17. Основою громадянського виховання є:

а) почуття патріотизму;

б) цілеспрямована діяльність;

в) енциклопедичність знань;

г) відсутність конфліктів.

18. Мета екологічного виховання – це:

а) формування діалектико-матеріалістичного світогляду;

б) формування екологічної культури;

в) формування здорового способу життя;

г) формування творчої особистості.

19. До системи виховної роботи належать:

а) соціалізація та адаптація особистості, завдання виховання, розвиток індивідуальних здібностей та таланту дитини;

б) принципи та правила виховання, загальнолюдські гуманістичні цінності, діагностика виховання, адаптація особистості;

в) мета та завдання, принципи та методи виховання, форми та засоби виховної діяльності, оцінка та контроль результатів виховання;

г) мета виховання, прийоми виховної роботи, засоби виховання, формування позитивних якостей особистості, правила виховання.

20. Закономірності виховання – це:

а) керівництво діяльністю учнів за допомогою різноманітних вправ, що повторюються;

б) повторювані, стійкі зв’язки, що є відображенням об’єктивної дійсності виховного процесу;

в) різноманітні варіанти організації конкретного виховного процесу у школі;

г) загальне керівне положення, що вимагає послідовності виконання дій.

21. Принцип виховання особистості в колективі передбачає:

а) єдність вимог, повага до кожного, використання групових методів впливу на вихованців;

б) свідоме слідування вимогам вихователя та учнівського колективу;

в) підвищення взаємоконтролю за поведінкою вихованців, врахування потреб вихованців;

г) підкорення вимогам вихователя, підвищення ролі вихователя.

22. Сутність принципу єдності виховних впливів виявляється у:

а) координації засобів масової комунікації зі школою;

б) врахуванні вікових та індивідуальних особливостей учнів;

в) співпраці класного керівника з родинами школярів;

г) координації виховних дій школи, родини, громадськості.

23. Методи виховання – це:

а) напрямки виховної роботи з конкретною віковою групою вихованців;

б) способи взаємодії вихователя з вихованцями, що спрямовані на реалізацію мети виховання;

в) сплановані вихователем й розраховані заздалегідь виховні ситуації;

г) конкретні дії вихованців у виховному процесі, спрямовані на формування індивідуальних якостей.

24. Який з перелічених нижче методів стимулювання діяльності і поведінки є «зайвим»?

а) приклад;

б) заохочення;

в) покарання;

г) змагання.

25. Які методи належать до групи методів формування свідомості особистості?

а) бесіда, приклад, створення виховуючих ситуацій, вправи, привчання;

б) приклад, бесіда, лекція, диспут, пояснення, розповідь;

в) розповідь, заохочення, покарання, привчання, змагання;

г) створення виховуючи ситуацій, змагання, привчання, доручення.

26. До якої групи належать методи організації діяльності і суспільної поведінки?

а) привчання, приклад, вправи, заохочення, покарання, розповідь, створення виховуючих ситуацій;

б) змагання, бесіда, лекція, диспут, дискусія, громадська думка, привчання;

в) громадська думка, вимога, привчання, вправи, доручення, створення виховуючих ситуацій;

г) спостереження, створення виховуючих ситуацій, вправи, змагання, приклад.

27. До якої групи належать методи стимулювання діяльності і поведінки ?

а) бесіда, роз'яснення, приклад, навіювання;

б) розповідь, диспут, дискусія, театралізація;

в) створення виховуючих ситуацій, вправи, вимога;

г) змагання, заохочення, покарання, гра.

28. Яке з висловлювань видатних педагогів найбільш повно відображає характеристику методів виховання?

а) "Метод виховання - це інструмент впливу педагога на особистість вихованця, інструмент дотику до особистості" (А.Макаренко);

б) "Зневага до виховання є загибель людей, сімей, держави і всього світу" (Я.А.Коменський);

в) "... в старшому віці бесіди можуть мати характер переконання, розкриття і аналізу явища, показу більш позитивних рішень питання, вказівок на приклад інших" (А.Макаренко);

г) "Фізичне покарання - це показник не тільки слабкості, розгубленості, безсилля батьків, але й крайнього педагогічного безкультур'я. Ремінець і тумак вбиває в дитячому серці витонченість і чуттєвість, стверджує примітивні інстинкти, розкладає людину, одурманює її ядом брехні, підлабузництва. Діти, виховані ремінцем, робляться бездушними, безсердечними людьми" (В.Сухомлинський).