- •1. Основні терміни дисципліни
- •2. Властивості і якості машин
- •3. Деякі попередні відомості з фізики, математики та метрології
- •3.1. Поняття сили
- •3.2. Одиниці вимірювання фізичних величин
- •3.3. Лінеарізація тригонометричних функцій
- •3.4. Вимоги до форми запису результатів обчислень
- •4 Швидкісні характеристики двигунів
- •5. Елементи теорії трансмісій
- •Застосування передаточного числа і ккд трансмісії
- •6 Режими і радіус кочення колеса
- •6.1. Режими кочення колеса
- •6.2. Радіус кочення колеса
- •6.3. Експериментальне визначення радіуса кочення
- •7 Нормальні реакції дороги на колеса машини
- •Нормальні реакції дороги на негоризонтальній поверхні. Навантаженя на колеса машини
- •8. Повна колова сила коліс
- •4. Ситуації, які можуть спостерігатись під час руху машини залежно від співвідношення між значеннями сил і
- •9 . Сила і момент опору перекочуванню колеса
- •1 Рівнодіюча елементарних нормальних реакцій дороги на колесо, що рухається під дією штовхаючою сили
- •5. Залежність коефіцієнта опору перекочуванню від основних конструкційних та експлуатаційних чинників
- •10. Інші сили опору рухові машини
- •Лекція 11. Узагальнені (складені) сили
- •4. Питома вільна сила тяги автомобіля (динамічний фактор) .
- •12. Тягові характеристики машини
- •13. Динамічна характеристика автомобіля
- •14. Універсальна динамічна характеристика (удх) автомобіля, можлива за двигуном
- •15. Тяговий баланс машини
- •2. Окремі випадки тягового балансу
- •Кл 16. Типові задачі на застосування тягової характеристики
- •17. Задачі на застосування динамічної характеристики
- •18 Додаткові відомості про тягові характеристики
- •18.1. Зовнішня і часткові тягові характеристики автомобіля, можливі за двигуном
- •18.2. Потенційна тягова характеристика автомобіля, можлива за двигуном
- •19. Баланс потужностей ведучих коліс
- •20. Робоча точка балансу потужностей
- •21. Визначення мінімально необхідної потужності двигуна автомобіля у робочій точці
- •22. Обгрунтування передаточних чисел трансмісії і коробки передач автомобіля
- •Швидкість руху автомобіля
- •24. Паливна економічність автомобіля
- •24.2. Оцінка паливної економічності двигуна за допомогою багатопараметрових (топографічних) характеристик
- •Витрата палива у типових циклах руху
- •25. Деякі властивості шин і коліс
- •6. Повороткість автомобіля
- •26.2. Види повороткості автомобіля
- •27. Керованість
- •П оворот машини у статиці (при дуже малій швидкості руху)
- •Поворот машини у динаміці
- •28. Стійкість машини проти заносу чи перекидання
- •27.2 Показники стійкості машини проти заносу
- •Поперечна стійкість машини проти перекидання на горизонтальній поверхні
- •27.1 Схема сил, що діють у бічному напрямі на автомобіль, який здійснює лівий поворот без перекидання (вигляд ззаду),
- •27.4 Показники поперечної стійкості машини проти перекидання
- •28.5 Визначення виду втрати стійкості машини
- •28.6. Умова,за якої машина ніколи не перекидатиметься, а лише йтиме у занос
- •28.7. Деякі застереження щодо адекватності виконаних побудов
- •29. Стійкість машини під час руху вздовж схилу
- •29. 1. Стійкість машини проти сповзання під час руху вздовж схилу
- •29.2 Стійкість машини проти перекидання під час руху вздовж схилу
- •29.3 Визначення виду втрати стійкості машини
- •29.4. Умова,за якої машина під час руху вздовж схилу ніколи не перекидатиметься, а лише сповзатиме
- •29.3. Динамічне перекидання на схилі
- •30. Стійкість машини під час руху на підйом
- •30. 1. Стійкість машини проти сповзання назад
- •30.2 Стійкість машини проти перекидання назад на підйомі
- •30.3 Визначення виду втрати стійкості машини
- •30.4. Умова,за якої машина під час руху на підйом ніколи не перекидатиметься назад, а лише сповзатиме
- •30. 5 Стійкість машини проти перекидання вперед на спускові
15. Тяговий баланс машини
Тяговий баланс машини – це рівняння чи система співвідношень, які характеризують розподіл тієї чи іншої рушійної сили машини за видами витрат на подолання сил опору рухові машини.
Нам відомі такі рушійні сили:
– повна колова сила,
;
(15.1)
– сила тяги,
; (15.2)
– вільна сила тяги,
; (15.3)
– динамічний фактор,
. (15.4)
Для кожної з цих сил можна скласти рівняння тягового балансу. Наприклад, повна колова сила може витрачатись на подолання таких сил опору (рис. 1):
– сили опору повітря;
– сили опору перекочуванню;
– сили опору підйому;
– сили опору причепа;
– сили інерції.
Згідно з третім законом Ньютона сила дії (повна колова сила ) дорівнює сумі всіх сил протидії (сил опору рухові):
. (15.5)
Це і є рівняння тягового балансу машини за повною коловою силою .
