2.3. Визначення радіуса кочення коліс

Порада. Обчислення за формулою (2.7) і за іншими аналогічними формулами (у яких шуканим є одне значення із деякого числового інтервалу) виконують таким чином:

а) визначають крайні точки числового інтервалу, у якому знаходиться шукане значення. Наприклад, при зовнішньому діаметрі шини D₀ =1060 мм:

м; (2.7 а)

б) обирають одне з найбільш „круглих” числових значень, яке знаходиться всередині інтервалу, у нашому випадку це 0,51м.

в) обране значення приймають як радіус кочення колеса, про що у наступному після формули (2.7 а) рядку роблять запис:

„Приймаємо радіус кочення колеса рівним 0,51 м.”

Виконуючи на арифметичному (не на інженерному!) калькуляторі навіть такі прості дії, як за формулою (2.7), слід використовувати спрощені прийоми обчислень, які дозволяють економити час. Наприклад:

а) на більшості калькуляторів можна не набирати нуль, який стоїть перед комою, тобто можна набирати «,47» замість «0,47»;

б) якщо потрібно послідовно зробити кілька обчислень за однією і тією ж формулою, у якій один із співмножників не змінюється, то при першому обчисленні цей співмножник слід ввести першим, потім ввести знак множення і другий співмножник. При всіх наступних обчисленнях перший співмножник і знак множення можна не вводити, а набір починати зразу з другого співмножника, після якого вводити знак „=” – див. другий рядок прикладу, наведеного у кінці даної поради;

в) коефіцієнт «10^–3», який являє собою число 0,001, можна не вводити, а результат, отриманий на калькуляторі у міліметрах (509 тощо), записувати у робочий зошит у метрах (0,509).

Таким чином, спрощена процедура обчислення радіуса кочення колеса, виконана на калькуляторі за формулою (2.7 а), має вигляд:

Але окремі моделі калькуляторів можуть не підтримувати таку процедуру. Тому перш за все слід перевірити калькулятор – виконати на ньому обчислення за наведеним вище прикладом і пересвідчитись, що калькулятор дає правильні відповіді.