомобіля і вантажу
- •2.2. Підбір шин для автомобіля
- •2.3. Визначення радіуса кочення коліс
- •2.4. Вибір значення коефіцієнта корисної дії трансмісії
- •2.5. Вибір значення коефіцієнта аеродинамічного опору
- •2.1. Значення коефіцієнта
- •2.6. Визначення лобової площі автомобіля
- •2.8. Сила опору дороги у заданих умовах руху
- •3.1. Вибір положення робочої точки
- •3.2. Визначення потужності двигуна , мінімально необхідної для руху автомобіля в умовах, заданих у п. 1.15
- •3.3. Вибір номінальної потужності двигуна автомобіля
- •3.4. Вибір типу двигуна
- •3.5. Вибір номінальної кутової швидкості обертання колінчастого вала двигуна
- •3.6 Визначення номінального крутного моменту двигуна
- •3.7 Вибір кутової швидкості обертання колінчастого вала, при якій вступає у роботу обмежувач швидкості обертання
- •4. Побудова зовнішньої швидкісної характеристики двигуна
- •4.1. Вибір значень коефіцієнтів рівняння с.Р.Лейдермана
- •4.2. Розрахунок зовнішньої швидкісної характеристики
- •4.3. Побудова шкал для графіка зовнішньої швидкісної характеристики двигуна
- •4.4. Побудова графіка зовнішньої швидкісної характеристики
- •5. Визначення основних параметрів трансмісії
- •5.2. Визначення передаточного числа коробки передач на вищій (п-ній) передачі
- •5.3. Визначення передаточного числа головної передачі
- •5.4. Визначення передаточного числа коробки передач на першій передачі
- •5.5. Визначення попереднього значення знаменника геометричної прогресії ряду передаточних чисел
- •5.6. Визначення кількості п основних передач
- •5.7. Визначення уточненого значення знаменника геометричної прогресії ряду передаточних чисел
- •5.8. Визначення передаточних чисел коробки передач на другій і більш високих передачах
- •6. Побудова тягових характеристик автомобіля за вільною силою тяги
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Побудова тягової характеристики автомобіля за вільною силою тяги, можливою за двигуном
- •6.1. Розрахунок тягової характеристики автомобіля
- •7.Побудова універсальної динамічної характеристики автомобіля
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2. Універсальна динамічна характеристика автомобіля, можлива за двигуном
- •7.1. Координати опорних точок для побудови променів
- •7.3. Перевірка універсальної динамічної характеристики на відповідність умовам, зазначеним у концепції автомобіля
- •7.4. Визначення максимальних швидкостей руху автомобіля
- •8. Визначення потужності, потрібної для руху автомобіля на вищій передачі
- •8.1. Потужність, необхідна для руху автомобіля
- •8.2. Потужність, необхідна для руху автомобіля
- •9. Побудова економічної характеристики
- •9.1. Економічна характеристика автомобіля на вищій передачі
- •10. Побудова променевої діаграми швидкості руху автомобіля
- •Список літератури
- •Додаток 1. Округлення і запис проміжних і кінцевих результатів технічних обчислень
- •Д1.4. Залежність можливої похибки округлення числа від кінцевої кількості значущих цифр у ньому
- •Додаток 2 Перелік автомобілів звичайної і підвищеної прохідності, коефіцієнти вантажопідйомності яких наведено на рис. 1.1
- •Додаток 3. Перелік автомобілів високої прохідності, коефіцієнти вантажопідйомності яких наведено на рис. 1.2
- •Додаток 4. Перелік автомобілів, характеристики двигунів яких наведено на рис. 2.3
- •Додаток 6. Коротка технічна характеристика деяких вантажних автомобілів звичайної і підвищеної прохідності
- •Додаток 7. Коротка технічна характеристика
- •Додаток 8. Коротка технічна характеристика деяких шин для комерційного транспорту
- •Додаток 9. Променеві діаграми швидкості руху деяких автомобілів
- •Додаток 10. Приклад оформлення лабораторних робіт
- •Реферат
- •1. Вихідні дані і формування концепції автомобіля
- •1.16. Найбільший коефіцієнт опору дороги , на якій повністю завантажений автомобіль повинен бути здатним рухатись на першій передачі
- •1.17. Коефіцієнт зчеплення ведучих коліс з дорогою у найважчих умовах
- •2. Основні конструктивні параметри автомобіля
- •2.1. Вага автомобіля і вантажу
- •2.2. Підбір шин для автомобіля
- •2.3. Радіус кочення коліс
- •2.4. Значення коефіцієнта корисної дії трансмісії
- •2.5. Вибір значення коефіцієнта аеродинамічного опору
- •2.6. Визначення лобової площі автомобіля
- •2.7. Сила опору повітря , яка спостерігається при заданій максимальній швидкості руху
- •2.8. Сила опору дороги, прийнятої у п. 1.15
- •2.9. Сумарна зовнішня сила опору рухові автомобіля , яка спостерігається при заданій максимальній швидкості
- •3. Основні конструктивні параметри двигуна
- •3.5. Номінальний крутний момент двигуна
- •3.6. Кутова швидкість обертання колінчастого вала, при якій вступає у роботу обмежувач швидкості обертання
- •4. Побудова зовнішньої швидкісної характеристики двигуна
- •4.1. Коефіцієнти рівняння с.Р.Лейдермана
- •4.2. Розрахунок зовнішньої швидкісної характеристики
- •5. Основні параметри трансмісії
- •5.1. Передаточне число трансмісії на вищій (п-ній) передачі
- •5.2. Передаточне числа коробки передач на вищій (п-ній) передачі
- •5.3. Передаточне число головної передачі
- •5.4. Передаточне число коробки передач на першій передачі
- •6. Тягова характеристика автомобіля за вільною силою тяги
- •6.1. Розрахунок тягової характеристики автомобіля
- •7. Універсальна динамічна характеристика автомобіля, можлива за двигуном
- •8. Визначення потужності, потрібної для руху автомобіля
- •8.1. Потужність, необхідна для руху автомобіля
- •8.2. Потужність, необхідна для руху автомобіля
- •9. Економічна характеристика автомобіля
- •9.1. Економічна характеристика автомобіля на вищій передачі
- •10. Променева діаграма швидкості руху автомобіля
4.3. Побудова шкал для графіка зовнішньої швидкісної характеристики двигуна
За даними, наведеними у таблиці, на аркуші міліметрового паперу формату не менше А4, розміщеному вертикально, будують шкали для графіка ЗШХ двигуна, зразок якого наведено на рис. 4.1 додатка 10.
