80. Охарактеризуйте механізм витрат, пов’язаних з поліпшенням умов праці.

Виділяють 5 груп витрат. 1) Відшкодування потерпілим унаслі­док травм і профе­сійних захворювань: Тимчасова непрацездатність; одноразова допо­мога; моральна шкода; відшкодування витрат лікувальним закладам; санаторно-курортне об­слуговування; протезування, придбання транс­портних засобів, витрати на соціальну допомогу інвалідам; доплати до попереднього заробітку в разі переведення на легшу роботу; пенсії інвалі­дам і утриманцям загиблих 2) Пільги та компен­сації за працю у важ­ких і шкідливих умо­вах праці - Додаткові відпустки, скорочений робочий день, лікувально-профілактичне харчування, одер­жання молока або інших рівноцінних продуктів, підвищені тарифні ставки, доплати за умови та інтенсивність праці, пенсії на пільгових умовах 3) Витрати на профі­лактику травматиз­му, професійних за­хворювань - Витрати на заходи щодо охорони праці за раху­нок джерел фінансування, регламентовані нор­мативними актами держави; витрати на заходи і охорони праці за колективними договорами 4) Витрати на лікві­дацію наслідків аварії та нещасних випадків на вироб­ництві - Вартість зіпсованого устаткування, інструмен­тів, зруйнованих будівель, споруд; витрати на врятування потерпілих; розслідування нещас­них випадків; виплати заробітної плати і доплати за час простою; вартість ремонту част­ково зіпсованого обладнання; 5) Штрафи та інші відшкодування - Штрафи, виплачені за наявність нещасних випадків та приховування від обліку потерпілих, штрафи за недотримання нормативних вимог щодо безпеки праці; штрафи на працівника за порушений вимог законодавства тощо. Витрати з ОП також поділ на: — доцільні витрати, спрямовані на збереження здоров'я пра­цівників; — частково доцільні витрати, це видатки за піль­гами і компенсаціями за несприятливі умови; — недоцільні витрати, зумовлюють підвищення собіварто­сті продукції, зниження її обсягу.

81. Як оцінити вплив заходів з поліпшення умов та охорони праці на соціальні та економічні результати виробництва?

Здійсн заходів з поліпшення умов і ОП чинить стимулюючий вплив на ек. і соц. рез. виробн.. До позитивних ек. рез. слід віднести підв. прод. праці., раціональне вик. осн. виробн. фондів. Сприятливі умови забезп. піднесення ПП за рахунок як інтенсивних змін (скорочення витрат роб. часу на виробн. од. прод.), так і екстенсивних (збільшення ефективності використання робочого часу завдяки зниженню цілоденних втрат за тимчасовою непрацездатністю та виробн. травматизмом). Комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезп. приріст ПП на 15—20 %. Рац. орг. робочого місця підвищує ПП на 21% . Збільшення ефективного фонду робочого часу може бути досягнуто за рахунок скорочення тимчасової непрацездатності працівників унаслідок хвороб та виробн. травматизму. Втрати робочого часу внаслідок тимчасової непрацездатності на різних підпр. різноманітні й становлять приблизно 2,5 % річного фонду робочого часу на підпр. із сприятливими умовами праці і 5—10 % — на підпр. з небезпечними та шкідливими умовами. Слід зазначити, що позитивні ек. рез. тісно пов’язані як з особистими факторами (дієздатність, працездатність), так і з соціальними наслідками. Зростання ПП пов’язано зі скороченням цілоденних витрат роб. часу, зумовлених тимчасовою непрацездатністю, підвищ. вик. роб. часу і продовженням періоду активної труд. діяльності. Слід також звернути увагу на соц. рез. впливу умов праці. До позитивних соц. рез. можна віднести: ступінь сприятливого впливу труд. процесу на здоров’я людини та розвиток її особистості, ставлення до праці, соц. активність; макс. задоволення потреби в сприятливих умовах праці і пов’язаною з цим потребою у змістовній, творчій, високопрод. праці.