Основні вимоги до складання фінансової звітності

Перед складанням річної фінансової звітності на підприємстві має бути проведена інвентаризація активів і зобов’язань.

Інформація, приведена у фінансовій звітності, базується виклю­чно на даних бухгалтерського обліку і повинна бити тотожна даним аналітичного і синтетичного обліку. Слід пам’ятати про те, що дані фінансової звітності вважаються за достовірні, якщо не містять яких-небудь спотворень або помилок, які можуть згодом вплинути на прийняті рішення.

При складанні фінансової звітності необхідно суворо слідувати принципам її підготовки — автономності підприємства, безперерв­ності діяльності, періодичності, історичної (фактичної) собівартос­ті, нарахування і відповідності доходів й втрат, повного освітлення, послідовності, обачності, превалювання змісту над формою, єдино­го грошового вимірника.

Фінансова звітність має бути підписана керівником підприємст­ва і головним бухгалтером.

2. Баланс

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, пра­вдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан підприємс­тва на звітну дату. У Балансі відображаються активи, зобов’язання і власний капітал підприємства, причому сума активів повинна дорі­внювати сумі зобов’язань і власного капіталу, тобто підсумки ак­тиву і пасиву Балансу мають бути рівні.

Баланс підприємства складається за станом на кінець останньо­го дня кварталу (року). У графі 3 відображаються дані на початок звітного року (на 1-е січня звітного 20(ХХ) р.), в графі 4 — на кі­нець звітного періоду (31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня звітного 20(ХХ) р.).

У Балансі активи діляться на оборотні і необоротні.

Оборотні активи — це грошові кошти і їх еквіваленти, які не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реа­лізації або споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати балансу. При цьому операційний цикл — це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльнос­ті і отриманням коштів від реалізації, виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Решта активів, термін утримання на балансі яких перевищує тривалість операційного циклу або 12 календарних місяців, відно­сяться до необоротних. Серед них основними є нематеріальні акти­ви, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгостро­кова дебіторська заборгованість та ін.

У Балансі відображаються кінцеві результати виконання госпо­дарських і фінансових завдань підприємства, а також кумулятив­ний ефект від прийняття управлінських рішень. Показники Балансу дають уявлення про те, чим володіє підприємство (актив), що воно винне іншим (зобов’язання), що залишається на частку власникам (капітал).

Відзначимо, що Баланс (форма № 1-м) суб’єкта малого підпри­ємництва небагато чим відрізняється від форми Балансу (форма № 1), передбаченої для звичайних підприємств. Єдиною відмінніс­тю від форми № 1 є укрупненість окремих статей Балансу.

Актив

У актив Балансу відповідно до вимог П(С)БО 25 входять тільки ті необоротні і оборотні активи і витрати майбутніх періодів, які можуть бути визнані такими. Наприклад, вартість нематеріальних активів, які не відповідають критеріям, обумовленим в п. 6 П(С)БО 8 (прикладом може служити застаріла бухгалтерська програма, яка зараз не може використовуватися на підприємстві унаслідок при­скорення науково-технічного прогресу), може бути списана на ви­трати звітного періоду (згідно п. 8 П(С)БО 8) і відповідно в актив Балансу не потрапить; запаси, які не відповідають вимогам п. 5 П(С)БО 9 (наприклад, застаріли або зіпсувалися), відображаються за чистою вартістю реалізації, а різниця між первинною вартістю і чистою вартістю реалізації списується на витрати звітного періоду (згідно п. 27 П(С)БО 9). Таким чином, в актив Балансу потрапить тільки чиста вартість реалізації таких запасів (якщо ж чиста вар­тість реалізації дорівнює нулю, а таке цілком можливо, то в актив Балансу такі запаси не потраплять, а в бухгалтерському обліку вра­ховуються в кількісному виразі). З рештою такі суми потраплять в рядок 350 «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)» пасиву Балансу.

Пасив

Данні, що наводяться в пасиві Балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного і позикового капіталу, скі­льки залучено в оборот підприємства довгострокових і коротко­строкових коштів, тобто пасив показує, звідки узялися кошти, на­правлені на формування майна підприємства.

Необхідність у власному капіталі обумовлена вимогами самофі­нансування підприємств. Власний капітал — основа самостійності і незалежності підприємства.

Також відомо, наскільки оптимальне співвідношення власного (І і II розділи пасиву) і позикового капіталу (III і IV розділи паси­ву), багато в чому залежить фінансове положення підприємства.

У складі забезпечення майбутніх витрат і цільового фінансу­вання відображаються суми забезпечення для відшкодування май­бутніх витрат і платежів (на оплату майбутніх відпусток працівни­кам, виконання гарантійних зобов’язань і т. ін.), а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету і інших джерел. При цьому у зв’язку із змінами, внесеними в п. 13 П(С)БО 11 наказом № 989, в обов’язковому порядку повинні ство­рюватися забезпечення для відшкодування майбутніх операційних витрат на:

• виплату відпускних працівникам;

• додаткове пенсійне забезпечення;

• виконання гарантійних зобов’язань;

• реструктуризацію;

• виконання зобов’язань по обтяжливих контрактах і т. ін., які і підлягають відображенню в рядку 430 Балансу.

У вписуваному рядку 275 «IV. Необоротні активи та групи ви­буття» відображається вартість необоротних активів та груп вибут­тя, які утримуються для продажу, що визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні ак­тиви, утримувані для продажу, та припинена діяльність».

У вписуваному рядку 605 відображаються зобов’язання, пов’язані з необоротними активами та групами вибуття, які утри­муються для продажу, що визначаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утри­мувані для продажу, та припинена діяльність»

З урахуванням вищевикладеного приведемо в таблиці 2.43 по­рядок заповнення рядків Балансу (форма № 1-м) з використанням залишків бухгалтерських рахунків за спрощеним Планом рахунків (графа 3) і загальним (графа 4).