По горизонтальній осі відкладають шкалу числових значень кутової швидкості обертання колінчастого вала , яка повинна охоплювати всі значення кутової швидкості , наявні у табл. 4.1.
Наприклад, у табл. 4.1 додатка 10 найменшим значенням є 120 рад/с, а найбільшим – 330 рад/с. Внаслідок цього шкалу на графіку ЗШХ доцільно почати із значення 100 рад/с, а закінчити значенням 350 рад/с – див. рис. 4.1 додатка 10.
Надзвичайно важливим є правильна побудова шкали. Вона повинна задовольняти таким умовам:
а) довжина шкали повинна бути якомога більшою, що дозволить точніше знаходити на графіку необхідні числові значення;
б) масштаб шкали повинен бути таким, щоб значенню кутової швидкості обертання колінчастого вала, рівному 10 рад/с, на міліметровому папері відповідала кругла кількість поділок – 5, 10, 20 або 50. Це дуже спрощуватиме знаходження будь-яких проміжних значень на шкалі, що полегшить побудову графіка ЗШХ і зменшить можливість виникнення помилок при побудові чи зчитуванні кривих;
в) оцифровку шкали слід виконувати лише круглими числовими значеннями, як на лінійці – 50, 100, 150, 200 тощо. Ні в якому випадку не можна оцифровувати шкалу тими числовими значеннями, які отримано у таблиці.
По бокам графіка будують дві вертикальні шкали – одну для поточних значень крутного моменту двигуна М, а другу для поточних значень потужності .
Кожна з них повинна бути побудована з врахуванням тих же вимог, що були описані вище.
Як приклад недосконалості побудови шкал, наведених на рис. 4.1 додатка 10, слід вказати на наявність великого порожнього місця у нижній частині графіка. Цього можна було уникнути двома шляхами:
а) вертикальні шкали (або хоча б одну з них) зробити більшого розміру;
б) зменшити висоту площі паперу, відведеної під графік, „обрізавши” її порожню нижню частину.
Оцифровка вертикальних шкал повинна бути виконана лише круглими цифровими значеннями на зразок:
0,40, 0,50, 0,60, …;
або 0,40, 0,45, 0,50, ;
або 0,40, 0,42, 0,44, 0,46, 0,48, 0,50,
або 0,40, 0,41, 0,42, 0,43, 0,44, 0,45,….
Не допускається нанесення на шкали некруглих числових значень на зразок 0,400, 0,433, 0,467, 0,500; або довільних, не систематизованих даних на зразок 0,412, 0, 457, 0,479, 0,534 тощо.
4.4. Побудова графіка зовнішньої швидкісної характеристики
Після закінчення побудови шкал на поле графіка наносять добре помітні точки, якими позначають пари чисел „ – М” або „ – N” з табл. 4.1. Наприклад, для побудови кривої крутного моменту М за даними табл.4.1 виконують такі дії:
а) з першого рядка табл. 4.1 виписують числові значення = 120 рад/с і М = 0,620 кН.м, після чого на поле графіка наносять точку на перетині вертикальної лінії, яка проходить через значення = 120 рад/с і горизонтальної лінії, яка проходить через значення М = 0,620 кН.м. На перетині цих ліній ставлять точку;
б) аналогічним чином виписують числові значення і М з другого рядка табл. 4.1, після чого на поле графіка наносять другу точку;
в) процедуру повторюють до самого нижнього рядка таблиці включно.
Після нанесення останньої точки їх
з’єднують за допомогою лекала
плавною лінією крутного моменту
,
яка являє собою ЗШХ двигуна за крутним
моментом.
Відрізки лінії, які мають малу кривизну, слід проводити за допомогою гнучкої лінійки. Цю роботу виконують удвох: один ставить лінійку ребром на аркуш паперу і згинає її таким чином, щоб вона проходила біля нанесених точок; а другий проводить олівцем лінію під цю зігнуту лінійку.
Причому ЗШХ може не зовсім точно проходити через всі без винятку точки, бо кожна з них (точок) обтяжена деякою випадковою похибкою обчислення. Але великих відхилень лінії від розрахункових точок не повинно бути – їх поява свідчить про низьку культуру виконання обчислень або про помилки при обчисленнях.
Аналогічним чином будують і лінію ЗШХ
двигуна за потужністю. Для цього з табл.
4.1 послідовно виписують пари чисел
і
,
за якими будують точки і лінію потужності
.
Насамкінець на вільному місці поля графіка у вигляді таблички записують числові значення основних характерних точок ЗШХ:
▪ номінальної потужності двигуна
;
▪ номінальної швидкості обертання колінчастого вала двигуна ;
▪ максимального значення крутного
моменту
;
▪ швидкості обертання колінчастого вала , при якій спосте-рігається максимальне значення крутного моменту .