Якщо у рівнянні (15.6) силу опору
повітря
перенести з правої частини у ліву, то
зліва отримаємо вільну силу тяги
:
, (15.7)
а вираз (15.7) являтиме собою рівняння тягового балансу машини за вільною силою тяги . Саме такий тяговий баланс застосовується при аналізі руху автомобілів.
|
Рис. 1. Схема сил і моментів, що діють на машину у загальному випадку руху |
Якщо ж
кожну складову балансу (15.7) розділити
на вагу машини
,
то отримаємо:
, (15.8)
де ліва частина – це динамічний фактор ;
перша складова правої частини – питома сила (коефіцієнт) опору перекочуванню ;
друга складова (тут і далі – правої частини) – питома сила ;
третя складова – питома сила
інерції
.
Врахувавши все зазначене,
можемо вираз (15.8) записати у
вигляді:
. (15.9)
Він являє собою рівняння тягового балансу машини за динамічним фактором .
Всі складові частини цього рівняння є питомими безрозмірністними силами. Тому його можна вважати тяговим балансом машини за питомими чи за безрозмірністними силами. Такий баланс є основним при аналізі руху автомобілів.
Тяговий баланс дає відповіді на такі запитання:
• яким чином рушійна сила, значення якої відоме, витрачається (розподіляється) на подолання сил опору рухові;
• який розмір повинна мати
рушійна сила, щоб забезпечити можливість
руху автомобіля у заданих умовах (тобто
із заданими силами опору рухові
);
• чи існує можливість отримання такої рушійної сили;
• якщо існує – то на якій передачі і при якій швидкості може здійснюватись рух автомобіля.
2. Окремі випадки тягового балансу
У більшості випадків рівняння тягових балансів повинні застосовуватись у скороченому вигляді, у якому відображено лише ті сили, які діють у даних конкретних умовах.
Наприклад, дужками а), б) та в) нижче позначено три окремих випадки тягового балансу (15.6):
. (15.10)
а)
б)
в)
а) тяговий баланс автомобіля,
який рухається з малою швидкістю (завдяки
чому
і може не враховуватись) по горизонтальній
дорозі (тобто при
)
без прискорення чи сповільнення (тобто
при
);
б) тяговий баланс автомобіля,
який рухається з середньою чи великою
швидкістю (
)
по горизонтальній дорозі (
)
без прискорення чи сповільнення (
);
в) тяговий баланс автомобіля,
який рухається з середньою чи великою
швидкістю (
)
по негоризонтальній дорозі (
)
без прискорення чи сповільнення (
).
Можливі й інші окремі випадки, які характеризуються іншими комбінаціями сил опору рухові.
Інженерна форма запису
тягового балансу. Наявність
сили інерції
у балансі (15.10) забезпечує рівність його
лівої і правої частин у будь-яких випадках
руху машини – при її сповільненні,
рівномірному русі чи при розгоні. Цим
самим забезпечується відповідність
балансу третьому закону Ньютона. Тому
запис тягового балансу у вигляді (15.10)
відповідає всім законам класичної
механіки і може вважатись науковою
формою запису.
Але для практичного застосування
з рівняння балансу доцільно вилучити
силу інерції
.
У такому випадку знак рівності у тяговому
балансі буде справедливим тільки у
випадку рівномірного руху машини, коли
повна колова сила
дорівнює сумі сил опору
.
При нерівномірному русі знак рівності
повинен бути замінений знаком нерівності,
внаслідок чого тяговий баланс (15.10)
повинен мати вигляд:
, (15.11
а)
або, позначивши суму всіх
складових у правій частині як
,
. (15.11
б)
При такій формі запису знак між лівою і правою частинами у однозначно вказує на вид руху, який здійснює машина:
– прискорений рух машини;
– рівномірний рух;
– сповільнений рух або
нерухомий стан.
При нерівномірному русі машини різниця значень лівої і правої частин балансу (15.11) врівноважується силою інерції:
. (15.12)
Рівняння (15.12) слід обов’язково розглядати разом з виразом (15.11), внаслідок чого вони разом являють собою систему, яку можна вважати інженерною формою запису тягового балансу.
Якщо у виразі (15.11 б) повну
колову силу
записати у частково розгорнутому
вигляді, то отримаємо співвідношення
, (15.13)
за допомогою якого можна проаналізувати дев’ять ситуацій, які можуть спостерігатись під час руху машини – табл. 1.
Табл. 1. Ситуації, які можуть спостерігатись під час руху
№ |
Співвідношення між лівою і правою частинами балансу |
Характе-ристика руху |
Співвідно-шення між
і
|
Буксу-вання коліс |
Рекомен-дації для забезпечення надійного руху |
1 |
|
Розгін |
|
немає |
Нічого не змінювати |
|
є |
Зменшити або збільшити
|
|||
|
|||||
2 |
|
Усталений рух |
|
немає |
Нічого не змінювати |
|
є |
Збільшити
|
|||
|
Збільшити і змен-шити |
||||
3 |
|
Сповіль-нення або нерухомий стан |
|
немає |
Збільшити |
|
є |
Збільшити
і |
|||
|
Збільшити
|
