42. Методи класифікуються за такими ознаками:

а) за рівнем складності для застосування вчителем;

б) за місцем використання методу в структурі уроку;

в) за ступенем активності вчителя в навчальному процесі;

г) за рівнем пізнавальної самостійності учнів.

43. Освіта – це:

а) певна система засвоєних особистістю знань, умінь і навичок та пов’язані з нею рівень розвитку її розумово-пізнавальних сил, морально-естетичної культури;

б) цілеспрямований процес і результат оволодіння системою знань, умінь і навичок, формування світогляду і розвитку здібностей;

в) процес, який забезпечує засвоєння досвіду, виховання і розвиток особистості, що дозволяє цивілізовано жити й творчо працювати;

г) процес навчання, результатом якого є диплом вищого навчального закладу, що дозволяє здійснювати професійну діяльність.

44. До методів усного викладу належать:

а) монологічні і діалогічні;

б) пояснювально-ілюстративні й інструктивно-репродуктивні;

в) проблемного навчання та формування творчих можливостей;

г) розповідь, бесіда, вправа, лабораторна робота.

45. Зміст освіти – це:

а) система знань, умінь і навичок, відібраних для вивчення в школі, оволодіння якими забезпечує розвиток мислення;

б) система наукових знань, умінь і навичок, яка забезпечує широкий світогляд, системне мислення, творчу діяльність;

в) перелік предметів, які вивчаються в школі, знання, уміння та навички, які кожен учень засвоює для свого розвитку;

г) перелік основних тем, що входять до навчальних програм шкільних предметів та їх навчально-методичне забезпечення.

46. Які фактори визначають формування змісту освіти?:

а) бажання батьків, педагогічні наміри, можливості учнів;

б) методи навчання, загальний рівень розвитку особистості;

в) наукові досягнення, соціальні й особистісні потреби, цілі освіти;

г) навчальні плани та навчальні програми дисциплін, що вивчаються.

47. Викладання та учіння являють собою:

а) взаємопов’язані процеси в навчанні;

б) самостійні процеси в навчанні;

в) самостійні та незалежні процеси в навчанні;

г) частково пов’язані процеси в навчанні.

48. Предметом дидактики є:

а) школяр;

б) урок;

в) вчитель;

г) процес навчання.

49. Дидактичні принципи забезпечують ефективність, коли застосовуються:

а) по розумінню вчителя;

б) поетапно;

в) комплексно;

г) частково.

50. Процес навчання включає:

а) шкільну, дошкільну , початкову та позашкільну освіту;

б) діяльність учителя – викладання та діяльність учнів – учіння;

в) діяльність учнів – самовиховання та діяльність вчителя – перевиховання;

г) особистісні якості учителя та особистісні якості учнів;

Тест з дисципліни «Теорія виховання» для студентів 2-го курсу напряму підготовки «Початкова освіта»

1 варіант

1. Який термін найбільш точно визначає “масштаби” науки про виховання?

а) андрагогіка (від грецької “андрос” – чоловік і “аго” – вести);

б) педагогіка (від грецької “пайди” – дитина та “аго” – вести);

в) анропогогіка (від грецької “антропос” – людина і “аго” – вести);

г) педологія (від грецької “пайди” – дитина і “логос” – наука).

2. Необхідність передачі соціального досвіду виникла:

а) одночасно з появою суспільства;

б) з появою технічних засобів навчання;

в) у процесі розробки змісту освіти;

г) з розвитком педагогіки як науки.

3. Виховання – це:

а) спілкування людей у неформальних об’єднаннях;

б) вплив середовища на особистість;

в) передача соціального досвіду;

г) навчальна діяльність школярів.

4. Суб’єктивні фактори виховання:

а) особливості прояву спадковості;

б) рівень розвитку науки й техніки;

в) вплив клімату та природних факторів;

г) вплив сімейних стосунків.

5. Рушійні сили процесу виховання:

а) пізнавальні інтереси особистості дитини;

б) протиріччя, що виникають у розвитку особистості;

в) усталені форми взаємовідносин між учнями;

г) вимоги батьків, що висуваються ними до дітей.

6. Поняття особистість характеризує:

а) інтерес у процесі навчання;

б) індивідуальні особливості людини;

в) природні задатки та здібності;

г) суспільну сутність людини.

7. Яке з формулювань найповніше і найточніше відображає загальну мету виховання?

а) виховання громадянських якостей дитини;

б) виховання всебічно розвиненої особистості;

в) виховання громадського діяча, митця;

г) виховання майбутнього активного трудівника.

8. Вплив на усунення в діях, вчинках, способі життя учня негативних звичок та хибних схильностей, вад характеру та поступову заміну їх на позитивні риси і якості є сутністю поняття:

а) самовиховання;

б) виховання;

в) перевиховання;

г) самовдосконалення.

9. Уявлення про зразок людської поведінки і стосунків між людьми є:

а) характеристика;

б) ідеал;

в) образ;

г) орієнтація.

10. Школа формує у школярів світогляд:

а) побутовий;

б) художній;

в) релігійний;

г) науковий.

11. Система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості – це:

а) процес навчання;

б) процес формування;

в) процес виховання;

г) процес розвитку.

12. Основною ознакою ефективності процесу виховання є:

а) поведінка школяра;

б) знання, уміння, навички;

в) навчальна успішність;

г) індивідуальні здібності.

13. Важливою показником результативності процесу виховання вважається:

а) розуміння сутності процесу виховання педагогом;

б) формування вмінь та навичок спілкування;

в) знання школярами норм і правил поведінки;

г) наявність спеціальних якостей для передачі знань.

14. Основними напрямами виховного процесу в школі є:

а) розумове, моральне, трудове, фізичне, естетичне;

б) індивідуальне, психологічне, гуманістичне, соціальне, колективне;

в) природовідповідне, сімейне, шкільне, виробниче, наукове;

г) економічне, екологічне, культурологічне, сімейне, статеве.

15. Які завдання характерні для морального виховання?

а) формування естетичних смаків, тренування і загартування організму;

б) розвиток моральних почуттів, формування естетичних смаків, формування моральної свідомості;

в) формування в учнів моральної свідомості, виховання моральних почуттів, вироблення навичок моральної поведінки;

г) тренування і загартування організму, формування моральної свідомості, розвиток етичних почуттів.

16. Які завдання характерні для естетичного виховання?

а) формування навичок естетичної поведінки, формування наукового світогляду, виховання емоцій, формування умінь творити прекрасне;

б) виховання естетичних смаків, формування естетичних понять, поглядів, переконань, вироблення навичок вносити в життя красу, розвиток творчих здібностей;

в) розвиток творчих здібностей, розвиток пізнавальних здібностей, виховання емоцій, вироблення фізичних умінь та навичок;

г) виховання художніх смаків, формування умінь і навичок творити прекрасне, виховання емоцій, вироблення, формування наукового світогляду.