
- •1. Основні терміни дисципліни
- •2. Властивості і якості машин
- •3. Деякі попередні відомості з фізики, математики та метрології
- •3.1. Поняття сили
- •3.2. Одиниці вимірювання фізичних величин
- •3.3. Лінеарізація тригонометричних функцій
- •3.4. Вимоги до форми запису результатів обчислень
- •4 Швидкісні характеристики двигунів
- •5. Елементи теорії трансмісій
- •Застосування передаточного числа і ккд трансмісії
- •6 Режими і радіус кочення колеса
- •6.1. Режими кочення колеса
- •6.2. Радіус кочення колеса
- •6.3. Експериментальне визначення радіуса кочення
- •7 Нормальні реакції дороги на колеса машини
- •Нормальні реакції дороги на негоризонтальній поверхні. Навантаженя на колеса машини
- •8. Повна колова сила коліс
- •4. Ситуації, які можуть спостерігатись під час руху машини залежно від співвідношення між значеннями сил і
- •9 . Сила і момент опору перекочуванню колеса
- •1 Рівнодіюча елементарних нормальних реакцій дороги на колесо, що рухається під дією штовхаючою сили
- •5. Залежність коефіцієнта опору перекочуванню від основних конструкційних та експлуатаційних чинників
- •10. Інші сили опору рухові машини
- •Лекція 11. Узагальнені (складені) сили
- •4. Питома вільна сила тяги автомобіля (динамічний фактор) .
- •12. Тягові характеристики машини
- •13. Динамічна характеристика автомобіля
- •14. Універсальна динамічна характеристика (удх) автомобіля, можлива за двигуном
- •15. Тяговий баланс машини
- •2. Окремі випадки тягового балансу
- •Кл 16. Типові задачі на застосування тягової характеристики
- •17. Задачі на застосування динамічної характеристики
- •18 Додаткові відомості про тягові характеристики
- •18.1. Зовнішня і часткові тягові характеристики автомобіля, можливі за двигуном
- •18.2. Потенційна тягова характеристика автомобіля, можлива за двигуном
- •19. Баланс потужностей ведучих коліс
- •20. Робоча точка балансу потужностей
- •21. Визначення мінімально необхідної потужності двигуна автомобіля у робочій точці
- •22. Обгрунтування передаточних чисел трансмісії і коробки передач автомобіля
- •Швидкість руху автомобіля
- •24. Паливна економічність автомобіля
- •24.2. Оцінка паливної економічності двигуна за допомогою багатопараметрових (топографічних) характеристик
- •Витрата палива у типових циклах руху
- •25. Деякі властивості шин і коліс
- •6. Повороткість автомобіля
- •26.2. Види повороткості автомобіля
- •27. Керованість
- •П оворот машини у статиці (при дуже малій швидкості руху)
- •Поворот машини у динаміці
- •28. Стійкість машини проти заносу чи перекидання
- •27.2 Показники стійкості машини проти заносу
- •Поперечна стійкість машини проти перекидання на горизонтальній поверхні
- •27.1 Схема сил, що діють у бічному напрямі на автомобіль, який здійснює лівий поворот без перекидання (вигляд ззаду),
- •27.4 Показники поперечної стійкості машини проти перекидання
- •28.5 Визначення виду втрати стійкості машини
- •28.6. Умова,за якої машина ніколи не перекидатиметься, а лише йтиме у занос
- •28.7. Деякі застереження щодо адекватності виконаних побудов
- •29. Стійкість машини під час руху вздовж схилу
- •29. 1. Стійкість машини проти сповзання під час руху вздовж схилу
- •29.2 Стійкість машини проти перекидання під час руху вздовж схилу
- •29.3 Визначення виду втрати стійкості машини
- •29.4. Умова,за якої машина під час руху вздовж схилу ніколи не перекидатиметься, а лише сповзатиме
- •29.3. Динамічне перекидання на схилі
- •30. Стійкість машини під час руху на підйом
- •30. 1. Стійкість машини проти сповзання назад
- •30.2 Стійкість машини проти перекидання назад на підйомі
- •30.3 Визначення виду втрати стійкості машини
- •30.4. Умова,за якої машина під час руху на підйом ніколи не перекидатиметься назад, а лише сповзатиме
- •30. 5 Стійкість машини проти перекидання вперед на спускові
3.3. Лінеарізація тригонометричних функцій
У математичних формулах часто зустрічаються
тригонометричні функції –
– рис. 2.1, на якому зображено графіки
цих функцій у порівнянні з графіком
функції
.
Рис. 2.1 Графіки чотирьох
функцій від кута
|
|
Рисунок свідчить, що графіки
функцій помітна різниця між функціями
та
проявляється лише при кутах
,
більших 0,2 … 0,3 рад.
Висновок:
якщо у формулу входять синус чи тангенс,
але значення їх аргумента
не перевищують 0,2 … 0,3 рад, то ці функції
можна замінити лінійною функцією
,
тобто прийняти:
,
, (1)
де кути вимірюються у радіанах (але не у градусах!).
Аналогічним чином при тих же
кутах
функцію
можна замінити одиницею, що при
=
0,2 рад викличе неточність, яка не
перевищуватиме 1,7 %.
3.4. Вимоги до форми запису результатів обчислень
Значущі цифри числа – всі цифри крім нулів, які стоять зліва. Наприклад, у числі 0,010 перші два нулі є незначущими. А останній нуль – значущий.
Числа 0,023, 0,23, 23 мають по дві значущі цифри – 2 і 3.
Число 23·103 теж має дві значущі цифри (2 і 3). Число 103 можна замінити словом „тисяч”.
Числа 0,0203 0,230, 23,0 і 230·103 мають по три значущі цифри.
Числа 0,02020, 0,2303, 23,05 і 2308·103 мають по чотири значущі цифри, останньою з яких є відповідно 0, 3, 5 і 8.
Будь-яке число є засобом передачі інформації від людей, які роблять розрахунки, до людей, які результатами цих розрахунків користуються. Користувачі повинні бути проінформовані про точність чисел, які їм надано. Одним із джерел інформації про точність чисел є форма їх запису.
Наприклад, запис числа у вигляді «12» не означає, що воно точно дорівнює 12. Його можна тлумачити і як округлення значення, яке знаходиться у межах від 11,5 або 12,5.
А запис того ж числа у вигляді «12,0» – вказує, що воно точно дорівнює 12, а якщо є результатом округлення – то значення, яке знаходиться у межах від 11,95 або 12,05.
Тобто «12» і «12,0» – це зовсім різні числа з точки зору їх точності. Точність числа «12,0» на один порядок (у 10 разів) вища, ніж точність числа «12».
Якщо результат, отриманий на калькуляторі, є цілим числом, то цей факт треба обов’язково зафіксувати, записавши результат з двома-трьома нулями після коми. Нулі інформуватимуть про те, що у результаті було отримано точне число.
Результати інженерних обчислень слід записувати не менше ніж з трьома і не більше ніж з чотирма значущими цифрами.
Якщо число має меншу кількість значущих цифр, то ставлять кому і дописують таку кількість нулів, щоб число мало три-чотири значущі цифри.
Якщо число має більшу кількість цифр, то його округлюють до трьох-чотирьох цифр. Наприклад, число 2 567 692 записують у формі 2,568∙106 або 2568∙103 або 2,568 млн. (якщо це, наприклад, стосується фінансових розрахунків).