- •1. Основні терміни дисципліни
- •2. Властивості і якості машин
- •3. Деякі попередні відомості з фізики, математики та метрології
- •3.1. Поняття сили
- •3.2. Одиниці вимірювання фізичних величин
- •3.3. Лінеарізація тригонометричних функцій
- •3.4. Вимоги до форми запису результатів обчислень
- •4 Швидкісні характеристики двигунів
- •5. Елементи теорії трансмісій
- •Застосування передаточного числа і ккд трансмісії
- •6 Режими і радіус кочення колеса
- •6.1. Режими кочення колеса
- •6.2. Радіус кочення колеса
- •6.3. Експериментальне визначення радіуса кочення
- •7 Нормальні реакції дороги на колеса машини
- •Нормальні реакції дороги на негоризонтальній поверхні. Навантаженя на колеса машини
- •8. Повна колова сила коліс
- •4. Ситуації, які можуть спостерігатись під час руху машини залежно від співвідношення між значеннями сил і
- •9 . Сила і момент опору перекочуванню колеса
- •1 Рівнодіюча елементарних нормальних реакцій дороги на колесо, що рухається під дією штовхаючою сили
- •5. Залежність коефіцієнта опору перекочуванню від основних конструкційних та експлуатаційних чинників
- •10. Інші сили опору рухові машини
- •Лекція 11. Узагальнені (складені) сили
- •4. Питома вільна сила тяги автомобіля (динамічний фактор) .
- •12. Тягові характеристики машини
- •13. Динамічна характеристика автомобіля
- •14. Універсальна динамічна характеристика (удх) автомобіля, можлива за двигуном
- •15. Тяговий баланс машини
- •2. Окремі випадки тягового балансу
- •Кл 16. Типові задачі на застосування тягової характеристики
- •17. Задачі на застосування динамічної характеристики
- •18 Додаткові відомості про тягові характеристики
- •18.1. Зовнішня і часткові тягові характеристики автомобіля, можливі за двигуном
- •18.2. Потенційна тягова характеристика автомобіля, можлива за двигуном
- •19. Баланс потужностей ведучих коліс
- •20. Робоча точка балансу потужностей
- •21. Визначення мінімально необхідної потужності двигуна автомобіля у робочій точці
- •22. Обгрунтування передаточних чисел трансмісії і коробки передач автомобіля
- •Швидкість руху автомобіля
- •24. Паливна економічність автомобіля
- •24.2. Оцінка паливної економічності двигуна за допомогою багатопараметрових (топографічних) характеристик
- •Витрата палива у типових циклах руху
- •25. Деякі властивості шин і коліс
- •6. Повороткість автомобіля
- •26.2. Види повороткості автомобіля
- •27. Керованість
- •П оворот машини у статиці (при дуже малій швидкості руху)
- •Поворот машини у динаміці
- •28. Стійкість машини проти заносу чи перекидання
- •27.2 Показники стійкості машини проти заносу
- •Поперечна стійкість машини проти перекидання на горизонтальній поверхні
- •27.1 Схема сил, що діють у бічному напрямі на автомобіль, який здійснює лівий поворот без перекидання (вигляд ззаду),
- •27.4 Показники поперечної стійкості машини проти перекидання
- •28.5 Визначення виду втрати стійкості машини
- •28.6. Умова,за якої машина ніколи не перекидатиметься, а лише йтиме у занос
- •28.7. Деякі застереження щодо адекватності виконаних побудов
- •29. Стійкість машини під час руху вздовж схилу
- •29. 1. Стійкість машини проти сповзання під час руху вздовж схилу
- •29.2 Стійкість машини проти перекидання під час руху вздовж схилу
- •29.3 Визначення виду втрати стійкості машини
- •29.4. Умова,за якої машина під час руху вздовж схилу ніколи не перекидатиметься, а лише сповзатиме
- •29.3. Динамічне перекидання на схилі
- •30. Стійкість машини під час руху на підйом
- •30. 1. Стійкість машини проти сповзання назад
- •30.2 Стійкість машини проти перекидання назад на підйомі
- •30.3 Визначення виду втрати стійкості машини
- •30.4. Умова,за якої машина під час руху на підйом ніколи не перекидатиметься назад, а лише сповзатиме
- •30. 5 Стійкість машини проти перекидання вперед на спускові
Витрата палива у типових циклах руху
25. Деякі властивості шин і коліс
Явище перекочування колеса під кутом
до площини свого обертання називають
бічним відведенням, а кут
– кутом бічного відведення.
Явище бічного відведення шин погіршує керованість автомобіля і його прояви слід робити якомога меншими.
