Особливості податкового обліку комерційного банку
Затверджений Податковий кодекс України вносить зміни до визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток.
На сьогодні чинна законодавча база регламентує максимальну узгодженість доходів і витрат фінансового та податкового обліку. Такі об’єкти як валові доходи і витрати втратили право на своє існування.
Порядок ведення податкового обліку визначається банком самостійно.
Податковий облік може здійснюватись:
позасистемно;
на рахунках управлінського обліку за 8-им класом;
на балансових рахунках.
У разі позасистемного ведення обліку доходів і витрат податкового обліку установа банку позасистемно здійснює окремий від бухгалтерського податковий облік. При виконанні будь-якої операції, яка згідно з чинним законодавством відноситься до оподатковуваних доходів або оподатковуваних витрат, крім проведення за відповідними рахунками бухгалтерського обліку необхідно одночасно відобразити її зміст у системі податкового обліку.
При веденні обліку доходів і витрат на рахунках управлінського обліку установа банку здійснює податковий облік на окремих рахунках, які відкриваються банком самостійно й до звітності за формою 700 не включаються. Рахунки для ведення податкового обліку зручніше відкрити у розрізі статей податкової декларації та додатків до неї.
Установа банку може також поєднати бухгалтерський облік із податковим. Для цього достатньо:
відкрити нові балансові рахунки (номери рахунків визначаються банком самостійно), які не включаються до бухгалтерської та фінансової звітності;
вести аналітичні рахунки доходів і витрат у розрізі оподатковуваних і неоподатковуваних сум.
Нові балансові рахунки податкового обліку відкриваються в розрізі аналітичних субрахунків згідно з податковою декларацією та додатками до неї. Обороти та залишки за цими рахунками до звітності не включаються.
При виконанні бухгалтерських проведень щодо нарахування податку на прибуток слід урахувати, що у фінансовому обліку це є витратна стаття банку.
Основні балансові рахунки, передбачені для ведення обліку податку на прибуток, такі:
7900 (А) Податок на прибуток
3621 (П) Відстрочені податкові зобов’язання
3521 (А) Відстрочений податковий актив
3520 (А) Дебіторська заборгованість за податком на прибуток
3620 (П) Кредиторська заборгованість за податком на прибуток.
Рахунок 3520 (А) «Дебіторська заборгованість за податком на прибуток» призначений для обліку авансових платежів за податком на прибуток. За дебетом рахунку обліковуються авансові платежі, а за кредитом — проводяться суми списання авансових платежів після фактичного розрахунку податку на прибуток.
Рахунок 3521 (А) «Відстрочений податковий актив» призначений для обліку суми податку на прибуток, який належить до звітного періоду, розрахунки за яким відбуватимуться в майбутньому. За дебетом рахунку проводяться суми податку, який належить до звітного періоду, у кореспонденції з рахунком 7900 «Податок на прибуток». За кредитом рахунку проводиться сума податку, коли настає період розрахунків за ним.
Рахунок 3620 (П) «Кредиторська заборгованість за податком на прибуток» слугує для обліку фактичних сум кредиторської заборгованості за податком на прибуток. Отже, за кредитом рахунку проводяться суми податку на прибуток, що підлягають сплаті згідно з податковим обліком, а за дебетом обліковується погашення кредиторської заборгованості за податком на прибуток у разі настання термінів платежу.
Відстрочений податок на прибуток обліковується за активним рахунком 3521. Проте не виключена ситуація, коли відстрочений податок необхідно обліковувати за пасивним рахунком 3621 «Відстрочене податкове зобов’язання » (П), за кредитом якого в кореспонденції з рахунком 7900 «Податок на прибуток» проводяться суми відстроченого податку на прибуток, які відносяться до звітного року, а за дебетом — суми податку на прибуток у період розрахунків за ним.
Порядок обчислення, сплати до бюджету податку на прибуток регулюється законодавчими та іншими нормативними документами. По суті за рахунком 3521 проводяться записи в разі, якщо нарахована сума податку на прибуток за податковим обліком перевищує суму за фінансовим обліком. Отже, за рахунком 3621 відображається ситуація, за якою сума нарахованого податку на прибуток у фінансовому обліку перевищує суму за податковим обліком.
Щоб проілюструвати сказане, наведемо бухгалтерські проведення за податком на прибуток.
Сплата суми податку на прибуток авансом:
Д-т 3520 Дебіторська заборгованість за податком на прибуток
К-т Кореспондентський рахунок;
нарахування податку на прибуток:
Д-т 7900 Податок на прибуток
К-т 3620 Кредиторська заборгованість за податком на прибуток;
сплата податку на прибуток:
Д-т 3620
К-т Кореспондентський рахунок
або: К-т 3520 ( у разі сплати податку авансом);
збільшення податку на прибуток (у разі, коли сума податку за фінансовим обліком перевищує нараховану суму за податковим обліком):
Д-т 7900 Податок на прибуток
К-т 3621 Відстрочене податкове зобов’язання ;
зменшення податку на прибуток (у разі, коли сума нарахованого податку в податковому обліку перевищує суму, отриману у фінансовому обліку):
Д-т 3521 Відстрочений податковий актив
К-т 7900 Податок на прибуток;
у період розрахунків за відстроченим податком на прибуток:
Д-т 3621 Д-т 3620
або
К-т 3620 К-т 3521.
В аналітичному обліку банк веде окремі субрахунки до рахунку 7900 у розрізі сплаченого та відстроченого податку на прибуток.
Одним із прийнятних методів ведення податкового обліку є відкриття до балансових рахунків окремих аналітичних рахунків, за якими обліковуються суми, які включаються та не включаються до оподаткованої бази. Згідно із цим методом прибуток до оподаткування визначається за двома складовими:
суми, що відносяться безпосередньо до рахунків доходів і витрат податкового обліку за аналітичними рахунками;
усі інші суми, що підлягають включенню до оподатковуваної бази, які відстежуються за окремими рахунками, за якими ці операції відображаються.
Також банки сплачують ПДВ, інші податки та обов’язкові платежі.
За несвоєчасно сплачені банками суми податків та інших податкових платежів передбачені фінансові санкції. Після закінчення встановлених термінів сплати відповідних платежів невнесена сума вважається недоїмкою й утримується із врахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмок за кожен день прострочення, у т.ч. день сплати, у розмірі, визначеному законодавством за окремими видами платежів.
При надходженні сум для сплати недоїмки в першу чергу погашається недоїмка, а потім – пеня.