Здатність колеса протистояти
бічному відведенню характери-зують
коефіфіцєнтом опору
бічному відведенню
,
який являє собою відношення приросту
бічної сили
,
що діє на колесо (або, що те ж, приросту
бічної реакції дороги R
на колесо) до
приросту кута бічного відведення
,
який вона викликає (кН/рад або кН/град):
. (25.1)
Фізичний зміст коефіцієнта
опору бічному відведенню
– це бічна сила
,
яка викликає зростання бічного відведення
колеса
на 1
градус або 1 на
радіан.
Коефіцієнт опору бічному відведенню шин легкових автомо-білів знаходиться (орієнтовно) у межах від 0,25 до 0,7 кН/град, а вантажних – від 0,5 до 1,5 кН/град.
Чим більший коефіцієнт опору бічному відведенню, тим краще шини автомобіля тримають заданий напрямок руху.
При малих значеннях бічної сили кут бічного відведення практично лінійно залежить від значення сили. Завдяки цьому коефіцієнт опору бічному відведенню являє собою практично постійну величину, яку можна визначити за виразом (25.1).
Але при середніх і більших значеннях
бічної сили
кут бічного відведення
починає зростати нелінійно, асимптотично
наближаючись до вертикальної лінії
,
де
–
сила зчеплення колеса з дорогою у бічному
напрямі.
При наближенні значення
бічної сили
до значення сили зчеплення
колеса
коефіцієнт опору бічному відведенню
прямує до нуля, що означає занос колеса.
Таким чином, занос колеса являє собою окремий (граничний) випадок бічного відведення, який спостерігається при повному вичерпуванні сили зчеплення колеса з дорогою у бічному напрямі.
Вплив типу підвіски коліс на їх бічне відведення
П
ід
час дії на автомобіль бічної сили
його кузов дещо відхиляється у бік. Якщо
автомобіль має одноважільну підвіску
коліс, то вони теж відхиляються, але у
протилежний бік. При цьому бічне
відведення коліс можна зобразити у
вигляді двох складових:
•
одна
складова (
)
обумовлена дією збурюючої сили
і спрямована у тому ж напрямі, що і
згадана сила;
• друга складова (
)
обумовлена нахилом коліс і спрямована
у напрямі нахилу, тобто протилежно
напрямові дії збурюючої сили.
Таким чином одноважільна
незалежна підвіска коліс сприяє зменшенню
результуючого кута бічного відведення
коліс
:
. (25.3)
Я
кщо
автомобіль має паралелограмну незалежну
підвіску коліс, то колеса відхиляються
у той же бік. При цьому бічне відведення
коліс можна зобразити у вигляді двох
таких складових:
• одна складова ( ) обумовлена дією збурюючої сили і спрямована у тому ж напрямі, що і згадана сила;
•
друга
складова (
)
обумовлена нахилом коліс і спрямована
у бік нахилу, тобто теж у напрямі дії
збурюючої сили.
Таким чином паралелограмна незалежна підвіска коліс сприяє збільшенню результуючого кута бічного відведення коліс :
. (25.4)
Т
акі
ж властивості має і незалежна підвіска
коліс на поздовжніх важелях.
Таким чином різні типи підвісок надають автомобілеві різні види реакції на дію бічної сили. Це дозволяє застосовувати їх на автомобілях у різних комбінаціях, отримуючи бажану реакцію на збурюючи дії як передніх, так і задніх коліс.
Аквапланерування шин
Аквапланерування – це явище істотного зменшення коефіцієнта зчеплення коліс із мокрою дорогою, що виникає при перевищенні деякої критичної швидкості руху: при зношеному протекторі – 80 … 100 км/год, а при новому – 120 … 140 км/год.
А саме, під час швидкої їзди по мокрій дорозі шина формує перед собою водяний валик, який вклинюється між шиною і дорогою. У певний момент канавки у рисунку протектора не встигають відводити у боки все зростаючу кількість води і під передніми колесами виникає водяний клин. Коли він розповсюджується на всю площу контактних плям шин, то вони втрачають контакт з дорогою і починають глісирувати над нею, як водні лижі. Автомобіль стає некерованим. Такий стан шин прийнято називати аквапланеруванням, а швидкість, при якій воно виникає, критичною швидкістю аквапланерування.
При критичній швидкості рух автомобіля стає нестійким, і найменше зовнішнє збурення (порив вітру, нахил дороги) може викликати довільне відхилення траєкторії руху автомобіля. Обмежу-ються також можливості розгону і гальмування автомобіля, на поворотах його зносить убік.
Ця небезпека у більшій мірі загрожує широкопрофільним шинам з великою площею контакту, а особливо зі зношеним рисунком протектора.
Повністю усунути загрозу аквапланерування неможливо, але можна збільшити критичну швидкість. Вона залежить від товщини шару води на дорозі (чим товщий шар, тим менша критична швид-кість), від висоти протектора, від розмірів і конфігурації канавок про-тектора.
